Борис Грінченко - Серед бурі

Нехай!

Білоченко

Зламаємо і правду, й судний звичай,

Коли того ми не дозволим їй:

Чи волите до завтрього пождати?

Коли вона до страти приведе

Нам свідка, ми його повинні слухать

І відпустить його назад без шкоди.

Голоси

Всі волимо!

Білоченко

То хай же й буде так!

Лясковський

Ведіть його!.. Ведіте до темниці!

Козаки беруть Коваленка.

Коваленко

Оксаночко, навіщо робиш се?

Оксана

Щоб жив ти, жив!.. І будеш, милий, жити!

Завіса

ЧЕТВЕРТА ДІЯ

Передмістя Кальникове. Колись тут жили люде, тепер вони або повтікали в місто, або й зовсім порозбігалися. Живе тут військо: жовніри Собіського та козаки Ханенкові. Мало не всі хати обдерті, часом руїна з хати або пожарина. Просто глядачів, назад сцени, стоїть хата з замкненими дверима.

Вечір пізній.

Круг огню сидять і лежать козаки Ханенкові, між їми Грицько Доленко. Двоє-троє пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши; дехто люльки курить. Один козак з бандурою в руках,- часом перебирає на їй струни.

Грицько Доленко

І чого ми тут сидимо? Два тижні вже додержуєм облоги, а здобути не можемо.

Старий козак

А ти не будь такий тяжко поспішний! Як весело нам тут, а він іще вередує!

Грицько

Ще б пак! Ловкі вояки: два тижні велике війське маленького Кальника не здобуде! От ті, що в місті, дак ті вояки, бо вони, проти всього війська опершися, стоять, а їх жменя.

Козак із бандурою

Що правда, то не брехня. Уміють воюватися дорошенківці,- хоч би й нам так.

Грицько

Та ще хоч би за що добре ми билися, а то за чорт-зна-що!

Козак із бандурою

За лядську ласку.

Грицько

А хай вони своєю ласкою подавляться!

Старий козак

Ну, не плач же! На тобі ось сальця кришоник,- іззіж та й засни!

Козак 1

Він, дядьку, не добере в йому смаку, - дайте мені!

(Вихоплює в старого козака сало.)

Старий козак

Який швидкий!

Козак 2

У ляхів ми завсігди були й будемо панськими попихачами.

Грицько

І що ми за дурні дурні, панове браття, що служимо сьому Ханенкові? Сам він попихач лядський, то й нас у попихачі пошив.

Старий козак

Укусися за язик! Бач, як розпустив!.. То вже тобі не лядський жовнір, а наш гетьман.

Грицько

Коли він гетьман, то хай народ до доброго, а не до лихого веде. А це хіба добре, що своїх доводиться бити, свою землю плюндрувати, ляхів слухаючися.

Козак із бандурою

От Дорошенко - орел!

Старий козак

І той добрий! Сей з ляхами злигавсь, а той з бусурменом.

Грицько

Коли ж не сила самому! Дак за те ж і голова, і лицар же!

Козак із бандурою

Не дурно про його й пісню складено.

(Приграючи на бандурі, співа, а інші допомагають).

Ой на горі та женці жнуть,

А попід горою,

Попід зеленою

Козаки йдуть.

Попереду Дорошенко

Веде своє військо

Славне запорозьке

Хорошенько.

Старий козак

(перепиняючи.)

Тю на вас, розумних! У нашому таборі про Дорошенка пісні співають! От тільки нагодиться яка старшина, то...

Грицько

То що? Послухає, коли має чим слухати.

Старий козак

А послухавши,- тобі, розумникові язикатому, спину киями спише, то, може, хоч тоді тобі заціпить.

Козак із бандурою

Ну, не можна, то й не можна.

Козак 1

Он уже ляхва преться!

Увіходить гурт польських жовнірів.

Жовнір 1

A to jak wygodnie szyzmatyki pokladli sie kolo ognia! 2

Жовнір 2

A nam juz і palic niema со. 3

Гpицько

Хати ж палите.

Жовнір З

Popalili wszystkie chaty, jakie byly w naszym zakatku. Trzy tylko zostawili, zeby na czas deszczu bylo sie gdzie schowae. 4

Жовнір 1

Ej precz! Miejsce nam! 5

Козак із бандурою

З якої ради! Ідіть собі, звідки прийшли!

Грицько

Бач, які пишні! А дзуски не хочете?

Жовнір 4

A to ty, szyzmatyku, nas ganbic... 6

(Штовха його ногою. Той схоплюється й хапається за шаблю; починають рубатися шаблями).

Голоси козацькі й жовнірські

Тю на вас! Nie ruszaj go! 7

Чи ви не показились?

Увіходить Сотник козацький

Сотник

А то ще що? Облиште зараз ви!

Ті неохоче кидають битися.

Знов сварка тут?.. Ще карано вас мало!

Як сміли ви добути зброї? Га?

Грицько

Бо він посмів мене штовхать ногами!

Жовнір 4

On nie pozwalai nam zagrac sig tutaj... 8