Мария Старожицкая - Навіщо. What For

Тесей, 35 років, киянин, програміст, витрачає досить багато часу на спілкування у соціальних мережах, уникає особистої участі у військових діях, натомість щиро цікавиться їхнім перебігом.

Лавр, 29 років, іронічний мрійник з хутора на Полтавщині, працював на випадкових роботах, пройшов Майдан, вважає війну логічним продовженням розпочатої боротьби за зміну країни.

Велес (Дмитро), 37 років, колишній міліціонер з Горлівки, вийшов на пенсію за два роки до війни, коли влада в місті перейшла до ворога, виїхав, аби піти в добровольчий батальйон і визволяти свою батьківщину.

Поет, 50 років, строкова служба в радянському контингенті в Афганістані, працював у столичному тижневику, пише вірші про війну, збирає матеріали для книги.

Слон, 46 років, громадянин США, син емігрантів з Одеси, фаховий військовий, брав участь у військових діях в Афганістані, Іраку, Сомалі.

Стрілка, 23 роки, закінчила філософський факультет університету, за фахом не працювала, була в медичній службі Майдану, пішла у добровольчий батальйон медиком.

Тетяна, 37 років, мешканка Горлівки, колишня однокласниця Велеса (Дмитра), дружина Червонця (Пончика), домогосподарка.

Червонець (Пончик), 37 років, мешканець Горлівки, працював на шахті диспетчером, пішов у ополчення, бо «всі йшли». Чоловік Тетяни, однокласник її й Велеса.

Мартинов, 46 років, кадровий російський військовослужбовець, з династії військових, майор, жив у Благовєщенську, прибув керувати підрозділом місцевого ополчення.

Настя, 27 років, дівчина, яку кохає Лавр з часів Майдану, на її прохання Тесей допомагає бійцям порадами. На сцені не з'являється.

1 сцена

Тесей (перед монітором комп`ютера)

— 24 серпня, головні події дня. «В Москве руфер-экстремал Григорий, известный как Мустанг, поздравил украинцев с праздником с крыши Московского университета». Сподіваюся, він вже в Києві, бо там його вже дві доби розшукують, зірку на висотці розмалював… У Києві на Хрещатику йде військовий парад. Президент Петро Порошенко… «Останні події мають назвати у підручниках Вітчизняною війною 2014 року»… Ну-ну… Великою вітчизняною не назвав, отже, йому вона така собі маленька… І завершиться до нового року... Хай би й так… Техніка з параду поїде прямо на передову антитерористичної операції. Показуха… Ну кому це треба, вже наїлися нею по самі вуха… Так, з передку, в нас непрохані гості на свято. «24 зранку в напрямі Старобешево з боями пройшли російські танки, бій між Старобешево та Кутейніково, бій в Єленівці, десятки вбитих та поранених»… Тьху ти, вітрильна регата на Київському морі... Так в нас всі моря відберуть, ніхто оком не поведе… Ого… «В Донецке на центральной улице Артема провели украинских военнопленных. После них проехали поливальные машины. Как в Москве в 45-м»... Ну, виродки... І хто ж ці місцеві, що дивилися і проклинали наших бійців, невже вони завжди жили на нашій землі?.. Прес-служба «Донбасу» скасовує запрошення журналістам відсвяткувати день Незалежності з бійцями на базі в Курахово — в батальйоні траур, є загиблі в боях при вході в Іловайськ… Але наче тримаються: «Добровольці контролюють визволену від ворога половину міста, поділеного залізничними коліями, зайняли зручну стратегічну позицію у приміщенні школи»…

2 сцена

Клас школи в Іловайську, де розташувалася розвідрота добровольчого батальйону. Парти, підручники, глобус, дошка. Велес пише на дошці: «24 серпня. Класна робота». Відходить, милується написом. Лавр, залізши на парту, прилаштовує над дошкою український прапор жовтою полосою догори. Зістрибує, також бере крейду, пише на дошці «З Днем Незалежності!».

Велес (дивиться на прапор)

— Переверни.

Лавр

— Я вже повернув.

Велес

— Куда повернул?

Лавр

— Зверху — сонце, знизу — море. Це правильний прапор. Я на Майдані на ялинці теж повертав.

Велес

— Нечего тебе было делать.

Лавр

— Чому це «нечего»? Ти краще скажи, чому я там тебе не бачив?

Велес

— Мне было чем на Донбассе заняться.

Лавр

— Отож, а тепер всім є чим тут зайнятися. Іди про це твір пиши.

Відходить до дошки, пише великими літерами «Твір. Як я провів літо».

Велес