Уильям Шекспир - Збірка творів

По гаманець дукатів?

АДРІАНА

Так, приходив

До мене він, і я йому дала.

ЛЮЦІАНА

А свідок я, що він його одержав.

ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ

У свідки зву батіжника і Бога,

Що посланий я був по нагая!

ПІНЧ

(до Адріани)

Вони обидва бісом одержимі, —

Пан і слуга; я бачу це виразно

По їх смертельній блідості; їх треба

Зв’язати й посадити в темне місце,

Шановна пані.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Ну, кажи! Чому

Замкнулась нині ти від мене? Блазню,

А ти чого, кажи, надумавсь раптом

Від гаманця із грішми відрікатись?

АДРІАНА

Не замикалась нині я від тебе,

Мій любий муже.

ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ

О ласкавий пане,

А я ніяких грошей не одержав;

Проте, я признаюсь: додому нас

Сьогодні з вами й справді не впустили.

АДРІАНА

Шахрай лукавий! Брешеш ти подвійно!

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Розпуснице лукава, брешеш ти

В усьому! Бачу, ти злигалась потай

Із бандою проклятою цією,

Щоб взять мене на глум гидкий, на посміх!

Але оцими нігтями я вирву

Твої брехливі очі, щоб вони

З ганьби моєї не могли втішатись!

Пінч та його слуги намагаються зв’язати Антіфола Ефеського та Дроміо Ефеського.

АДРІАНА

В’яжіть його, в’яжіть! Не підпускайте!

ПІНЧ

На поміч! В ньому, справді, дужий біс.

ЛЮЦІАНА

Ох, бідний він, — блідий, і погляд дикий!

Входять троє чи четверо слуг і зв’язують Антіфола Ефеського.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Ви хочете мене убить, чи що?

Дозорцю, я ж твій в’язень, то невже

Допустиш ти, щоб вирвали вони

Мене у тебе?

СТРАЖНИК

Геть од нього! Ну!

Він в’язень мій, я вам його не дам!

ПІНЧ

Й цього в’яжіть: він також божевільний!

АДРІАНА

Чого ти хочеш, стражнику безглуздий?

Чи весело тобі на те дивитись,

Як тут мордується нещасний хворий

І сам себе ганьбить?

СТРАЖНИК

Він в’язень мій;

І як його я відпущу, мені ж

За нього прийдеться сплатити борг.

АДРІАНА

Я заплачу за нього борг сама.

Веди мене мерщій до кредитора,

Довідаюсь я, скільки, й заплачу.

Мій добрий пане докторе, прошу вас,

Догляньте і безпечно відведіть

Його в мій дім. О злоповісний день!

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

О злоповісна шльондро!

ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ

І я за вас платити мушу, пане.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Іди під три чорти! Геть, дурню! Нащо

Мене доводиш ти до сказу?

ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ

Пане,

Невже ж ви хочете, щоб за ніщо

Зв’язали вас? Біснуйтеся ж, кричіть,

Мій добрий пане! Всіх чортів скликайте!

ЛЮЦІАНА

Рятуй їх бідні душі, боже милий!

Які страшні слова!

АДРІАНА

Ведіть же їх.

Ходім зі мною, сестро.

Пінч і слуги виводять Антіфола Ефеського й Дроміо Ефеського.

А тепер

Скажи, хто вимагав його арешту?

СТРАЖНИК

Тут золотар є, Анджело він зветься,

Ви знаєте його?

АДРІАНА

Так, знаю. Скільки ж

Заборгував йому мій муж?

СТРАЖНИК

Дві сотні!

Дукатів золотих.

АДРІАНА

Ну, а за віщо?

СТРАЖНИК

Та за ланцюг, що взяв ваш муж у нього.

АДРІАНА

Мій муж для мене замовляв ланцюг,

Але його він не одержав.

КУРТИЗАНКА

Пані,

Коли ваш муж сьогодні, страшно лютий,

До мене вдерся в дім, він взяв мій перстень

(Той перстень в нього ще й тепер на пальці),

А трохи згодом я його зустріла

Вже з ланцюгом.

АДРІАНА

Можливо, а проте

Я ланцюга не бачила ніколи.

Тюремнику, веди ж мене до того

Золотаря: я хочу знати правду.

Входять Антіфол Сіракузький з видобутим мечем і Дроміо Сіракузький.

ЛЮЦІАНА

Рятуй нас, Боже! Вирвались вони!

АДРІАНА

Меча він оголив! Сюди прямує!

Скоріш гукай людей на допомогу,

Щоб знову їх зв’язали!

СТРАЖНИК

Утікаймо!

Мерщій! Вони уб’ють нас!

Стражник, Адріана і Люціана вибігають.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Бачу я,

Мечів оголених відьми бояться!

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

Та, що хотіла бути вам жоною,

Тепер від вас тікає.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Ну, ходім

В «Кентавр» по наші речі! Я волів би,

Щоб ми сиділи вже на кораблі!

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

Їй-богу, можна безпечно переночувати тут. Певен, що вони нічого лихого нам не заподіють; адже ви й самі бачите: вони розмовляють з нами привітно, дають нам грошей. Мені здається, тутешні люди такі добрі та милі, що коли б не ота гора скаженого м’яса, яка вимагає, щоб я з нею одружився, я, мабуть, був би не від того, щоб залишитися тут назавжди і навіть обернутися на відьмака.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Я не лишусь — давай хоч ціле місто!

Гайда по речі і — на корабель!