Грегорі Робертс - Тінь гори

— Хлопці, вам тут подобається? — прошепотів я.

— Це неначе стрибати з парашутом угору,— відповів Рендалл.— Замість стрибати вниз.

— Ми можемо запросити цього вашого вчителя на вечірку,— захоплено вирішив Анкіт.

— А буде вечірка? — зрадів Дідьє.

— Комуністична вечірка,— сухо повідомив Анкіт.— Але можна організувати невеличку вечірку біля вогнища сьогодні ввечері, спеціально для вас, пане Дідьє, якщо бажаєте.

— Суперово,— посвітлішав Дідьє.— О Господи, святі знову розмовляють.

— Маю зізнатися, великий мудрецю,— скромно зізнався Дайте Подумати,— ви заплутали мене у джунглях своїх творчих ідей.

— Так,— додав Підозріливий.— Я також розгубився, бо ваша дискусія на тему духовних речей не використовує звичайної духовної мови, майстре Ідрис.

— Усе може бути духовною мовою, благородний мислителю, але просто на вищій чи нижчій частоті зв’язку,— відповів Ідрис.— Наша з вами дискусія — це лише один з багатьох варіантів.

— А як може бути більш ніж одна духовна мова? — здивувався Підозріливий.

— Якщо існує Бог і духовна мова, яка з’єднає нас із Ним, тоді за визначенням — це лише мова наміру, просто виражається вона в різний спосіб.

— Навіть негативний? — запитав Сварливий, підіймаючи цю тему.

— А ви б краще зосередилися виключно на вищій духовній мові, як було досі, а не на нижчій? — дорікнув Ідрис.

— То у вас тоді немає прикладів? — запитав Амбіційний.

— Більшість людства — це і є приклад,— похмуро сказав Ідрис.

— Ну, тоді вам буде нескладно навести приклад ще якихось духовних мов, окрім нашої,— відповів Амбіційний.

Ідрис терпляче намагався зрозуміти молодших чоловіків, тоді поблажливо зітхнув.

— Дуже добре,— мовив він,— а тепер поговорімо про темне.

Він ковтнув трохи лаймового соку і почав відповідати на виклик.

— Експлуатація — це духовна мова зиску,— сумно почав Ідрис.

Ті учні, які вже чули цю музику раніше, уже почали хитати головами у такт його онтологічної поезії.

— Пригноблення — це духовна мова тиранії,— сказав Ідрис.

Учні почали перешіптуватись, оживаючи під наспівування Ідриса.

— Лицемірство — це духовна мова жадоби,— провадив Ідрис.— Безпощадність — це духовна мова сили, а фанатизм — це духовна мова страху.

— Ти записуєш це, Рендалле? — перевірив я, поки Ідрис вирішив передихнути.

— Так, так, сер,— відповів той.

— Жорстокість — це духовна мова ненависті,— мовив Ідрис,— а зарозумілість — це духовна мова марнославства.

— Ідрис! — вигукнули кілька учнів.

— Зачекайте! — попросив Ідрис і м’яким помахом руки розділив води втручання.— Ми зібралися тут, прагнучи розуміння. Прошу, любі учні й гості, не гукайте у присутності цих великих мудреців, навіть попри те, що я завжди заохочував вас не стримуватися під час наших обговорень.

— Як бажаєте, майстре-джі! — несподівано командним тоном озвався Анкіт, та ще й приклавши пальця до губ, оглядаючи натовп, всі знову замовкли.

— Чи можу я попросити вас, великі мудреці, помандрувати зі мною до вищих духовних мов? — запропонував Ідрис.

— Авжеж,— погодився Дайте Подумати.

— За допомогою яких прикладів, майстре-джі? — поцікавився Підозріливий.

— Я попрошу вас надати їх мені, великий мудрецю,— відповів Ідрис.— Бо надзвичайно хочеться побачити, які щасливі птахи вилітають з вашого розуму.

— Це черговий викрут,— втрутився Амбіційний.— Ви підготували свої відповіді заздалегідь, еге ж?

— Звісно,— м’яко розсміявся Ідрис.— І вивчив їх. А ви хіба ні?

— Знову маю нагадати, майстре-джі, що саме ви відповідаєте, а ми ставимо запитання,— сказав Амбіційний, ховаючись за барикадою репутації.

— Гаразд,— випростався Ідрис.— Ви готові до моєї відповіді?

— Ми готові, великий мудрецю,— запевнив Дайте Подумати.

— Емоції — це духовна мова музики,— провадив Ідрис,— а чуттєвість — це духовна мова танцю.

Ідрис зупинився, чекаючи на коментарі, а потім повів далі.

— Птахи — це духовна мова неба,— повідав Ідрис.— А дерева — це духовна мова землі.

Він знову зупинився, неначе дослухаючись.

— Гадаю, я померла,— прошепотіла Карла,— і потрапила до раю розумників.

— Щедрість — це духовна мова любові, смиренність — це духовна мова честі, а відданість — це духовна мова віри.

Багато учнів уже бачили Ідриса, коли той протистояв вогню. І, переповнені до нього великою любов’ю, вони наївно приєднувалися, не заохочуючи його до перемоги, а заохочуючи до правди — байдуже, хто саме вимовить її під час сеансу.