Грегорі Робертс - Тінь гори

Він намагався їх ображати, щоб вибити нестерпну чемність. Він робив усе можливе, згадуючи кілька лайок, які приберіг для особливих випадків. Але вони не піддавались, і та жорстока люб’язність заганяла невеличкого шпичака у його груди після кожного огидного «Прошу» і непростимого «Дякую».

— Ліне,— заговорив Дідьє, сидячи з Кавітою за своїм звичним столиком.— Який у тебе улюблений злочин?

— Що, знову? — сказав я.

Я нахилився, щоб поцілувати Кавіту в щоку, але вона піднесла келиха до губ, тож довелось просто махнути рукою. Я потис руку Дідьє і сів біля нього.

— Так, знову це, — заявила Кавіта, перехиливши половину келиха за раз.

— Як і раніше — заколот.

— Ні, це вже другий раунд,— пояснив Дідьє, таємниче посміхаючись.— Ми з Кавітою вирішили пограти. Ми попросимо усіх номінувати другий улюблений злочин і перевіримо власні теорії щодо них на основі обох відповідей.

— Ви розробили теорії щодо людей?

— Облиш, Ліне,— не кажи, що не маєш теорії про мене.

— Узагалі-то, ні. А яка в тебе теорія щодо мене?

— Ой ні,— засяяв Дідьє.— Це зіпсує гру. Спочатку ти маєш номінувати другий злочин, а потім ми підтвердимо свої теорії.

— Гаразд, мій другий улюблений злочин? Опір арешту. А який твій другий улюблений злочин, Кавіто?

— Єресь,— повідала вона.

— Єресь — це не злочин в Індії,— заперечив я, посміхаючись Дідьє, щоб той допоміг.— Це дозволено правилами вашої гри?

— Боюся, що так, Ліне. Хай якою буде відповідь людей на це питання, вона приймається.

— А ти, Дідьє? Лжесвідчення було твоїм першим улюбленим злочином, правильно?

— Дійсно, ти не помилився,— радісно відповів він.— Ти справді маєш зіграти з нами.

— Дякую, ні, але я б хотів почути твій другий вибір.

— Перелюб,— сказав він.

— Чому?

— Ну, звісно ж, тому, що він включає любов і секс,— відповів він.— Але також тому, що цей злочин повністю розуміє кожна доросла людська істота. А на додаток, оскільки нам — гейкам — не дозволено брати шлюб, це один з небагатьох злочинів, на який гейки не здатні.

— Це тому, що перелюб є гріхом, а не злочином.

— Ліне, ти ж не переходиш з нами на релігію, розповідаючи про гріх? — кепкувала Кавіта.

— Ні. Я використовую це слово в менш конкретному і більш широкому людському сенсі.

— А хіба ми здатні дізнатися про будь-які гріхи, крім власних? — запитала Кавіта, виклично випнувши щелепу.

— Потужно! — вирішив Дідьє.— Обожнюю таке. Офіціанте! Ще по одному!

— Якщо люди не вірять в існування принаймні колективного розуміння, то удачі їм. Якщо ти приймаєш спільну мову, то можеш говорити про гріх у багатозначній нерелігійній площині. Саме це я й маю на увазі.

— Тоді що це взагалі таке? — зажадала вона.— Що таке гріх?

— Гріх — це все, що травмує любов.

— Ой! — вигукнув Дідьє.— Це надзвичайно, Ліне! Ну ж бо, Кавіто, увімкни пантеру. Удар у відповідь, дівчинко!

Кавіта відкинулась на своєму стільці. На ній була чорна спідниця і чорний топ без рукавів, розстебнутий до улоговинки між грудьми. Її коротке чорне волосся, яке будь-де на світі вважалося б міським шиком, спадало розкуйовдженими пасмами на обличчя без грама макіяжу. Їй був тридцять один рік, вона була досить гарненька, щоб умовити кого завгодно.

— А якщо все твоє життя — це гріх? — вишкірилася вона.— Якщо кожен твій подих ранить любов?

— Благодать любові полягає в тому,— сказав я,— що вона змиває будь-які гріхи.

— Цитуєш Карлу, еге ж? — виплюнула Кавіта.— Як зручно!

Вона розлютилася, а я не міг зрозуміти чому.

— Так,— мовив я.— Її важко не цитувати.

— Навіть не сумніваюся,— гірко процідила вона.

У її голосі була присутня агресія. Тоді я не збагнув, звідки вона з’явилась.

Я прийшов у «Леопольд», аби попередити її про нову одержимість мадам Жу. Я навіть не замислився про гру, в яку грали вони з Дідьє, бо лише чекав перерви в розмові, щоб розповісти Кавіті усі факти. Якби я був пильнішим, то, може, й підготувався до її наступної ремарки.

— Гріх? Любов? Як ти взагалі смієш вживати ці слова?

— Ого, Кавіто, почекай-но. Що це ти маєш на увазі?

— Я маю на увазі, що ти ніколи не забував про Карлу, ні на мить, навіть коли був у ліжку з Лайзою.

— А це звідки в біса взялося?

Дідьє кинувся на втихомирення шторму.

— А в Навіна другим улюбленим злочином стало надання притулку втікачам. Це довершує його анкету. Хочеш про нього послухати?

— Стули пельку, Дідьє! — вибухнула Кавіта.