Єжи Брошкевич - Велика, більша й найбільша

Здесь есть возможность читать онлайн «Єжи Брошкевич - Велика, більша й найбільша» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Жанр: Детские приключения, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Велика, більша й найбільша: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Велика, більша й найбільша»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Я назвав цю книжку — “Велика, більша й найбільша”. Кожен має право одразу спитати: про що, власне, йдеться? Що воно означає “велика, більша й найбільша”? Питання цілком природне. Тому хочу одразу ж пояснити, що я написав книжку про три пригоди, з яких друга — більша за першу, хоч і перша теж не мала, а третя куди більша за другу. Гадаю, що кожен, хто прочитає цю книжку до кінця, згодиться зі мною. От поки що і все. Далі прочитаєте самі. Бажаю вам усього найкращого! Автор

Велика, більша й найбільша — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Велика, більша й найбільша», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Звір відступив, але готувався знову напасти. Він відскочив убік, пронизливо свиснув. Очі його блискотіли ще лютіше, короткий хвіст забив по землі, пазури рвали траву. Задньою лапою він одкинув палаючу гілку, і краєм ока Горошок побачив: Іка поставила на ноги зомлілого Блакитного Хлопця і потягла до алеї.

Він полегшено зітхнув.

І тут, як завивання міни, розітнулося виття хижака.

Горошок побачив у повітрі зміїне тіло, розіп’яте в стрибку, устиг спостерегти рубіновий блиск очей і роззявлену пащеку. І тоді…

Тоді Горошок, розмахнувшись з усієї сили, влучив напасникові просто в пащеку палаючий кінець палиці. Зойк звіра задзвенів у вухах. Осліплений хижак закрутився дзиґою і кількома величезними стрибками з сичанням і свистінням сховався у хащі.

— Гіп-гіп ура-а-а! — заверещав Горошок.

Він хотів повторити свій переможний вигук, аж раптом йому перехопило дух.

Він щось побачив. Побачив, як прикорень однієї пальми лиже блакитне полум’я. Горошок зрозумів, що то значить. Зрозумів, що коли в цьому лісі почалася пожежа, її не зупинити. А при такій температурі, яку дає тут вогонь, вони загинули. Ніяка сила їх не врятує.

Кілька довгих секунд Горошок стояв ніби вкопаний, дивлячись просто себе.

Вогонь дедалі ширився. Дерево сухо тріщало. Голубі іскри долітали вже до середини галявини…

Поки що зайнялася лише одна пальма й невеличкий кущ коло неї. А відблиск линув попід саме небо, жар був нестерпний.

Горошок повернувся, кинув палицю і, важко дихаючи, побіг слідом за Ікою.

Блакитний Хлопець ще не зовсім отямився. Іка майже несла його: ноги його з дивовижно маленькими ступнями щохвилини підгиналися, і хлопчик безвладно опадав на її плече. Добре, що він був дуже легенький, інакше вона б не впоралася.

— Ну, ходімо, — благала вона. — Ходімо. Не бійся… ходімо. Горошок нас захистить… Кажу тобі, захистить!

Чи справді зможе він захистити їх і себе? Чи себе самого зможе він захистити?

До Іки долетіло пронизливе завивання хижака. Вона зупинилася й почула, як одразу ж у гарячому непорушному повітрі тріщали гострі, сухі, як пістолетні постріли, виляски.

Над лісом піднялася блакитна заграва.

— Горошку! — гукнула Іка. — Горошку!

Блакитний Хлопець знову вислизнув у неї з рук і важко сів на землю. Вона нахилилася над ним.

— Горошку!

І яке ж то було щастя коли зовсім поруч з алейки почувся тупіт і захеканий - фото 26

І яке ж то було щастя, коли зовсім поруч, з алейки, почувся тупіт і захеканий Горошків крик:

— Я тут, Іко, я тут!

Іка простягла йому назустріч руки. Але одразу ж опустила. У блакитному відблиску пожежі обличчя Горошкове було сіре, як попіл.

— Бери його! — наказав він, підхоплюючи Блакитного Хлопця під пахви. — Чуєш? Нам треба тікати! Швидше, бо ліс горить! Хутчій, а то ми загинемо!

— Куди?

— До човна!

Удвох діти легше понесли хлопця. Він був непритомний, голова його безсило падала на груди, з-під синіх повік виднілися тільки вузькі шпаринки великих темно-бронзових очей.

Несли майже бігом. Вогнище на пляжі ще палало яскравим полум’ям, і, як і досі, з Зеленого міста не було видно жодної ознаки життя.

— До човна! — все казав Горошок. — До човна! Нарешті берег!

Іка змочила носовика і обмила хлопцеві ним обличчя, груди. Він тихо застогнав. Повіки йому затремтіли.

Зараз вони могли придивитися до нього пильніше. Зростом з Іку. Мав гладеньку, мов оксамит, блакитну шкіру, надзвичайно вузьке тіло, крихітні ступні і руки з довгими чіпкими шістьма пальцями. То не була людина. І разом із тим по-людському гарна була його струнка постать, обличчя зі скошеними, що заходили аж на скроні, очима, з рівнесеньким носом, з маленьким, округлим темно-шафіровим ротом та високим гладеньким чолом, з-над якого спадало йому аж на плечі м’яке пухнасте волосся кольору червоного золота.

На перший погляд їм здалося, що вбраний він дуже просто. Пов’язка на стегнах, сандалі… здається, та й уже.

Але зараз Горошок і Іка розгледіли, що пов’язка зроблена дуже майстерно, стягнута гарною рубіновою пряжкою, з котрої дивилося на них виконане кількома рисками обличчя цього ж хлопця, а прості, нібито, сандалі були вишуканої форми і такого кольору, як і його волосся.

— Горошку! — прошепотіла Іка. — Який він гожий.

— Гожий чи негожий, — невдоволено буркнув Горошок, — річ не в тому. Річ у тому, що нам треба його рятувати. Його і себе! Відчуваєш, як пече?

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Велика, більша й найбільша»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Велика, більша й найбільша» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Велика, більша й найбільша»

Обсуждение, отзывы о книге «Велика, більша й найбільша» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x