Єжи Брошкевич - Велика, більша й найбільша

Проте в повідомленнях експедиції, що досліджувала Землю, було щось не зовсім звичайне. Це спонукало скликати Надзвичайний З’їзд представників усіх вегів.

Пропозицію про скликання з’їзду поширило серед усіх вегів Керівництво Зоряних Досліджень.

Ось що воно казало:

Автоматична наукова експедиція відкрила на відстані двохсот сорока світлових років планету з молодою технічною цивілізацією. На планеті, яку її мешканці звуть Землею, лише тепер провадяться спроби перших космічних польотів. Попри все те, вважаємо за потрібне особливо уважно її спостерігати, бо на її поверхні помічено ряд атомних вибухів воєнного призначення . Нагадуємо, що давнє слово “воєнне” означає “руїнницьке”.

Нагадуємо також, що шістсот років тому веги натрапили в районі Альдебарана на цивілізацію, що орудувала руїнницькою ядерною силою. Згадана цивілізація безпідставно атакувала і знищила нашу дружню експедицію. Незважаючи на багаторазові спроби порозумітися, вчинено напад на заселені вегами планети, і той напад було відбито ціною величезних жертв. Нині вона увійшла в число наших друзів, але пам’ять про мільйони вегів, полеглих тоді, кличе до пильності.

Поки земляни ще не можуть нам загрожувати. Проте вони надзвичайно швидко розвивають свою техніку. Можливо, вже за три-чотири покоління ми зустрінемося з ними на наших планетних просторах.

Саме тому помічені на Землі воєнні ядерні вибухи дуже занепокоїли Керівництво Зоряних Дослідів, яке звертається до всіх вегів з пропозицією скликати Надзвичайний З’їзд представників.

Цю пропозицію було негайно передано вісімдесятьом мільярдам вегів на всій планетній системі.

За тридцять веганських хвилин усі дорослі веги дали відповідь. Головні лічильні машини, діставши вісімдесят мільярдів телевідповідей, передали підсумок Постійному Керівництву Представників: сімдесят дев’ять мільярдів чотириста мільйонів “за”. Лише шістсот мільйонів вегів висловили думку, що вирішувати це повинно саме Постійне Керівництво.

Отож за шість веганських годин на найбільшій планеті системи, на Делі, почався Надзвичайний З’їзд представників усіх вегів.

На початку усіх вісім тисяч представників (кожний представник виступав від імені десяти мільйонів вегів) сповістили про зібрані за останній час відомості про планету Земля, про умови земного життя.

У величезному залі з’їзду пожвавішало, коли передали, що ті умови надзвичайно близькі до веганських і що земляни майже в усьому (крім кольору шкіри) нагадують самих вегів.

Після наукової частини, повідомлень з царини фізики, хімії, біології тощо, на денному засіданні демонструвалися картини земного життя.

То було дивне і тривожне видовисько. Все було так, ніби веги раптом зазирнули у своє власне, дуже далеке минуле. Вони раптом стали свідками жахливих і гнітючих подій. Побачили картини голоду, лиха, злиднів. Побачили земну телевізійну передачу про те, як двоє молодих землян, щоб захопити разок блискучих крем’яшків, убивають стару землянку.

Потому автоматичний перекладач оголосив кілька промов земних “Представників” (званих на Землі міністрами), дехто з них погрожував решті землян винищенням.

В кінці було показано картини знищення двох земних міст атомними вибухами.

У залі З’їзду панувала мертва тиша. Стасорокарічний дуже жвавий і веселої вдачі Голова (він частенько говорив, що справжня молодість починається після ста п’ятдесяти років) став надзвичайно серйозний.

Вже зайшло опалово-блакитне сонце. Над прозорим дахом залу зароїлися зірки.

Голова вказав рукою на мерехтливе небо.

— Веги! — сказав він. — Там живуть земляни. Талановиті… і жорстокі. Винахідливі… і небезпечні. Вони розвиваються так швидко, що вже наші правнуки можуть з ними зіткнутися. З їхньою руїнницькою силою, з їхніми войовничими звичаями. Ми знаємо, що на світанку своєї історії веги теж були жорстокі й воювали. Але веги спершу відкинули думку про війну, а вже потім опанували атомну енергію. Жоден з вегів не заплямував себе застосуванням тієї чудодійної сили проти життя. Адже навіть тоді, коли ми боронилися від альдебаранців, ми використовували тільки промені сну й наркотичні хвилі, хоч це й коштувало нам величезних жертв.

— Але, о веги, — вів далі Голова після хвилинної мовчанки. — Земляни хоч і не дуже численні, але, здається, кмітливіші і жорстокіші за альдебаранців. Від імені Постійного Керівництва Представників запитую вас: що нам з ними робити?