Ігор Голомозий - На волю!!! Збірка віршів українською та російською мовами

Подивись у своє серце:
Чи маєш ти друга?
Чи настала вже для тебе
«Біла, Божа смуга»?

должен ты принять сейчас
Важное решение
Есть пока у нашего
Господа терпение.

День последний наступает,
Что с собою заберёшь?
Мерзость всю, что в жизни делал
На суд Божий принесёшь.

Принесёшь грехи пред Бога,
И положишь на веса.
На другом конце – спасенье,
Как утренняя роса.

Думаешь дружок какая
Перевесит сторона,
Та, что есть любовь Иисуса,
Или та, что сатана.

Если Господа не знаешь —
Судим будешь по делам.
Лучше бы не попадаться
В «день Господний» на суд вам.

Ну а те, кто Бога любят —
На суд вовсе не идут.
Но по благодати Божьей
В Царство Господа войдут.

В шаге ты стоишь от Бога,
До Него рукой подать.
Выбор есть: Служить Иисусу,
Или бесу угождать.

Принимай скорей решенье.
Пусть погибнет сатана!
Пусть придёт любовь Иисуса.
Пусть разрушиться «стена».

Вже давнім, давнім, давно
Бог тебе помітив.
Та що будеш ти Його
У Книзі відмітив.

Також дав тобі Бог волю,
Щоб ти сам міг вибирати —
Залишатися у Книзі,
Чи з «рогатим» поруч стати.

Ти подивишся і скажеш:
Так, вибір я маю.
З Вічного життя та смерті,
Життя вибираю.

Дуже рано, молодими
Зараз помирають,
Та не знаючи Ісуса
В вічності страждають.

Якщо ти шукаєш Бога —
З радістю допоможу.
Приходи до мене в гості,
Я дорогу покажу.

Хватить тобі вже блукати.
Як не хочеш вмерти ти —
Візьми Господа за руку.
Будеш разом з ним іти.

Хто плює у мою душу —
Дуже помилився,
Бо у моєму у серці
Господь посилився.

Та коли вже плюнув в мене,
Що ж робити будеш ти?
Якщо плюнув на святого —
Знай, на Бога плюнув ти.

Там, де мене не впускають —
Бога не впускають там.
Не устоїть їхня хата,
Бог воздасть їм по ділам.

Там, де хліба не давали,
Помирав від голоду,
І Ісус був із зі мною,
Замерзав від холоду.

За часту, хто з Богом ходить,
Скрізь такого проганяють.
Пороз’їли свої пельки,
В хату Бога не впускають.

Як Ісуса ти не впустиш—
Буде пусто в серці.
У житті у Вічному
Зваришся у перці.

Тож пустіть до хати Бога,
Дайте їсти й пити.
Дайте місце Йому в серці,
Й буде з вами жити.

Сам Господь тобі у серце
Божий мир дарує.
Має все така людина,
Бог її цінує.

Ісус знає ту людину,
Веде в Рай поки не смеркло.
Ті ж, що Бога не впускають —
З чортом йдуть до біса в пекло.

Хто попав до чорта в лапи,
По скоріше утікай.
Бо біс мізки тобі запудрить,
І підеш зовсім не в Рай.

Каже біс: «Погана церква,
Бога зовсім там нема».
«Взагалі, у них там „секта“».
Скаже кум тобі й кума.

Скажуть брат, свекруха з свекром,
Наливаючи в стакан:
«Церква тільки Православна,
Остальне усе – капкан.

У капкан як попадешся —
«Штундою» вмить станеш.
Не дадуть перехреститись,
Пити перестанеш.

А іще у них говорять:
Гріх аборт робити.
Мовляв кажуть: То теж саме,
Що й людину вбити.

Пити не можна й курити,
Язиком чесати.
Кажуть треба знать Ісуса,
Й Біблію читати.

Говорять, всі юди грішні,
Що треба покаятись.
В серце прийняти Ісуса,
Та дур’ю не маятись.

Отакая у них віра.
Кум! По другій наливай.
Перехрестимося й вип’єм,
І підем співати в гай».

Що таке є щастя,
Де його шукати?
Знав би я раніше,
Було б легше спати.

Не було б такого горя,
Що зі мною стало.
Не залив би я нікому
Поза шкіру сала.

Не ходив би я як нищий,
Просячи на чарку.
Не валявся б у калюжі,
Не шукав би сварки.

Якби знав я де є щастя,
Взагалі, чи воно є?
Де знайти без пляшки друга,
Що тебе підтримає?

Та чи є воно у світі,
Де в’язка багнюка,
Де відносяться до тебе
Мовби ти свинюка?

Пів життя прожив без Бога,
Чуть не згирдився було.
Був смердюча п’янь остання —
Говорило все село.