Едґар По - Оповідь Артура Ґордона Піма

Якщо скласти докупи малюнки 1, 2, 3 і 5 у тому порядку, в якому розташовані провалини (знехтувавши бічні відгалуження чи розколини, котрі, нагадаю, були тільки ходами сполучення між основними галереями і мали зовсім інший вигляд), то вони утворять ефіопський дієслівний корінь , тобто “бути затіненим” – саме з цього кореня утворюється все гніздо слів, які означають тінь або темряву.

А тепер вернімося до лівого або “північного” знаку на мал. 4. Дуже навіть імовірно, що Петерс таки мав рацію і та ієрогліфічна фігура справді висічена людиною і зображує людську постать. Малюнок перед читачем, і він сам може судити про ступінь схожості, зате інші закарлючки рішуче підтверджують Петерсове припущення. Знаки верхнього ряду, поза всяким сумнівом, зображують арабський дієслівний корінь , тобто “бути білим”, від якого утворюються всі слова, що означають яскравість або білість. Знаки нижнього ряду очевидні не настільки – лінії літер подекуди стерлись або викришились. І все ж немає підстав сумніватися, що в первісному стані вони утворювали повне єгипетське слово – “місцевість півдня”. Слід зазначити, що таке витлумачення підтверджує Петерсову думку з приводу “північного” знаку. Адже рука людини простягнута саме в напрямку півдня.

Ці попередні висновки відкривають широке поле для роздумів та надзвичайно цікавих припущень. Їх, очевидно, слід узгодити з деякими ледь наміченими деталями оповіді, хоча на перший погляд прямого зв’язку тут нррремає. “ Текелі-лі! ” – кричали наполохані тубільці з острова Тсалал, побачивши опудало “ білого ” звірятка, підібраного в морі. Так само вигукував переляканий на смерть бранець з того самого острова, коли бачив у руках містера Піма якусь білу річ. Так само кричали велетенські білі птахи, що вилітали з білої пари, яка застеляла південний обрій. Ні на острові Тсалал, ні в ближніх водах не було виявлено нічого білого . Цілком можливо, що ретельний лінгвістичний аналіз розкриє зв’язок між назвою острова “Тсалал” і загадковою системою провалин-галерей та таємничими письменами, висіченими на мергелевій стіні.

“ Я вирізав це на горах, і моя помста в поросі скель ”.

© ПО Едгар Аллан. Золотий жук: Оповідання та повісті. – К.: Дніпро, 2001. – 398 с. – (Серія “Скарбниця”).

© ШОВКУН Віктор, переклад з англійської, 1992.

“Оповідь Артура Ґордона Піма” – ця велика повість По була сприйнята як звіт про справжню подорож уже при першій публікації уривків з неї 1837 р. у журналі “Сатерн літерері мессенджер” (Річмонд). Критики – ці “найосвіченіші і найприскіпливіші читачі” – дорікали письменникові, що в цьому звіті про подорож надто багато перебільшень та малоймовірних фактів. Пишучи повість, автор спирався на велику кількість документальних творів про далекі та небезпечні морські мандрівки. Переконавши з допомогою цілком реальних фактів та безлічі правдивих подробиць у щирості та чесності свого героя-оповідача вже на початку повісті, письменник непомітно для читача далі веде його у світ чистої вигадки, вабливий і страшний світ фантазії, де здіймається серед антарктичних торосів загадковий чорний острів Тсалал, де біля Південного полюса майже кипить океанська вода, спадаючи у безодню, з якої виринає примара у постаті людини-велетня. На найцікавішому місті повість уривається. А по суті автор розповів усе, що хотів, про подорож до Південного полюса. Що ж буде з героєм далі, читач може домислювати сам, знаючи принаймні про його щасливий порятунок і повернення на батьківщину. Повість, як і тематично близькі до неї оповідання “У полоні Мальстрему”, “Рукопис, знайдений у пляшці”, – ще одне свідчення багатства фантазії По, її сугестивної сили, вміння переконувати в неймовірному і неможливому, вишукано містифікувати читача, досягаючи незрівнянного художнього ефекту.

Шлюп – трищогловий корабель XVІІI-XIX ст. з прямими вітрилами.

Безтурботність (фр.).

Клівер – трикутне вітрило між фок-щоглою та бушпритом на носі судна.

Грот – трикутне вітрило на другій щоглі, грот-щоглі.

Риф – пристрій для зменшення поверхні вітрила при сильному вітрі.

Табанити – плисти кормою до берега при причалюванні тощо .