Борис Тинка - Путівник по Чорнобилю

Полин звичайний

Більшість легенд, оповідань та казок Полісся пов’язана з природою, річками та лісами, в яких збирали ягоди, гриби, мед. У цих лісах водилися дикі кабани, лосі, сарни, олені, ведмеді. Мальовничі краєвиди Полісся приваблювали велику кількість відпочивальників – жителів столиці. Кияни мали можливість чудово провести час: купатися в річці, ходити на полювання, рибалити, збирати гриби, милуватися прекрасною природою.

Назва міста Чорнобиль походить від різновиду полину звичайного, званого в народі чорнобилем. Дана рослина була дуже поширена в цій місцині. Про цю рослину писалося ще в Біблії, тому багато християн дотримується думки, що катастрофа була знаменням долі. Крім того, про Чорнобиль згадується в Одкровенні Іоанна Богослова. Фрагмент з Одкровення зі самого початку катастрофи цитували у зв’язку з аварією на ЧАЕС.

Уже в Х ст. північні та південно-західні території Київського князівства вкрила густа мережа міст, феодальних замків та невеликих поселень. Найбільш заселеними вважалися насамперед береги річок Прип’ять, Тетерів, Ірпінь та Уж. Предмети, знайдені під час археологічних розкопок в Чорнобильській Зоні, яскраво засвідчують існування в цих місцях поселення наприкінці ХІ ст. – у першій половині ХІІ ст. До 1127 р. місто називалося Стрежів. Свою назву воно отримало за правління князя Рюрика в ХІІ ст. Вперше назва Чорнобиль зустрічається в Іпатіївському Літописі (1193 р.) – одному з найдавніших літописних зведень. Зокрема згадується про полювання в тутешніх лісах князя Рюрика Ростиславовича. Це вказує на те, що Чорнобиль належав до Київського князівства. В околицях Чорнобиля археологи виявили 30 курганів. Одним із найдавніших та найбільш знаним із них є Татарський Курган. У ньому знайшли залізну зброю та срібні монети.

У ХІІІ ст. на тому місці, де Прип’ять впадає в Дніпро, відбулася битва об’єднаного війська українсько-литовського з татарами, яка завершилася поразкою монголо-татар.

У другій половині ХІV ст. Чорнобиль увійшов до складу Великого Князівства Литовського. Землями князівства управляли намісники, яких призначали воєводи. У 1548 році князь Фрідріх Пронський побудував у Чорнобилі дерев’яний замок, обнесений частоколом, із двома вежами без вікон. В’їзд до замку здійснювався через міст. З одного боку підхід до замку ускладнювала річка, а з іншого – не надто глибокий та широкий рів. У замку не було власної криниці, сховища для їжі та гарнізону. Траплялися випадки, коли на варті стояв лише один чатовий. Спустошливі набіги монголо-татар оминали Чорнобиль. У 1563 році Київський, Черкаський і Чорнобильський замки отримали озброєння від Литви. Чорнобильському замку дісталося лише 6 старих гармат та 30 рушниць.

Вечір на Поліссі (Юзеф Хелмонський, 1909 р.)

Чорнобиль, який починався в місці з’єднання річок Уж та Прип’ять, здавна вважався військовим поселенням під владою Королівства Польського. Солдатів забезпечували всім необхідним: житлом, земельними наділами, невеликими хуторами. Мешканці Чорнобиля та його околиць займалися переважно добуванням болотної руди. До сьогодні багато сіл Полісся має назву Рудня (Рудня-Вересня, Рудня-Іллінецька тощо). У місті розвивалося бондарство, ковальство, рибальство.

У 1566 році король Сигізмунд Август віддає Чорнобильський замок у довічне користування Філонові Кміті в обмін на його маєток у Літині (територія сучасної Вінницької області). Відтоді місто перебуває в приватній власності.

Ян Миколай Ходкевич

У 1569 році Чорнобиль переходить до Королівства Польського. Ця подія стала причиною широкомасштабних народних повстань. У ХVII ст., після одруження Лукаша Сапєги з донькою Філона Кміти Софією, замок як посаг переходить до рук династії заможних шляхтичів – Сапєгів. 1626 року подружжя стає фундатором костелу та засновником домініканського монастиря в Чорнобилі, в якому згодом було поховане. Після цього замком володів Ян Казимир Сапєга. Саме після його наказу костел та монастир переносять на інше місце. У другій половині XVIII ст. у костел Внебовзяття Пресвятої Діви влучає блискавка, внаслідок чого святиня згорає дотла.