Гасан Сеидбейли - На далеких берегах

— Знайомтесь, панове, — запропонував Мазеллі.

Вони мовчки потиснули один одному руки. Імен своїх не називали.

Карранті багатозначно поглянув на Мазеллі. Той явно неохоче повернувся й повільно вийшов з кімнати.

— Прошу сідати, — запросив Карранті.

— Що ви збираєтесь запропонувати мені, пане Карранті? — спитав Шульц, перший порушивши мовчанку.

Шульц був дуже схвильований цією зустріччю, якої він давно шукав. Проте він намагався триматися так, ніби зустріч цікавить більше американця, а не його, Шульца. Карранті без особливих труднощів догадався, що Шульц багато чого чекає від їхнього побачення і що пиха його удавана. Треба було вибрати зручну хвилину, щоб змусити націста капітулювати повністю. Поки що ж Карранті ніби провадив розвідку, намацуючи слабкі сторони супротивника.

— Мені відомо, які важливі події змусили командування перевести вас у Трієст, — зауважив Карранті. Це не здивувало майора: такий, як Карранті (Шульца повідомили, що це один з відомих агентів Федерального бюро), міг знати багато дечого…

— Що ви можете запропонувати? — повторив Шульц.

— Деякі послуги.

— І що ви зажадаєте від нас за ці послуги?

— Нічого.

«Ідіот, — посміхнувся про себе Мазеллі. Він сидів біля каміна, всередині якого був умонтований диктофон, і чув усе так добре, ніби стояв поруч з тими, що розмовляли. — Навіть собі нічого не запросив. Дармові послуги — і коли, в який момент? Тоді, як німці готові на будь-які умови!..» Мазеллі так і не розкусив, що являє собою американець. Незважаючи на досвідченість (приятелі називали його «старим вовком»), йому важко було за один день розгадати Карранті. Поки що в нього створилося враження, що це самовпевнений пустомолот. Янкі, який намагається звичайно вичавити гроші навіть з гарної погоди, — і раптом нічого не вимагає за свої послуги!

Сам Мазеллі вів у Трієсті подвійну гру: він займався дрібним шпигунством і однаково служив і німцям, і союзникам. Складніші інтриги були йому не під силу.

Розмова нагорі тривала:

— А чи не здається вам, що ви стали надто добрі до Німеччини?

— Це правда, — підтвердив Карранті. — Нам і без вас є на кого злитись. У нас з вами спільний ворог. Росіяни уже рвуться в Європу.

Шульц рвучко підвівся й роздратовано вигукнув:

— Запізно ви це зрозуміли, пане… Пробачте, я не знаю вашого справжнього імені.

— Карранті, — багатозначно вимовив той. — Проте ім'я моє зараз ні до чого. І давайте розмовляти спокійно. Ще не все втрачено.

— Для кого?

— Ну, хоча б особисто для вас.

— Мене цікавить доля Німеччини!

Карранті знизав плечима й посміхнувся:

— Хіба доля Німеччини не вирішена?

— Ви не смієте! — зашипів майор і ступив крок до Карранті. Той звів на нього насмішкуватий погляд і, як і раніше, спокійно промовив:

— Ми могли б подружити з вами, коли б Німеччина навіть і програла війну.

— Досить знущатися! — з холодною люттю сказав Шульц. — Ви забули, що перебуваєте в моїх руках! Я вас заарештую й катуватиму доти, поки не виб'ю з вас усю вашу… всю вашу пиху!

І в цю мить двоє людей голосно зареготали: Карранті тут, у кімнаті, а Мазеллі внизу, біля каміна.

Обличчя Шульца перекосилося від люті. Його дратувало нахабство американця. Він мовчки пішов до дверей. Ні, їм не домовитись! Та не встиг він узятися за ручку, як позад нього пролунав владний голос Карранті:

— Стійте!

Це був наказ. Наказ сильного. Шульц згадав про росіян, які наступали на сході, про десятки тисяч дерев'яних хрестів над могилами гітлерівських солдатів і офіцерів, про вибухи в Трієсті… Він зупинився.

— Ви не вмієте належно поводитись! — сказав Карранті. — Сідайте!

Шульц почекав трохи, а потім мовчки сів за стіл.

— Слухайте, Шульц, час уже покінчити з цією грою в піжмурки. Розплющіть очі й погляньте навкруги. Ми свідки страшного нашестя комуністів. Вони — всюди, у всіх партизанських загонах! І вони можуть незабаром прийти до влади… Чи думали ви коли-небудь про своє майбутнє?

Шульц нерішуче поглянув на Карранті.

— Перш ніж говорити про справу, я хотів би переконатися у вашій щирості.

— Ви молодчина, Шульц, — похвалив його Карранті. — Не вірите на слово? Ну що ж! Тоді для вас корисно буде дізнатися, що це я порадив вам не посилати каральний загін у квадрат 11. Це, за моїми даними, переданими вам, ви ліквідували пункти зв'язку партизанів у Плаві й Сазі, завдяки моєму списку були знищені явочні пункти партизанів у Трієсті й схоплені Вілла Скіпа, Олександр Ніколич, Марта Кобиль та ще троє з робітничих кварталів. Нарешті, вам мають бути знайомі букви, якими я підписувався: «А-А». Ну, переконалися, що ми не вороги, а союзники?..