Томас Майн Рид - Вершник без голови

Старий Пойндекстер особливо типовий на тлі багатої садиби, серед натовпу своїх невільників. Образ мустангера з особливою виразністю вимальовується на тлі прерії та в його скромній оселі. Неодмінне тло для Колхауна – бар, де відбувається його сварка з Джеральдом і дуель.

Характери дійових осіб багато в чому змальовані через діалог, досить багатий у романах Майн Ріда. Драматичний сюжет «Вершника без голови» дає чимало нагод для гострих діалогів, що пожвавлюють оповідь.

Виявилася в романі й притаманна Майн Рідові майстерність письменника-пейзажиста. Описи природи Техасу, характерні кліматичні явища утворюють живе тло дії. Роман і починається з картини нічної прерії, якою їде загадковий вершник. Ці сторінки написано рукою талановитого художника.

У «Вершнику без голови», як і в інших романах Майн Ріда, чимало умовного, надуманого, багато літературних штампів того часу (це особливо стосується любовних епізодів). Близький до життєвої правди на кращих сторінках книжки, письменник нерідко відходить від неї, викликаючи посмішку й навіть досаду читача. Штучним видається «щасливий» кінець роману: бідняк мустангер несподівано виявляється багатим баронетом, що робить можливим його шлюб з дочкою Пойндекстера. Не розвинута сюжетна лінія молодої мексіканки, закоханої в Джеральда.

Проте, незважаючи на ці вади, «Вершник без голови» – жива книжка. В ній засуджено жорстокі звичаї буржуазної Америки, вона просякнута вірою в силу чесних і сміливих людей. Один з них – Зеб Стамп – викриває злочин Колхауна, рятує і виправдує невинно засудженого Джеральда.

В цьому романі знайшли свій вираз притаманна Майн Рідові любов до справедливості, критичне ставлення до вовчих законів капіталізму, симпатія до людей, які страждають від них. Ці почуття зігрівають собою найкращі книжки письменника, серед них – і «Вершник без голови», що його по праву вважають одним з найхарактерніших творів Майн Ріда.

Р. М. САМАРІН

Прерія — північноамериканська рівнина з мішаною рослинністю, переважно трав'янистою.

Койот — луговий вовк.

Серапе — широкий мексиканський плащ-покривало.

Креоли — нащадки іспано-португальських завойовників і французьких поселенців у Латинській Америці.

Нігер — зневажливе прізвисько американських негрів.

Добрий день, кабальєро! Ви мексиканець? (Ісп.)

Ранчеро — скотар.

Конкістадори — іспанські завойовники нових земель в Америці (XVI ст.).

Мустанг — дикий кінь.

Плутон і Прозерпіна — в античній міфології бог і богиня підземного світу.

Бахус, або Вакх — в античній міфології одне з імен бога виноградарства Діоніса.

Еол — у давньогрецькій міфології бог вітру.

Мустангер — ловець диких коней.

Люцифер — за біблійною легендою, архангел, який повстав проти Бога й був скинутий у пекло.

Команчі — індіанське плем'я

Оцелот, пума — хижі тварини з родини котів.

Акр — міра площі (0,4 га).

Святий Патрік вважається покровителем Ірландії.

Галон — міра місткості (4,54 л),

За легендою, святий Патрік знищив в. Ірландії всіх отруйних змій.

Верне-молодший — Орас Верне, французький художник XIX ст., автор парадних історичних картин.

Маркітант — дрібний торговець їстівними припасами й предметами солдатського вжитку.

Фараон, монте — азартні картярські ігри.

Гасієнда — садиба й будинок поміщика в Мексиці, Техасі й Південній Америці.

Йдеться про американо-мексиканську війну 1846–1848 pp., внаслідок якої Техас і Каліфорнію було остаточно відірвано від Мексики й приєднано до США.

«Дядько Сем»-образний вислів, що означає Сполучені Штати Америки.

Так за тих часів називали нинішню Латинську Америку.

Пеони — наймані польові робітники, цілковито залежні від поміщика-іспанця

Вакеро — пастух (ісп.).

Ацтеки — індіанці, що в давнину населяли Мексику.

Олігархія (грецьк. — влада небагатьох) — політичне й економічне панування невеликої купки експлуататорів.