Aldivan Teixeira Torres - Противоборчi Сили

Настає новий день. Температура приємна, а небо синє у всій його безмежності. Лiнувато, я встаю, потираючи свої сонні очі. Великий день настав, і я до нього готовий. Перш за все, мені треба приготувати сніданок. З інгредієнтами, які мені вдалося знайти днем ранiше, його не буде небагато. Я підготував пательню і починаю розбивати апетитні курячі яйця. Жовток бризкає і майже потрапляє менi в око. Скільки разів у життi, інші намагаються завантажити нас своїми турботами. Я їм свій сніданок, трохи відпочиваю і пiготавлюю свою стратегію. Третє випробування, здається, є чимось не легким. Вбивство для мене немислиме. Добре, навіть так, мені доведеться протистояти цьому. З таким намiром я починаю ходити і незабаром я виходжу з хатинки. Третє випробування починається тут, і я готуюсь до цього. Я обираю першу стежинку, і починаю йти. Дерева по обом сторонам стежини широкі з глибоким корінням. Що я насправді шукаю? Успіх, перемога та досягнення. Однак я не буду робити нічого, що суперечить моїм принципам. Моя репутація важливiше за славу, успіх та владу. Третє випробування турбує мене. Вбивство для мене - це злочин, навіть якщо це лише тварина. З іншого боку, я хочу ввійти в печеру і подати своє прохання. Це є дві "протидiючi сили" або "протилежні шляхи".

Я залишаюсь на стежці і молюся, щоб я нічого не знайшов. Хто знає, може бути, третє випробування буде скасовано. Я не думаю, що хранитель буде такою щедрою. Усі повиннi дотримуватися правил. Я трохи зупиняюся і не можу повірити в те, що бачу: оцелот та троє його дитинчат, бавляться навколо мене. Це воно. Я не вб'ю матері трьох дитинчат. Серце не дозволить менi цього зробити. До побачення успіх, до побачення печера відчаю. Досить мрiй. Я не пройшов третє випробування, і я йду. Я повернусь до до дому i до своїх близьких. Поспішно, я повертаюсь до хатинки, щоб упакувати валiзи. Я не виконую третє випробування.

Хатинка зруйнована. Що це все означає? Чиясь рука злегка торкається мого плеча. Я озирнувся назад, і я побачив хранителя.

- Мої вітання, дорогий! Ти пройшов випробування і тепер маєш право увiйти в печеру розпачу. Ти перемiг!

Сильні обійми, якими вона обiйняла мене i щезла, - заплутали мене ще бiльше. Що сказала ця жінка? Моя мрія та печера можуть бути пiзнанi, врештi-решт? Я не повірив.

-Що ви маєте на увазі? Я не пройшов треттє випробування. Подивіться на мої руки: вони чисті. Я не заплямую своє ім'я кров'ю.

- Невже ти не знаєш? Ти думаєш, що дитя Боже буде здатне до такого звірства, це те, про що я питала? Я не сумніваюся, що ти достатньо гідний для того, щоб реалізувати свої мрії, хоча це може зайняти де-який час для того, щоб вони стали реальністю. Третє випробування ретельно перевiрило тебе і ти продемонстрував безумовну любов до Божих істот. Це найважливіше для людини. Ще одне: тiльки чистий серцем може увiйти в печеру. Тримай своє серце і свої думки чистими, щоб подолати це.

-Дякую, Боже! Спасибі тобi життя, за цей шанс. Я обіцяю не розчарувати вас.

Емоції захопили мене так, як ніколи, поки я не піднявся на гору. Чи була печера справді здатна робити чудеса? Я збираюсь про це дізнатись.

Після проходження третього випробування завдання, я був готовий увійти в страшну печеру відчаю, печеру, яка виконує неможливі мрії. Я був ще одним мрійником, який збирався спробувати свого щастя. З тих пір, як я піднявся на гору, я вже не був таким, яким я був ранiше. Тепер я був впевнений у собі і у чудовому всесвіті, який мене тримав. Попередні обійми, які мені подарувала дивна жінка, також зробили мене більш спокійними. Тепер вона була зi мною, підтримуючи мене всіма способами. Це була підтримка, яку я ніколи не отримував від своїх близьких. Мій нерозiбраний чемодан знаходиться під рукою. Настав час прощатися з цією горою та її тайнами. Випробування, хранитель, привид, молода дівчина та сама гора, яка, здавалося, була живою, всі вони допомогли мені зрости. Я був готовий піти і зустрiтися iз страшною печерою. Хранитель була поруч і супроводжуватиме мене в цій мандріві до входу в печеру. Ми йдемо, тому що сонце вже спускається до горизонта. Наші плани в повній гармонії. Рослинність навколо стежки, якою ми подорожуємо, і шум тварин, робить навколишнє середовище дуже сільським. Мовчання хранителя протягом усього шляху, напевно, передбачає небезпеку, що перебуває в печері. Ми трохи призупиняємося. Здається, голоси гори хочуть щось сказати мені. Я користуюся цією можливістю, щоб порушити тишу.