Aldivan Teixeira Torres - Противоборчi Сили

З усим тим, що було зроблено, все, що залишилося менi зараз, -це залишити печеру і здiйснити справжню подорож. Менi була дарована мрія, і тепер потрiбно просто над цим працювати. Я починаю йти і за короткий час, залишаю позаду секретну кiмнату. Я відчуваю, що ніяка людина ніколи не матиме задоволення входити в цю печеру. Печера відчаю ніколи не буде такою самою після того, як я залишу її переможцем, впевненим і щасливим. Я повертаюсь до третього випробування: образи святих залишаються незмінними і здаються задоволеними моєю перемогою. Кубок перекинувся і все вилилося. Вино було дуже смачне. Я спокійно працюю над третiм випробуванням і відчуваю атмосферу цього місця. Воно дійсно таке святе як печера та гора. Я кричу вiд радостi, а ехо лунає по всiй печері. Світ не буде вже таким самим після Провидця. Я зупиняюсь, думаю і мiркую про все. Останній прощальний поцілунок я покидаю третє випробування, і я повертаюсь до тих самих дверей зліва, що я вибрав. Шлях Провидця не буде легким, тому що буде складно повністю контролювати протидiючі сили серця, а потім треба навчити цього інших. Стежка ліворуч, яка була моїм вибором, являє собою знання та постійне вивчення прихованих сил, покаяння чи самої смерті. Прогулянка стає виснажливою, оскільки печера велика, темна і дуже волога. Виклик Провидця може бути більшим, аніж я розумію: виклик примирення сердець, життя та почуттiв. Це ще не все: я ще повинен піклуватися про свій шлях. Галерея стає вузькою, а з нею i мої думки. Моє відчуття нудьги за домом, а також ностальгія за математикою та своїм особистим життям. Нарешті, приходить ностальгія за самим собою. Я прискорюю кроки, і незабаром я перебуваю у iншiй ситуацiї. Розбиті дзеркала тепер представляють ті частини мого розуму, які були збережені та розширені: добрі почуття, чесноти, дари та здатність визнати, коли я помиляюсь.

Видiння дзеркал - це відбиток моєї власної душі. Це самопізнання запам’ятаю на все життя. Ще збережені в моїй пам'яті цифри дитини, молодого п'ятнадцятирічного юнака та людини похилого віку. Вони три з моїх численних обличч, які я храню, оскільки вони є моєю власною історією. Я залишаю другу кiмнату, і з ним я залишаю свої спогади. Я в галереї, що веде до першої кiмнати. Мої очікування щодо майбутнього та надії вiдроджуються. Я - Провидець, еволюційне та особливе буття, призначене для того, щоб здiйснювати мрії багатьох людей. Пост-печерний період слугуватиме менi як підготовка та вдосконалення існуючих навичок. Я йду трохи далі і дивлюся на лабіринт. Це випробування мене майже знищило. Мiй порятунок - це Чарівник, кажан, який допоміг мені знайти вихід. Тепер вiн менi більше не потрібен, тому що зi своєй силою провидця я можу легко пройти бiля нього. У мене дар керувати п'ятьма літаками. Як часто ми відчуваємо, нiби ми загублені в лабіринті: Коли ми втрачаємо роботу; Коли ми розчаровані великою любов'ю свого життя; Коли ми заперечуємо авторитет начальства; Коли ми втрачаємо надію і здатність мріяти; Коли ми перестаємо бути учнями життя і коли ми втрачаємо здатність керувати своєю долею. Пам'ятайте: Всесвіт привертає увагу людини, але саме ми повинні піти на це і довести, що ми гідні. Це те, що я зробив. Я піднявся на гору, пройшов три випробування, увійшов у печеру, пройшов пастки, і дістався до місця призначення. Я проходжу крiзь лабіринт, але це не робить мене щасливим, бо я вже пройшов це випробування. Я маю намір шукати нові горизонти. Я пройшов близько двох миль (приблизно 3,218 км) між секретною кiмнатою, другим і третім випробуваннями, і пiсля того, що я зробив це, я почуваю себе трохи втомленим. Я відчуваю, як піт тече вниз; Я також відчуваю тиск повітря і низьку вологість. Я підхожу до ніндзя,- свого великого супротивника. Він все ще здається збитий з нiг. Мені шкода, що я так поставився до вас, але моя мрія, моя надія і моя доля на кону. Треба приймати важливі рішення у важливих ситуаціях. Страх, сором та мораль тільки те, що отримуєшь замість того, щоб допомагати. Я глажу його обличчя, і намагаюся відновити життя в його тілі. Яроблю це, тому що ми вже не супротивники, а супутники в цьому епізодi. Він піднімається і низьким поклоном вiтає мене. Все залишилося позаду: боротьба, наші "протидiючі сили", наші різні мови та наші чіткі цілі. Ми живемо в ситуації, що несхожа на попередню. Ми можемо розмовляти, розуміти один одного, і хто знає, може навіть станемо друзями. Як каже наступне прислів'я: зроби свого найзапеклiшого ворога найлiпшимі вірним другом. Нарешті він обіймає мене, прощається і бажає мені удачі. Я вiдповiдаю взаємністю. Він продовжуватиме формувати частину таємниці печери, а я буду складати частину таємниці життя і світу. Ми "протидiючi сили", що знайшли один одного. Це моя мета даної книги: об'єднати "протидiючі сили". Я продовжую йти галереєю, що веде до першої кiмнати. Я відчуваю себе впевненою і абсолютно спокійною, на відміну від того, коли я вперше увiшов до печери. Страх, темрява і непередбачене, - це все лякало мене. Три двері, які означали щастя, страх і невдачу, допомогли мені розвинути і зрозуміти сенс речей. Невдача являє собою все те вiд чого ми тікаємо, не розумiючи чому. Невдача завжди повинна бути моментом пiзнання. Це момент, коли людина розумiє, що вона не є досконалою, що шлях все ще не легкий, - це i момент вiдновлення. Це те, що ми повинні завжди робити: переродись. Візьміть, наприклад, дерева: вони втрачають листя, але не своє життя.Давайте робити , як вони: сдiдувати метаморфозам. Життя вимагає цього. Страх присутній кожного разу, коли ми відчуваємо загрозу або пригноблені. Це відправна точка для нових невдач. Помиріть свої страхи і зрозумiйте, що вони існують лише у вашій уяві. Я пройшов добру частину галереї печери, і в цей самий момент я проходжу через двері щастя. Кожен може пройти через ці двері і переконатися в тому, що щастя існує і може бути досягнуто, якщо ми повністю в гармонiї зi Всесвітом. Це відносно просто. Працівник, каменяр, двірник щасливi виконувати свої доручення; Фермер, плантатор цукрового очерету, ковбой, всі раді збирати продукт своєї праці; вчитель у викладанні та навчанні; письменник у читаннi; священик, який проповідує божественне послання, і бідні діти, сироти та жебраки щасливі, приймаючи слова любові та піклування. Щастя в нас і чекає, щоб його постійно розкривали. Для того, щоб бутидiйсно щасливими, ми повинні забути про ненависть, плітки, невдачі, страх і сором. Я продовжую йти, і я бачу всі пастки, що пройшов і дивувався, з чото зробленi тi люди, що вони не мають віри, шляху або долі. Жоден з них не пройшов би пастки, оскільки вони не мають захисної облонки, легкостi або сили, яка їх підтримує. Людина ніхто, якщо вона одна. Вона лише робить щось від себе, коли вона пов'язана з силами людства. Вона може знайти своє місце лише тодi, якщо вона перебуває у повній гармонії з Всесвітом. Саме так я зараз себе відчуваю: в повній гармонії, тому що я піднявся на гору, пройшов три випробування, і я перемог печеру, печеру, яка здійснила мою мрію. Моя прогулянка наближається до кінця, тому що я бачу світло, що йде від входу в печеру. Незабаром я звiдси вийду.