Аліна Максакова - Чужинець

Здесь есть возможность читать онлайн «Аліна Максакова - Чужинець» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 2020, ISBN: 2020, Жанр: Прочие приключения, prose_military, Исторические приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Чужинець: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Чужинець»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Маленькі люди з левовими серцями» – так відгукувалися англійські союзники про бельгійців часів Першої Світової війни. Неабияк постраждалі від німецької окупації. Багато хто з них був вбитий німцями, їх діти залишились без батьків. Стара Англія приютила тих, хто вимушений був покинути рідну землю, не втрачаючи, проте, високих моральних цінностей і природженої хоробрості. Книга «Чужинець» оповідає про долю дітей сиріт-емігрантів, котрі пройшли шлях від Вавра до самої «старої доброї» Англії. На їх дорозі встануть нерозуміння, образи і неймовірна загроза життю. Так чи зможуть вони пересилити ці знегоди?

Чужинець — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Чужинець», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Аліна Максакова

ЧУЖИНЕЦЬ

ПРОЛОГ

Люсінда Мартінс похмуро поправила витонченою тростиною дрова в каміні, не бажаючи зайвий раз викликати не дуже спритну Бетсі. Попіл зі згорілого поліна знявся білою хмаринкою і, несподівано, жваво відлетів вглиб каміна, ніби бажаючи нагально знайти щось в розжарених, обвуглених, чорних головешках…

– Послухай, Люсі, – пролунав хриплуватий жіночий голос із глибини вітальні, супроводжуваний жалісливим скрипом крісла-качалки. – Іноді мені здається, що ти дійсно дещо ексцентрична, як і стверджує та стара карга… Купер! Точно, саме Купер!

Вдова Мартінс весело розсміялася, поглянувши на жінку позаду себе – товстувату даму середніх років з розсипаним по плечах солом'яним волоссям. Почуті слова явно здивували її. Жінка була приваблива, хоч на обличчі її вже позначилося невблаганне зів’янення.

– Я й подумати не могла, що почую таке від своєї дорогої подруги, мила Майю, – беззлобно мовила Люсінда, витонченим жестом тонкої руки поправляючи каштановий локон, що вибився з хитромудрої зачіски.

– Сказати по правді, й у мене в голові не вкладається, як ти примудрилася проміняти Лондон на тутешню місцину з такою огидною погодою, – похмуро відказала Майя, задумливо гріючи долоні порцеляновою чашкою з паруючим ароматним чаєм. Наче на підтвердження своїх слів, вона кивнула в напрямку величезного вікна, що служило прикрасою всього будинку. Дійсно, там, за вікном, знову шаленіла страшна гроза, невтомно згинаючи донизу та ламаючи дерева …

Серце вдови шалено забилося в грудях в унісон з шаленим градом крапель, які забарабанили по залізній блясі даху. Може, ті краплі були б і прекрасні вдень, пронизані золотим сонячним блиском, проте зараз, під хижим крилом грози, вони стали загрозливо чорними.

– О, Майю … – стривожено мовила раптом місіс Мартінс, пересідаючи на простору софу і поправляючи при цьому розкішне, зшите за останньою модою темно-синє плаття. – Завтра сюди прибудуть п'ятеро нових емігрантів, діти та їх вихователька, я збираюся поселити їх в тому невеликому котеджі біля нашого ставка. Але як же ж вони доберуться сюди в таку бурю?

– П'ятеро?! – вигукнула Майя, ледь не розливши на підлогу гарячий чай. – Але в Блухерсте і так їх видимо-невидимо…

– О, ні, ні! – заперечила вдова, і її занадто напудрені щоки покрив легкий рум’янець. – Тими займається госпіталь! Але я повинна, я просто зобов'язана проявити співчуття до наших союзників! Ти читаєш «Morning Chronicles» [1] Morning Chronicles фр. – Ранкові Хроніки , люба? Ну, звичайно ж, ні… Тож я тобі розповім. Ці хоробрі люди Бельгії, опинилися віч-на-віч з війною та небезпекою від неї. Ризикуючи життям, вони там переховують і рятують в своїх будинках наших солдатів. Крім цього, я достовірно знаю, наскільки вони чемні і милі в спілкуванні… Невже допомогти їхнім дітям буде чимось зайвим для нас чи обтяжливим? Я вважаю це своїм обов'язком.

Майя Роуз-Баффет в глибокій задумі мовчки відсьорбнула чаю.

– Отже, ти вирішила поселити у себе цілу сім'ю? – запитала вона після незручного мовчання. При цьому брови її запитально злетіли вгору.

– В принципі…. В принципі, можна сказати, що це так, – ретельно підбираючи слова, відповіла Люсінда Мартінс. – Це четверо нещасних сиріт, які втратили все: батьків, житло, майно. Одинадцятого числа вони вже перетнули Ла-Манш і тепер, мабуть, зупинилися в готелі в Бідборо.

– У Бідборо? – повторила Роуз-Баффет, потираючи мочку вуха, яка ніколи не знала будь-яких прикрас. – Туди декілька миль звідсіля… Вони, сподіваюся, приїдуть на автобусі?

– Автобуси із Бідборо в нашому напрямку не їдуть! – засмучено відповіла Люсі.

– О ні… ні, ні! Тільки не кажи, Люсі, що вони такий довгий шлях зможуть подолати пішки! Ще й у таку зливу… Вона ж не закінчиться і через два дні! – міс Майя аж захлинулася обуренням: чи то з приводу такої затяжної бурі, чи то від думки про небезпечні митарства сиріт. Трохи поміркувавши, вона продовжила:

– Мабуть, я привезу їх сюди сама. Все одно завтра нудитимусь від усіх приготувань до ярмарку. Ти зможеш їх попередити про те, що я заїду за ними?

Вдова ствердно кивнула головою.

– Ну, що ж, – жваво підсумувала Роуз-Баффет, одним махом осушивши ще теплий чай. – Мені буде цікаво подивитися на твоїх емігрантів… Можливо, вони повернуть мені втрачене бажання писати… Серед іноземців трапляються іноді характери настільки живі, від змалювання яких оригінальною стає книга.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Чужинець»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Чужинець» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Роберт Хайнлайн - Чужинець на чужій землі
Роберт Хайнлайн
Татьяна Максакова - Инсайдер
Татьяна Максакова
Екатерина Максакова - Моя Фарния
Екатерина Максакова
Аліна Максакова - Чужестранец
Аліна Максакова
Елена Максакова - Сигаретный дым
Елена Максакова
Екатерина Максакова - Оплачено стаканом молока
Екатерина Максакова
Отзывы о книге «Чужинець»

Обсуждение, отзывы о книге «Чужинець» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x