Валентин Кудрицкий - Грицько сміється

Цвіркуни в гаю співають цілу ніч,
Ходять лосі і козулькі без штанів,
Розважають нас, закоханих панів.
-Ану дай,- звернувсь до жіночки в гаю,-
Ми також походим, як козулечки в раю.
Боже ж мій! Якби ви знали,
Що то в світі за краса,
Як відкрилася під сонцем вся жіноча красота!
Хто ж додумавсь,- я хотів би
Тут же в Бога запитать,-
Хто ж осміливсь і навіщо
Ту красу від всіх ховать?
26.12.1991 р.

ПОЗНАЙОМИЛИСЬ
От ви що не говоріть,
Хімія – то чудо,
Ось послухайте, що раз
Трапилося, люди.
Якось я під Новий рік
Випив, як годиться,
Потім з друзями пішов
Й ще дозагрузиться.
Тільки вийшов на бульвар,
Де сусідська хата,
З перукарні, бачу, йде,
Жіночка кирпата.
Підбігаю я до неї:
-Можна запитати,
Як таку красуню звать,
Й де її шукати?
Жінка блимнула на мене,
Ніби вовк на пуму:
-Дать адресу? Зачекай,
Ось прийдеш додому!
8.5.1998 р.

МОГУТНЯ ЗБРОЯ
-Краса жінки, о, мій друже,
То - могутня зброя,-
Вихвалялась перед мужем
Дружинонька Зоя.
-Так-то-так воно, я знаю,
Й подививсь на Зою,
Якщо хтось фінансувати
Буде тую зброю.
8.1.2003 р.

ЧУЖА
Ходить з жінкою Гаврило,
Де розгулюють пани:
-От би ти була чужою -
Не було б тобі ціни!
22.3.1995 р.

ЧОМУ ЖІНКИ ПЕРЕМАГАЮТЬ?
-Чи тобі відомо, брате,
Що жінки на пудри тратять
Більше, ніж держава наша
На всю зброю разом взяту?
-Це й не дивно, всі це знають,
Тому ті й перемагають.
31.12.2002 р.

ДИВАКИ - ЧОЛОВІКИ
Скільки знаю, чоловіки
На дружин лютують,
Якщо ті фарбують віки,
Парики купують.
Але варт чужій пройтися
Будь якій в бабеті -
Як за нею на край світу
Бігли б по планеті.
22.9.1973 р.

КАКТУСОВІ ПЛАВКИ
За часів ще десь первісних
У рудого Кості
Запитала жінка якось,
Йдучи з ним у гості:
-Які плавки одягати,
З лопуха чи з кали?
-Краще кактусовий, жінко,
Адже там нахали.
25.1.2003 р.

ФІЛОСОФІЯ КОХАННЯ
Коли горять коханням груди,
Тоді поради зайві, люди,
Щоб не сказали ви - до спини,
Як серце рветься до мужчини.
25.5.1976 р.

ГРИБНИКИ І КІШКА
Пішли жінка з чоловіком
В ліс гриби збирати,
Та не знали, які треба
До кошика брати.
Все ж, як тільки назбирали,
Гарно проварили,
Ну а потім як годиться
Ними й стіл накрили.
Над тарілкою парує
Апетитна хмарка,
Сидить Грицько - ковта слинку,
Наспівує Варка.
У кімнаті біля столу
Діточки товпляться,
Всі дивляться на грибочки -
А їсти бояться.
У цей час з-під столу вийшла
Кішечка патлата,
-Ану, жінко, сипни Мурці,
Не ризикувати ж.
Пройшло й ще десь з півгодини -
Ніяких симптомів,
Лежить кішка розвалившись
Тихо на ослоні.
Десь іще через годину
/Хай Господь боронить!/
Бідна кішка у кімнаті
Місця не знаходить.
Звісно, всі перелякались
І через дорогу
Біжить жінка викликати
Швидку допомогу...
А коли від дому "хворих"
Швидка укотила,
Не пройшло й години навіть -
Кішечка родила.
26.6.1996 р.

НА ДИКІМ ПЛЯЖІ
На необжитім дикім пляжі
Юнак ходив у камуфляжі.
А от коли скупнувсь і сів,
То не знайшов своїх трусів...
Аж глядь: з кущів царівна стежить
І біля себе все те держить.
Проте, юнак не розгубився
І тут же шляпою прикрився...
Та фея вмить заголосила:
-Допоможіть, змія вкусила!
Юнак як був - пішов до феї,
Очей не зводячи із неї,
Схопив він ту змію за жало
А шляпа все-таки не впала...
Отож, піднімемо бокали,
Щоб силу ми таку всі мали,
Щоб шляпи в нас без рук тримались.
2 8 -16.1.1989 р.

МАЛЕНЬКА СТАНИЦЯ
Якось друзі зустрілися
І Гриць каже Вові:
-Я вирішив одружитись.
-На кому?
-Прудковій.
-Ти бува не з глузду з’їхав? -
Вовочка до Гриця,-
Та із нею ж переспала
Вся Донська станиця!
-Заспокойся!- Гриць до Вови,-
Скільки в тій станиці?
Чи звертати варт увагу
На такі дрібниці?
6.2.2003 р.

Я БІЛЬШЕ НЕ БРАЛА
Коли жінка прилетіла
Із курорту в Вашингтон,
Чоловік рішив дружині
Влаштувать Армагедон.
І з єхидством він до неї:
Скільки заробила?
-З мене досить і на столик
Гроші положила.
-Я б тобі не дав і гривні,
Хоч би й дибки стала!...
-А я, любий, а ні з кого
Більше і не брала.
6.2.2003 р.

ОЦЕ ТАК ГОРЕ!
В Євпаторії Христина
Все поносить Онесима:
-Замахав мене у дошку -
Що не втримаю вже й ложку.
Жінки глянули на море:
-От би нам твоє те горе!
7.7.1990 р.

САМ ПРОЦЕС
Вийшла мамочка в садочок
З діточками погулять,
А тут парубок моторний
Став до діток загравать.
Жінка глянула на нього
І втягнувши трохи прес:
-Ви так любите діточок?
-Не зовсім, а - сам процес.
12.3.2004 р.

СКРИПКА
Під горою біля ставу
Зайченя стрибало,
Ой, яку красу дівчатко
В пазуху сховало.
Я як глянув на ту скрипку,
На оте багатство,
То й не зчувся, як попав я
До дівчини в рабство.
Й з того часу як зустрінусь -
Спокію не знаю,
Бо всі хлопці спать лягають,
Я ж - на скрипці граю.
15.9.2004 р.

ЗА БОЙОВІ ЗАСЛУГИ
П’ятий рік живе Марина
В задоволення своє,
Не працює і не вчиться:
Все гуляє та все п’є.
Так як рік - так і дитинка,
Так як другий - так і дві:
-Це вам, любі мої предки,
За заслуги бойові!
11.6.1992 р

БРОНЬ
Йде Бугай. Реве аж стогне:
Не дає Коза.
Хтось сказав, в неї гаряча
Квіточка ота.
Й так біднязі закортіло
Влізти в той вогонь...
А тут - на тобі - начальство
Наложило бронь!
-Що за штучки, за порядки?-
Заревів Бугай.-
Все у них: машини, дачі,
Ще й Козу їм дай!
23.7.1976 р.

КОРОЛІВСЬКЕ ТІЛО
Довго дівка придивлялась
До Грицька Рудого,
Бо вже надто сподобалась
Штука та, що в нього...
Тільки, що його придумать,
Міркувала Люда,
Щоб і дать йому та, звісно,
І не взнали люди?
Бо, гляди, в селі ще скажуть:
Дівка аморальна,
Якщо буде з чоловіком
Жити нелегально.
Ото й стала біля нього
Красотою терти,
Що хлопчині тільки й всього -
Залишилось вперти.
Поки Гриць робив роботу,
Та його любила,
І як грамотний верстатник
Попкою крутила.
Та так попкою крутила -
Аж поле шуміло...
Й тільки блискало навколо
Королівське тіло.
І від блискавок стегенець
Аж в душі гриміло,
Що у Гриця від роботи
Все нутро горіло.
А коли він їй відмовив -
В суд дала заяву,
Що її, мов, те хлопчисько
В полі згвалтувало.
-Ну хіба ж це не кощунство?! -
Вигукнув хлопчина,-
Сама ж мене заманила
В поле, де калина.
-От і добре! - судді тут же
За слова вчепились.-
-Продовжуйте. Значить правда,
Що вдвох веселились?
-Звісно правда.
-Продовжуйте,-
Судді до хлопчини,-
Що ви з дівкою робили
Там, біля калини?
-Що робив? Ішов гуляти
З магазина "Ліна"
Аж дивлюсь, сидить дівчина
Продає коліна.
Я на неї подивися,
Глянув: файні ноги,
Й запросив її пройтися
Далі від дороги.
-Ну, а далі?
-А що далі?
Ми пішли в копичку
І почав з неї знімати
Ліфчик і спідничку.
Дівка тут же: -Протестую!
І суддям сказала:
-Хай не бреше, бо свій ліфчик
Я сама знімала.
-Ну а далі?
-А що далі?
Я поставив раком
І почав її під небом
Поливати лаком...
-Хай не бреше!- дівка знову
Суддям так сказала.-
І мене він теж не ставив,
Бо сама я стала.
-Ну а далі?
-А що далі?
Я побачив зайця
І незчувся, як заліз я
Аж по самі яйця.
12.2.1997 р.

ДИВНІ ЛІКИ
Кажуть: як не бити жінку,
То гниє в неї печінка,
А якому чоловіку
Мати хочеться каліку?
12.6.1976 р.

П’ЯНИЙ ПІД ВЕРБОЮ
Стогне п’яний під вербою,
Як глухий тетеря,
Б’є по стовбуру рукою,
Щоб відкрились двері.
-Відчиніть, такі - сякії,-
Верещить щосили,-
Що зробив я вам погане,
Що мене закрили?
Так буває з чоловіком,
Як міри не знає,
Що шукає в лісі двері
Там, де їх немає.
12.6.1976 р.

ЛЮБОВ - ХВОРОБА?
Запитав Грицько в лікарні,
Що таке мікроби,
Й звідки в нас, в людей, беруться
Всі земні хвороби?
-Всі хвороби в нас від нервів,-
Юнакові Аня,-
Тільки ті, що венеричні,
Грицю, від кохання.
То ж якщо, мій любий Грицю,
Хочеш не хворіти,
То з дівками під зірками
Ти не смій сидіти.
Прийшов Грицько від лікарки
До своєї Нати,
-Я з тобою більше, люба
Вже не ляжу спати.
-А чому? - питає Ната.
Розповів причину.
-А як так? - то і не треба,
Подзвоню Максиму,-
Грицю мовила дівчина
Й почала сміяться:
Ти не прийдеш? Прийдуть інші,
Ті, що не бояться!
30.12.1976 р.

СОРОМЛИВА
-Я - людина соромлива,-
Бідкалася Ната.-
Як позичу в когось гроші,
Соромлюсь віддати.
30.12.1976 р.

ГОРІЛКА
-Не знаю, чому так всі лають горілку,
А я б її, вибачте, пив з понеділка.
Від понеділка до понеділка
Пив би я, друзі, бо добра горілка.
Як вип’єш, бувало, гарненьку чарчину,
Як тут же тебе тягне в гай, у ліщину,
А прийдеш тверезий до теї ти феї,
Ну що говорити ви будете з нею?
Ну, станеш як стовп, укладешся їй в очі,
Бо ж соромно якось сказать те, що хочеш.
А вип’єш - відразу стаєш сміливіший,
Немов це не ти вже, а зовсім хтось інший.
Що можеш Слону навіть в пику вліпити,
Хіба ж без горілки б ти зміг це зробити?
То ж, що не кажіть, а горілка - то чудно!-
Сказав це Грицько і звалився прилюдно.
6.1.1990 р.

ВІВЦЯ
Всівся Йванко на дивані
І поклав червінці.
-Ну ж і вівця ти патлата,-
Докоряє жінці.
-Ти правий!- та посміхнулась
Мужу молодиця.-
Мала б Лева чоловіка,
То була б Левиця.
А так стрілася з Бараном,-
Жінка не здавалась,-
То й не дивно, що вже схожа
Теж на нього стала.
28.6.1990 р.

БАЙБАК
Колись у юності знайомій
Сказав, як біг в степу байбак:
-З такою попою. як в тебе -
Тільки б відлякувать собак...
Жінка нічого не сказала
А розвернулась і пішла.
А через сорок вісім років
І в мене стала теж така.
9.9.2003 р.

ПРИЛЕТІЛА СИНИЧКА
На вербі вісить сорочка,
А на яблуні - труси,
Йду до тебе і не знаю:
Чи даси, чи не даси.
Тут синичка прилетіла,
Сіла зверху на труси:
-Дасть, звичайно, присягаюсь,
Тільки гарно попроси!
-Ну а ти це звідки знаєш,
За цікавість вже прости?
Тут синичка посміхнулась:
-Бо сама така, як ти.
31.8.2005 р.

НА МАЙДАНІ
Таня мовила до Вані:
-Хочу тут я, на майдані
Щоб освідчивсь ти в коханні.
То ж, як любиш - поклонись,
І при всіх заприсягнись.
А як Ванька заприсягся,
Та сказала:
-Докажи!
І спочатку для порядку,
Що ти маєш - покажи.
11.10.2003 р.

ПРО БЕЗСМЕРТЯ
Якщо ти хочеш буть безсмертним -
То будь завжди у всьому першим!
5.2.2006 р.

ПТАХ-ЧВАНЬКО
Якось у садку Горобчик
За сучок вчепивсь, як хлопчик,
Чванькувато озирнувсь,
І до Котика - Мурлики,
Ніби він Петро Великий,
Насміхаючись, звернувсь:
-Не боюсь тебе ні трішки!
Які куці в тебе ніжки,
Ти не Лев і не Левиця,
Що аж соромно дивиться!
Вічно сонно позираєш,
І те робиш, що зіваєш...
І незчувсь базіка-птах,
Як затріпавсь в пазурях
І замовк. Мораль: повчай,
Тільки сам хоч розум май.
Й не забудь, що над тобою
Божа воля із стрілою,
І на кого попаде -
Той відразу і помре.
17.1.1983 р.

І ПОГРІБ НЕ ДОПОМОЖЕ
Якщо дозріє квітка цвітом,
Постав хоч сотню вартових -
Однак залишить всіх з привітом,
Когось-таки підпустить з них.
Отак і дівчина, пробачте,
Хай батько що б не витворяв,
То не поможе навіть погріб,
Що б він її і там сховав.
1.1.1992 р.

ПТАХА СЛУХАЙ
Птаха слухай - як співає,
А дружину - як кохає.
1.1.1989 р.

ОЧІ ЩОБ НЕ БАЧИЛИ
Посварився чоловік
З жінкою своєю,
А пройшло десь днів із п’ять,
Просить миру з нею.
Вже зробив їй і свисток,
Все їй обіцяє,
А вона його й на крок
Більш не підпускає.
Та душа, як і погода -
Тут сніг, тут відлига,
-А як я пристроюсь ззаду,-
Проситься... ханига.
В лузі коси косарі
Цілу ніч мантачили,
-Та що хочеш, те й роби...
Тільки так, аби тебе
Очі щоб не бачили.
15.5.1990 р.

ПРИБІДНЯВСЯ
Нарешті все-таки мій брат
З минулим зав’язав.
Напевно пеніса купив,
Бо кабана продав.
Та жінку щоб таку придбати,
То треба щось в шерінці... мати.
А ще ходив і прибіднявся,
Щоб з кимсь на яйця поміняться.
19.4.1990 р.

І СОНЦЕ ПРИХИЛИВ БИ
Якби мені було літ тридцять,
Або принаймі - тридцять п’ять,
То я б для тебе, дорогенька,
Зміг би і Сонце з неба знять...
Ну, може, знять я і не зняв би,
Та, певен, що пообіцяв би.
15.5.1990 р.

НА ЕКЗАМЕНІ
Прийшов студент скласти залік,
Ані в зуб ногою,
І не знає бідний хлопець,
Що робить з бідою.
-А ти візьми вірменського,
Баличок, таранку,
Коли він гукне до столу,
То накапай шклянку.
А як вчений випив шклянку,
То сказав сумлінно:
-Щоб було ще й оболонське -
То було б відмінно.
16.3.1978 р.

ПОЕТУ
Навіть вже й самі поети
Кинулись в науку,
Бо віршів, як хочеш їсти,
Не сприймає вухо.
А якщо, браток, ти пишеш
Ще вірші й сьогодні,
То виходить, що ти, брате,
Не зовсім голодний!
19.1.1997 р.

ЩОБ КАЧАТЬ ПРАВА
На горі ростуть тополі,
Під тополями трава,
Стань людиною спочатку,
Потім вже й качай права.
24.5.2007 р.

ТИ - НІХТО
Як ти не цар, то ти - ніхто!
І тут же підпис: пан Цушко.
Чи не пора таких вбивати,
Яким на люд наш наплювати?
20.5.2007 р.

В ОДНІЙ ЛІКАРНІ
Нащо ж ти вчився, сучий сину:
Легкого хліба захотів
Чи щоб обідить Батьківщину -
Це, тобто, матір і братів?
Павло Кононенко
-Якщо мене шукать хтось буде,-
Головлікар до сестри,-
Як в руках пакунок буде,
То до мене пропусти.
А побачиш, що пустий,
Не соромсь, гони і бий,
Чхав на Клятву Гіппократа,
Як не платиться зарплата.
14.10.1980 р.

ВВІЧЛИВИЙ...
У хворого стало серце,
Задубіла шкура,
Лікар травить теревені:
-Вибачте, забула.
12.10.1980 р.

ПРАЦЬОВИТІ
Як заввідділом немає -
Всі в лікарні в шахи грають,
Як професор на поріг -
Всі… аж валяться із ніг.
А за що ж ми тому кату
Платимо, скажіть, зарплату?
13.10.1980 р.

БЕЗПЛАТНІ ЛІКИ
Тоді безплатні будуть ліки,
Як вимруть геть усі каліки,
А поки хворих так багато,
Хто хоче жить - то хай і платить.
27.2.1997 р.

ПОГУЛЯТИ ПО-СЛОВ’ЯНСЬКИ
Погуляти по-слов’янськи -
Це коли горить душа,
Це як хочеш й ще слив’янки,
А в кишені -ні гроша.
Погуляти по-слов’янськи -
Це не лише поригать,
А й комусь розквасить пику,
"Щоб було про що згадать".
30.9.2007 р.

ТЕБЕ ЧЕКАЄ
Коли дівчина дозріває,
То відкриває свій пупок,
А це вже значить, що ця дівка
Тебе чекає вже, браток.

ПАТЛАТІ
Ідуть дрочилочки патлаті,
Що аж притихли всі у хаті.
12.1.1993 р.

КРАШАНКИ
Вже з кожним днем все важче й важче,
І більше все у вас болить,
Але якби ви знали, люди,
Як хочеться ще жить і жить!
А ще як підеш на Хрещатик,
Де стільки славних крашанок,
Ноги уже ходить не можуть,
А серце - рветься у танок.
30.9.2007 р.

У СТАМБУЛІ
У Стамбулі на майдані
Турки всі, куди не глянь.
-Чом їх турками назвали?-
Запитав у Гриця Йван.
-А тому,- Грицько сміється,-
Що своїх не люблять краль
Й мов шакали насідають
На слов’янок - Валь і Галь.
4.8.2007 р.

ВЕСІЛЛЯ
І Оксана й киця Віта
Десь блукають ціле літо.
Видно, як квітує зілля,
В них у всіх тоді весілля.
Не берусь я їх судить,
Як у них душа свербить,
А свербить - то треба чухать,
Тут не тре’ нікого слухать.
16.8.2007 р.

ЖІНОЧА ВОЛЯ
От вона яка та воля -
Не одну вже підвела,
Всіх вже хлопців перебрала,
Ну а мужа не знайшла.
18.8.2007 р.

НАЙБІЛЬШЕ ЩАСТЯ
Я співала і співаю,
Я давала і даю,
Й щастя більшого не знаю -
Як із Грицем у... гаю.
18.8.2007 р.

СЛАВА БОГУ
Коли тебе я бачу, люба,
Як ти виходиш із двора,
То серце, ніби б’є у бубон:
Ну слава Богу! - вже пішла...
22.2.2007 р.

ТОМА І РОМА
Що за диво? - каже Тома,
Хай була б яка там втома,
А прийде до мене Рома -
Вмить кудись зникає втома.
Що то є за чудо - Рома,
Що його боїться втома?
31.8.2007 р.

ВЕСЕЛІ КВІТОЧКИ
Чому ти так мене боїшся,
Що навіть в офіс не зайдеш,
Чи може думаєш, що губки
Як поцілуєш, то зітреш?
Я людина хоч й старенька -
Та люблю я зірочки...
Скільки хочеш ти за щедрісь,
За веселі квіточки?
20.6.2007 р.

В РЕСТОРАНІ
Танька долари шукає,
А Оксана:
-Ти зажди!..
Та невже ж прийшли сьогодні
В ресторан ми без п...ди?
29.9.2007 р.

НА ХАЛЯВУ
А я то думав, ти принцеса,
І гордості - хоч відбавляй,
А ти як справжня стюардеса,
Як кажуть в нас: купи - продай.
І хоч чарівна ти собою,
Та жить потрібно всім по праву,
Чи думаєш, як ти з п...ою,
То можна жить і на халяву?
28.9.2007 р.

ДУМАЙ ПРО НОГИ
Думай про ноги і п...ду
І ти забудеш про біду.
Чому б її оце жаліть,
Якщо у дядечка с...їть?
13.3.2007 р.

БАНДИТ
У нього вже аж з горла преться -
А він і ще до влади рветься.
От він який в них, апетит,
Недаром кажуть, що бандит.
Що б міг, то все б від всіх відняв,
Оце і є його устав.
То ж бережіться тих мужчин,
Хто має супер-лімузин.
1.11.2007 р.

ПАНСЬКА ЩЕДРІСТЬ
В нас знать завжди буває щедра,
Якщо комусь ламає ребра.
21.11.2007 р.

ЗЛОДІЇ В ЗАКОНІ
Він крав з держави все, що міг -
А всіх повчав, що красти - гріх.
Тепер він більше не краде,
Бо вже нема чого і де.
12.10.2006 р.

УКРАЇНЦЯМ
Гей ви, хлопці, українці,
Гей ви депутати!
Як могли ви Тель-Авів
Допустить до влади?
11.11.2006 р.

КУЗНЯ БРЕХУНІВ
Як хочеш ти почути правду,
То не ходи в Верховну Раду,
А йди туди, де дошки тешуть,
Бо там хоч бідні - та не брешуть.
21.11.2007 р.

ПРО МІНЕРАЛКУ
Воду я купую й знаю,
Що бандитів виручаю.
12.8.2007 р.

В ЛІКАРНІ
-Ну що, ми будем лікувати,
Чи хай живе? - хірург до Нати.
4.3.2004 р.

ЦІНИ, ЯК СКАКУНИ
Люди ледве вже не плачуть -
Не вгамуються пани,
Кожен тиждень ціни скачуть,
Ніби в полі скакуни.
Я пишаюсь Президентом
Не по величі ідей,
А суджу по тій роботі,
Що зробив він для людей.
Чи для них то вже не люди,
Що сапають, сіють, жнуть,
Бо для них ті, певно, люди,
Що з народу жили рвуть.
3.11.2007р.

ПОЛІТИКА
Політика - така, мій брате,
Де бруд такий, що й ніде стати,
Бо для політиків народ,
То як для вовка - бутерброд.
Бо для такого суперкласа
Людина - гой, гарматне м’ясо,
Їм тре’, щоб видохли хохли,
Й на місце їх прийшли... вони.
29.11.2007 р.

ПОЕТИ І ЦАРІ
В державі, де жили царі,
Жили поети й знахарі,
Одні - аби робити шик,
А інші - щоб творити крик.
17.6.2007 р.

ЩОБ ВАС ПОВАЖАЛИ
Живіть, як всі порядні люди,
І вас не будуть брать за груди.
12.11.2006 р.

ЗЛОДІЙ І КАБАН
Злодій підсвинка украв
У селі одному,
Через річку, через став
Він припер додому.
Але тільки-бо з плечей
Він звалив ту гору,
Як в кімнату завітав
Голова з надвору.
І злодієві сказав:
-Оце так, мій любий,
Віднесеш туди, де взяв,
То судить не будем.
Подивився той хапун,
Підійшов до туші,
Смик за ногу, смик за хвіст -
А з місця не зрушить.
Сам про себе чортихнувсь
З усієї сили,
Ніби того кабана
Цв’яхами прибили.
Став і ще раз обдививсь
Тушу ту червону.
-Та такую не піднять
Навіть чемпіону!
-Як же ти його допер?-
Голова потому,
-Ге, так ніс же не в колгосп,
А собі додому!
9.9.1984 р.

ТЮЛЬПАН ТА ІМЕНИНИ
-Терпіть не можу іменини!-
Кричав тюльпан весь день з корзини.
22.2.1990 р.

ЯКЩО Є ГРОШІ
У підсудного Абата:
-Чом нема в вас адвоката?
-Як ті взнали - банк не грабив -
Всі втікли, немов від жаби.
3.1.2003 р.

В ГАСТРОНОМІ
Коли дядько на базарі
Кабана продав,
Він зайшов до гастроному
Й дьогтю запитав.
Продавець на дядька глянув,
Пальцем показав:
-Чи, бува, ти, теє – того,
Десь не перебрав?
І до дядька нахилився,
Аби той міг чуть:
-В гастрономі в нас не дьготь -
Дурнів продають.
-То ж виходить й непогано,
Пане, торгувалось,
Що крім вас у гастрономі
Дурнів не зосталось.
27.8.1959 р.

НАВІЩО ШАПКА?
Навіщо голови дурненьким?
Невже, щоб шапки купувать,
В час, як дорожчає пушнина
І грошей нізвідки узять?
А так і гроші цілі будуть,
Й макітра лишиться жива -
Як перестріне опівночі
Вас ненароком та братва.
Народе мій, та скільки ж можна
Отак тремтіти і мовчать?
Уже пора було б бандитам
І свій характер показать.
21.11.1990 р.

ПАН ТА ЛЕДАР
У гуцульському селі
Десь на полонині
Проживав ледачий Гриць
В латаній свитині.
Та такий ледачий був -
Що вже й світ не бачив,
Цілі дні він те й робив,
Що лежав на дачі.
А коли вже і лежать
Хлопцеві набридло,
Попросив, аби його
Віднесли на цвинтар.
А як несли - їхав пан
І в людей питає:
-Хто це в нас сьогодні вмер,
Що музики грають?
- Як сказать вам? Ще не вмер...
-Чому ж Варшавянку
На всю вулицю гримлять
В селищі ще зранку?
-Вмерти, пане, не помер
А хоронять Гриця,
Пам’ятаєте, що в нього
Висохла криниця?
-Як? Живого? А чому?
-З голоду вмирає,
-Якщо так – перекажіть,
Хай-бо зачекає,
І при цьому, вас прошу,
Передайте Грицю,
Що йому дам сухарів
І зроблю криницю.
Все це вислухав Грицько
І в гінців питає:
-Так говорите, що пан
Даром обіцяє?
Але ж їх щоб розмочить,
Тре’ вагон водиці,
-Звісно так, - кивають всі
Хлопці й молодиці.
-О-го-го,- подумав Гриць,-
Щоб їх розмочити,
Це ж прийдеться кожен день
Воду знов носити.
-Ну а як же ти хотів!-
Затягли всі хором...
-А як так, то краше в путь,-
Гриць сказав з докором.
Бо як торби ті тягать
Та носити бодні,
То вже краще ви мене
Хороніть сьогодні!
19.1.1989 р.

БАТЬКО
У райвідділ поліції
Вбіг якийсь хлопчисько:
-Мого татка убиває
Лютий мужичисько!
Вибігають поліцмени
І бачать картину:
Один одного футболять
Два дужих мужчини.
-Хто ж із цих двох футболістів
Твій батько?- питають.
-Ото ж якраз ці синьори
Це і виясняють!
27.12.2002 р.

АГІТАТОР
-Чому дітки у Кіндрата
Мчать від нього світ за очі?
-Бо їх татко – агітатор,
Агітує йти в робочі.
Агітує йти в робочі,
Ну а сам на пляжі в Сочі.
9.8.1981 р.

РОЗБАГАТІВ
Як стало в місті сутеніть –
Грицько схотів розбагатіть.
Знайшов собі дружка, як сам,
І з ним пішов в універсам.
Взяли «Столичну», й потім сміло
Пішли, як мовиться, на діло.
А щоб як швидше стать багатим
Рішились банк пограбувати.
Але подумали пірати,
Що краще не ризикувати,
Бо там така в них охорона,
Що не проникне і ворона.
Й щоб не нарватись на цунамі –
Пішли ловить таких, як самі.
Ось перестріли бабу Лізу
І відняли в неї валізу.
Потім на Вовочку напали
І в нього слухавку відняли.
Потім напали на Гаврила
Та не хватило, видно, сили,
Бо той обох їх пов’язав
Та ще й в міліцію взяв здав.
Й добро, яке награбували,
При свідках все конфіскували.
Ще й мало того, посадили,
Щоб підросли й набрались сили.
От і мораль сама без слів,
Знайомий мій «розбагатів»…
Вже охоронців має, «хату»,
Й на небо зирить через грати.
А звідси й ще одна мораль:
Не впевнений – не обганяй!
P. S
А якби така падлюка
На твого напала внука,
Як би ти з ним поступив,
Щоб з тобою так вчинив?

ПОЕТУ ПРО МОРАЛЬ
Ти бідкаєшся - жити не в дугу
І що голодні в тебе вічно діти.
Чи в тебе рук нема, чи з розумом гу-гу,
І скільки ж так збираєшся тремтіти?
І скільки ще збираєшся стогнать
Й дивитись, як державу обкрадають,
І разом з нею і тебе, мій брат,
Оті сини, яких ти захищаєш?
То ж не надійсь на кузькіну ти мать,
А що ти сам зробив для України?-
Хотів би я у тебе запитать,-
Щоб зупинить всі ті її руїни.
Чи варто тут іще щось говорить
Й надіятись на їх солодкі речі,
Чи не пора Устима вже будить,
Щоб буржуям надів ярмо на плечі?
А то поглянь: усі, як м’ясники,
Морди – ого – які понаїдали,
Що вже пора на м’ясокомбінат,
Щоб з них м’ясце з сальцем пообрізали.
О, покидьки, окрайці всіх епох!
Коли ж уже усі ви наїстеся
І де ж воно дівається у вас
Оте усе, що й так вже з горла преться?
І свині ці говорять про мораль,
І нас усіх збираються повчати?...
Мені тебе, мій друже, просто жаль,
Що ми й себе не вмієм захищати!
26.5.2000 р.

ІНТЕЛЕКТ
У жіночок у нас в Скочищах
Весь інтиелект, як міні вище.
17.12.2001 р.

ЩОБ ЛЮБИЛИ ДІТИ
Як хочеш, щоб любили діти,
Носи їм - мед, а мамці - квіти.
14.5.2004 р.

СТУДЕНТСЬКА ЗАСТІЛЬНА
У кишені п’ятірка лишилась,
До стипендії - днів двадцять сім.
Та Бог з нею, аби тільки мила
Посміхалась мені, а не всім.
І нехай потім "лапу собачу"
Ми смоктатимем разом всі дні,
Я однако в житті не заплачу,
Як вона посміхнеться мені.
І нехай завиває хурделиця,
Виє вітер, як кічка хортів,
Скоро в батька корова отелиться,
Знаю, вишле мені пирогів.
З пирогами і жить веселіше,
І душа молодіша стає,
От би тільки прислав він хутчіше -
Я прийму їх як щастя своє.
А якщо він пришле ще і сала
Й четвертинку горілки пришле -
Уявляю, як в нас, в гуртожитку
Зразу братство моє оживе...
Хай їх пісня до батька долине
І вітання йому передасть,
Щоб завжди була в батька горілка
Й щоб було за що батька згадать!
29.12.1968 р.

БАТЬКО І АНАНАС
-А мій батько з далекої Куби,
Де росте кипарис, ананас,
Забалакав матусі він зуби -
А тепер він чихав і на нас.
13.9.1989 р.

БРОЙЛЕРИ НА МОРІ
Як поїхав я в Одесу
Та й на Чорне море,
Де красуні - стюардеси
Топлять в морі горе.
Там такі тобі дівиці -
Аж "стрибають" очі,
Ніби в бройлерів стегенця -
Не діждешся ночі...
А навколо, скільки глянеш,
Скрізь вирує море,
А красуні, ніби німфи,
Манять хлопців в гори.
Та і хлопці, як гусари,
В тій живій водиці,
Бо до них, немов до меду
Липнуть молодиці.
Я привіз веселе літо
Й відвертаю очі...
Як не хочеться дружину
Відпускати в Сочі.
23.8.1973 р.

ГРІШНИКИ
Надворі злива аж пищить,
Надворі грім гримить,
Хтось, видно, в світі нагрішив
І Бог туди спішить.
А я з сусідкою в ладу
Під зорями в гаю,
Чиюсь любов всю ніч краду,
Поки свою знайду.
Розум кричить:
-Залиш її,
Вгамуй гарячу кров,
А мій товариш:
-Ані руш!
Не смій лишать любов!
Над лісом Місяць зупинивсь
Й неначе курка зблід.
-А де ж сусідки чоловік?
-Навіщо він? - як є сусід...
14.9.1971 р.

ЦИБУЛЯ
На базарі запитує
Вуйко перекупку:
-Скільки коштує цибулькі
Ця маленька купка?
Та сказала, вуйко ойкнув,
За голову взявся:
-Краще я ще руб добавлю
Та куплю вже зайця.
- А до чого тут той заєць?-
Глянула на Рому.
-А тобі я подарую,
Як йтимеш додому.
-А навіщо?
-А за щедрість,-
Відповів той Гальці,-
Щоб сміявсь, як ти одержиш
Фігу із трьох пальців.
16.7.1976 р.

В ДИТСАДКУ
Цілий день в садку не "злазить"...
Шеф із куховарки,
Що краде та у сиріток
І сирки, і шкварки.
Куховарка посміхнулась,
І схопила Нату:
-Хто ж, скажіть, пектись вам буде
За таку зарплату?
2.7.1976 р.

ВОВЧА ЗГРАЯ
Заліз і я у вовчу зграю,
Дай з ними, думаю, пограю.
1.1.1989 р.

ХІБА Ж ТО МУЖЧИНА?
Батько доньку вичитує:
-Ах ти ж непутьова!
Як могла ти Василеві
Відмовить в любові?
Подивись, який він чемний,
Ще й вдача орлина,
Він не п’є, не палить, словом -
Ромео - мужчина.
Завертілась, ніби дзига,
Модниця - дитина:
-Що? Не п’є, не палить?... Батьку!
Хіба ж то мужчина?

ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?
Вбігла Анечка знадвору
Й в мамочки питає:
-Що таке любов, матусю,
Й як вона буває?
-Е, моя ти дорогенька, -
Мамка посміхнулась, -
Це вже так було давненько,
Що я вже й забулась...
-А брат слухав цю розмову
Й до сестрички:
- Анно,
-Це як зразу гарно - гарно,
А потім - погано.
-А ти звідки знаєш, Даню?-
Мамка не відходить.
-То ж чому кричиш у спальні,
Як сусід приходить?
3.6.1976 р.

ПІСЛЯ ЗБОРІВ
Після зборів голова
Присягавсь:
-О, люди!
Як іще хабар візьму -
Хай відсохнуть руки.
А в цей час, о доле зла,
/ Треба ж тому статись!/
Із пакуночком прийшла
Жіночка до хати.
Підійшла впритул стола
І навпроти стала,
Баличок і коньячок
Перед ним поклала.
Запах йде від балика
Аж сверблять долоні.
Аж підплигнув голова:
-Дам на завтра коні!
Так бідняга і прилип
Він до молодички,
Бо воно, що не кажіть,
Клята сила звички.
Все ж не став їй заважать,
Глянув на тюльпани
І до неї:
- Хочеш дать? -
Лий сама в стакани!
7.10.1976 р.
Читать дальше