Валентин Кудрицкий - Грицько сміється

Вже стали всі качати прес...
От що з людьми зробив прогрес.
30.12.2001 р.

НА ЗАДНІМ ПЛАНІ
Як в тебе секс на заднім плані -
То нафіг ти потрібний Ані.
28.10.2001 р.

НЕ ЖАЛІЙТЕ ПОСМІШОК
Не жалійте посмішок, жінки,
І ваші - всі чоловіки.
18.8.2004 р.

ЛЮБИ ЛЮДЕЙ!
Людину треба любити - і тілом, і розумом,
Якщо вони в тебе не заморожені.
19.12.1969 р.

ЯКЩО НЕ ЛАДНО З ГОЛОВОЮ
Над людьми сміються лише ті порою,
У яких не ладно вічно з головою.
15.7.1969 р.

ЩОБ НЕ КОХАВ
Щоб жінку мав, яка не люба,
То вже б давно я врізав дуба.
27.6.2004 р.

КРАЩЕ ПЛАКАТЬ
Краще плакать і давать,
Ніж сміятись і втікать.
16.12.2000 р.

ЖІНОЧА КРАСА
Жіночку красить не рот, а - язик,
І то лише той, що до ніжності звик.
12.4.2004 р.

ГОРИЛА
Вона була, немов горила,
Але і брала...й говорила...
30.12.2001 р.

ХОКЕЙ
Як мріяв я колись у школі
Зіграть в хокей... на твому полі.
19.9.2001 р.

Я ХОЧУ РАЮ
Вже смерть іде до нього - знаю,
А він кричить: я хочу... Раю!
13.9.2000 р.

ЯКЩО НЕ МОЖЕШ
Як чоловік уже не може,
Йому і Бог не допоможе.
26.3.2004 р.

ЯКЩО НЕМА ГРОШЕЙ
Кому такий ти, брате, треба,
Якщо немає грошей в тебе?
14.102000 р.

ЩО НАЙКРАЩЕ?
Що може буть в житті найкраще,
Як вам "люблю" красуня каже?
17.1.1994 р.

ПОЛАМАЄШ ОЧІ
Не косись ти так на мене,
Поламаєш зір, Семене.
14.12.2000 р.

ПОГЛЯД І АДРЕНАЛІН
Торкнувся поглядом колін,
І вмить піднявсь...адреналін.
13.9.2000 р.

ЯКЩО Є ЧИМ
Якщо є де і чим, і з ким -
Тоді уже й не гріх, Максим...
26.6.1971 р.

ЩОБ КРАЩЕ ЖИТЬ!
Хто хоче краще в світі жить -
Хай більше мислить, менше спить.
28.1.2006 р.

ПЕРЕСТАРАЛАСЬ
Вона так довго вибирала,
Що вже й сама старою стала.
20.11.2000 р.

КРАЩИЙ ЛІКАР
Від усіх людських турбот,
Кращий лікар - бутельброт.
21.3.2000 р.

ОКОВИТА
Навіть мудрих й знаменитих
Поборола оковита.
21.3.2000 р.

ЧИ Я ПІДРІС?
-Чи ти підріс?- пита мужик.
-Сам ніби ні, хіба - язик.
6.5.1992 р.

ЩО ЗАНАДТО
-Те, що занадто, то - не здраво,-
Сказав Грицько й зваливсь в канаву.
18.7.2003 р.

МУЖЛО
Якщо мужло відчує владу -
То все йому тоді до заду.
25.5.2003 р.

РОЗДЯГАЙСЯ!
Свєта, я тебе люблю.
Роздягайся. Я іду.
31.5.2005 р.

ОТ ТАК ШТУЧКА!
Ну ж і дівка, от так штучка!
Глянеш - фея, візьмеш - сучка.
15.6.2005 р.

СКІЛЬКИ СПІДНИЦЬ
Скільки спідниць -
Стільки і таємниць...
19.12.1969 р.

НА ЩО ПОПАДЕШ
Там, де пекло - й рай знайдеш,
Як на що ти попадеш.
4.4.2003 р.

ВИГАДКИ ЧОЛОВІКІВ
І рай, і пекло - вигадки мужчини,
Щоб не ходили інші до дружини.
4.4.2003 р.

ЯКЩО НЕ ЖДУТЬ
Мене не жде ніхто ніколи,
Піду сама я до Миколи.
10.10.1969 р.

РОЗЗЯВА
Ти не просто дівчина! Ти - кава,
Тільки я, мабуть, роззява.
2.10.1971 р.

ПИТЬ ТАК ПИТЬ
Як несли кота топить
Він повторяв: як пить так пить!
11.2.1998 р.

БОГ ПОМОЖЕ
Варто задумать щось хороше,
Упевнений:
-І Бог поможе.
5.12.2000 р.

ЕНЕРГІЯ ДОБРА
Любов - енергія добра,
З усіх доброт - найліпша гра.
2.11.2000 р.

ЩОБ МАТИ ДРУЗІВ
Як хочеш мать товаришів -
Не будь занудою в душі.
27.6.2004 р.

ЗАВЖДИ МАЛО
Скільки б грошей вам не давали -
А вам завжди їх буде мало.
27.1.2003 р.

ЩОБ ЗРОБИТЬ ВІДКРИТТЯ
Аби зробити відкриття -
Буває мало нам життя.
28.2.2003 р.

ЯКЩО ЦІКАВА СТОРІНКА
Чарівну поезію - це як чарівну жінку -
Я б повторяв її щодня одну і ту сторінку.
24.4.2004 р.

КОСМОС
Космос нам посилає любов,
А жінок – щоб ті псували кров.
4.4.2003 р.

ЯЗИЧОК
Все гарно в жінки, мій браток,
От тільки б менший язичок.
Але, щоб не язик дружині,
Не знав би щастя ти й понині...
4.4.2003 р.

ОРАЛЬНИЙ СЕКС
-Нащо оральний секс, браток?
-Щоб приучить мовчать жінок.
4.4.2003 р.

ЖІНКА, ЯКА МОВЧИТЬ
Дружина та, яка мовчить, -
Її ніким не замінить.
4.4.2003 р.

ДВА ФАСАДИ
У всякій речі - два фасади:
Є він і спереду, і ззаду,
Отож, хвали ти Бога, брате,
Що є ще з чого вибирати.
4.4.2003 р.

ЗАПІЗНІЛЕ КАЯТТЯ
-Сімейні пута чесно ніс,
За що й схопив під самий ніс.
9.1.1979 р.

КРИКУН
Кричить Крикун:
-За комунізм! -
А сам тягне назад той віз -
В капіталізм.
25.5.1978 р.

ЗВІДКИ МУДРІСТЬ?
Фізик в філософа спитав:
-Як, розкажи, ти мудрим став?
Філософ пильно подивився:
-Пробач, ти скільки раз женився?
1.9.1974 р.

ОПТИМІСТ
-Як ти можеш, - мовив Троша,
Мать таку ледащу?
-Бог побачить, що негожа
І гляди, дасть кращу.
24.7.1976 р.

ІДЕАЛЬНА ДУНЬКА
Той негарний, той недужий,
Той набитий дурень -
Так і ходить у дівулях
Сорок років Дуня.
6.7.1976 р.

КОБРА
В мене жінка дуже добра,
І така вже добра,
Що якби ще чуть добріша -
То була б, як кобра.
8.12.1976 р.

МЕДУЗА
По мені вже стільки люду
Потопталось і пройшло,
Як води через медузу…
Й все так само, як було.

ЗАВАЖАЄ ЖИТИ
До судді прийшов старенький
І до сліз благає:
-Розлучіть мене з старою,
Жити заважає.
Суддя пильно подивився
Й до дідка киває:
-Сорок років не мішала,
А зараз мішає?
-Звісно!- дід відповідає
Й хитро позирає,-
Бо як ляжу з нею спати -
Ноги закидає.
А як я одну з них скину -
То вкладе другую,
Так ото всю ніч до ранку
З нею і воюю.
Розлучили. Через місяць
В парку під вербою
Зустрічають судді діда
З жінкою другою.
-Ну а це хто?- запитали.
-Жінка,- дід киває.
-Ви ж казали, що вам жінка
Жити заважає.
-Так, казав, а ця - ніскільки,-
Крутить знов дід вуса.
-Щось нічого ми не втямим,-
Судді до дідуся.
-А тут нічого і тямить:
Як привів я Тому,
Вона їсти наварила
І гайда із дому.
Я у неї й не питаю:
Де вона буває,
А як прийде - їсти варить
Й спать не заважає.
27.4.1990 р.

ДОБРО І ЗЛО
Дружина - це добро і зло:
Кому як в світі повезло.
4.4.2003 р.

КОЗА І ГОЛОВА КОЛГОСПУ
Прийшла Кізка у сільраду
Й в Голови з порога
Просить, щоб той дав папір їй,
Що вона - Корова.
-Ти, мабуть, мене вважаєш,
Що я, мов, не того,
Якщо зможу написати,
Що Коза - Корова?
- А я з вами й не жартую,-
Й наставила роги,-
Адже я даю надою
Стільки, як Корова.
Покрутив він головою,
Й не сказавши слова,
Дав він довідку Козі тій,
Що Коза - Корова.
А коли той документик
Їй попав у руки,
Та у череду чкурнула
І давай там мукать.
Ось до неї і Бугай
Підійшов, питає:
-Ти чого, Коза Рогата,
В череді блукаєш?
Я - Коза? Я не Коза!
Я Коза - Корова,
Ось і довідка, поглянь,
І печать гербова.
-Хто ж тобі це написав?
-Голова,- говорить.
-А як так, то хай тебе
Сам він і обходить...
І по-доброму прошу,
Геть із мого стану!
Я ж навколішки тебе
Трахати не стану!..
15.1.1989 р.

ЖІНОЧА ВРОДА
Дав Бог жінкам чарівну вроду,
Немов джерельну прохолоду.
4.4.2003 р.

СОЛОМОН У ВІДРЯДЖННІ
Соломон зібрав валізу,
Одягнув вітровку
І дружині:
-Завтра їду
Я в командировку.
Але трапилось, що впоравсь
З справами хутчіше,
І додому повернувсь
Днів на три раніше.
Глянув в щілинку замочну,
/І хто б міг подумать?/
Його жіночка сиділа
На пружині в кума.
І за шию обійнявши,
Крутиться на ньому...
Та до кума:
-Що б робив ти,
Муж прийди додому?
Кум узяв фужер у руку
Й розім’яв, як муху,
Соломон як те угледів -
Й від дверей щодуху!
А коли прийшов до тями
У своїй вітровці:
-Слава Богу, що ще три дні
Я в командировці!..
3.1.1997 р.

СПИ СПОКІЙНО
Так і моя колись до мене
Раненько вдосвіта прийшла:
Тихесенько поцілувала
І знов пішла - звідкіль прийшла.
25.11.1994 р.

ЯКЩ ЛЮБИШ
Ти настільки солоденька
І очата чарівні,
Що не встигнеш пригубитись -
Як співають вже півні.
6.11.2000 р.

ГЛУХОМАНЬ
Йде із кошиком у лісі
Грибник молоденький,
Аж дивиться, прив’язана
Жіночка гарненька
До берізки й гірко плаче.
Він в неї питає:
-Хто ж це тебе прив’язав так?-
Й очей не спускає.
-Йшла я лісом із кошиком,
А тут два амбали
Гриби з кошиком забрали,
Мене - згвалтували.
-А чому ж ти, дурнесенька,
Не підняла гвалту?
-А що кричать, як навколо
Глухомань по балку.
Грибник ще раз подивився
На ту милу жінку,
-Ну й природа...Глухомань...
Й розстібнув шерінку.
2.2.2003 р.

ХУДОЖИК І ЧОРТ
До художника підходить
Якось чорт і каже:
-Намалюй мене, маестро,
Й зроблю, що накажеш.
-Згоден, тільки при умові,-
Художник із зали,-
Якщо зробиш так, щоб жінка
З кумом не гуляли.
Покрутив чорт хвостом своїм,
Обійшов круг хати,
-Все проси, але не це,
Сам ходжу - рогатий.
24.1.2003 р.

БОГ І ПОВІЯ
Тільки з хати чоловік
На роботу змився,
Як у жіночки його
Інший появився.
А коли накрили стіл,
Чують - стук у двері,
Зник в кімнаті рок-н-рол
Й кучері-кучері.
А як виглянула в двір
Ледь не обомліла,
Бо вернувся чоловік,
Звісно, не до діла.
До ікони підійшла,
Стала бить поклони
І до Бога:
-Заступись,-
Просить в Бога Нона.
-Добре! - Бог їй відповів,-
Та затям надалі:
Зрадиш ще раз чоловіку -
То втоплю і в ванні.
Вибирати не прийшлось,
Тільки б шито-крито,
Бо у гніві чоловік
Був, як тигр сердитий.
Все ж часи ідуть-летять,
Страхи невблаганні,
Не йде жінка на Дніпро,
І не кисне в ванні,
І боїться вже води
Більше ще, як грому,
І сидить, немов в норі,
Не виходить з дому.
Може й далі б так було,
Тільки за готівку
Чоловікові дали
На курорт путівку.
Муж до жінки:
-Поїжджай,
Море - то є море,
Там, гляди, й забудеш ти
Про душевне горе.
Тільки жінка, хоч убий:
- Не поїду й баста!
А хто ж буде, мій коханий,
Козенятка пасти?
Але як би не було,
Очі мої очі!
Та усе-таки вона
Прилетіла в Сочі.
Відчуває, як до неї
Близиться розплата,
Що боїться відійти
Навіть від палати.
Стали подруги вмовлять:
-Що ти за людина?
Глянь, як чаєчки киглять,
Місяць, ніби диня.
І не стрималась вона,
І з усім народом
Ось уже вона пливла
В морі теплоходом.
Вітер в кучерях гасав,
В пазуху ліз сміло,
Що від дотиків отих
Щось творилось з тілом.
Хтось, мов в гойдалці, гойдав
Велетенське море,
Що забули геть усі
Про душевне горе.
А кораблик відпливав
Далі все та далі,
Зникли з виду береги
І бетонні палі.
І в цю мить, де не візьмись,
Налетіла хмара,
Разом з нею Божий гнів
І небесна кара.
Бачить жінка, з теплоходом
Твориться негоже,
Руки в небо підняла
Й закричала:
-Боже!
Ну нехай вже грішна я,
Що ж ці винні дупи?
-Я п’ять років вас збирав
Всіх повій докупи!!!
10.1.1989 р.

"ЦІННА РОБІТНИЦЯ"
На прийом у відділ кадрів
Вбігла молодичка,
Як пампушечка рум’яна,
До колін спідничка.
Так і проситься на волю
Вся краса жіноча,
Хто ж такій-бо "трудівниці"
Та відмовить зможе?
Кадровик / не будь мужчина!/ -
Оцінив ту вроду,
І до жіночки чемненько:
- А яку роботу?
Метикована блондинка
Мило посміхнулась,
Ногу на ногу задерла,
І поворухнулась.
І ліниво позіхнувши,
Підтягла спідничку,
-Обожнюю тих, що водять
В ресторан "Вербичку"...
15.6.1976 р.

ОРХІДЕЯ
Йдуть два легеня по полю
А на зустріч - фея,
Гриць як глянув і про себе:
«Ну ж і орхідея»!
Коля теж на неї глянув
На її колінці:
«А й вона, напевно, в когось
Теж сидить в печінці».
24.1.2003 р.

ДЕМОКРАТІЯ
Ну, скажіть ви, де на світі
Є така ще братія? -
Довела людей до ручки
Й каже: демократія.
4.7.2001 р.

ТРИ ГРИВНІ
Новий руський на роботу
Прийняв секретарку -
Та таку вже гарнюсіньку,
Як сон, як фіалку.
Й так над нею вбивається,
Та так упадає,
Що забув про сон, про спокій -
Тільки й поглядає.
І говорить: -Ось сто баксів,-
Так звернувсь до феї,-
Та будь-ласка, дай хоч гляну
Я на орхідеї...
Та відкрила ті котятка...
-Оце так картинки!
Дам тобі іще сто баксів -
Вийми їх з "торбинки".
Секретарка, видно, добре
Знала своє діло,
Бо "витягла із торбинки"
Все дівоче тіло.
Той як глянув на стегенця -
Аж підплигнув, ахнув...
І відверто вже до жінки,
-Скільки, щоби трахнув.
Та любязно посміхнулась,
-Які ж бо ви дивні...
Скільки візьму питаєте?
Як з усіх - три гривні!
1.2.2003 р.

МОРЯЧОК І ПАРАСЯ
Нахилився морячок
Якось до Парасі:
-От ви що не говоріть,
А спирт жінку красить.
-Бійтесь Бога! Я ж не п’юща,-
Стала присягатись.
-Ви не п’юща, зате я вже
Встиг як слід набратись!
24.1.2003 р

БІЛА КРАСУНЯ
Пролітав корабль космічний
Десь через Аджарію,
І по волі, видно, Божій
Він попав в аварію.
Всі, хто був на кораблі,
Царство їм небесне...
Бо ніхто з них, крім білявки,
Більше не воскресне.
Та за звичаєм тих міст,
Кожну жінку файну
/Як в їх царство попаде /-
Стратить тре’ негайно.
Але ця була, як квітка,
Що й не описати,
То ж рішили ту красуню
Шефу показати.
Вождь як глянув на той скарб -
Ледь не втратив мову,
Що негайно наказав
Привести до двору.
Вісім днів і сім ночей
Не виходив з келії,
На дев’ятий появивсь,
Як буркун з фацелії.
І звернувся до людей,
Що сиділи й квакали:
-Чи з вас бачив хто, скажіть,
Щоб царі десь плакали?
-Ні!- здійнявсь навколо рев -
Всі заголосили.
-Хто з вас бачив, щоб я плакав
Як слони місили?
-Ні! Не бачив з нас ніхто!-
Й на коліна впали;
-А як я на тигра йшов?
-Ні! - відповідали.
-А сьогодні, виходячи
З келії на ранчо,
Щоб попісять... то від болю -
Як дитина плачу.
10.1.1989 р.

ГРУЗИН І ГУСАРИ
Бал іде, музики грають,
Панночки гасають,
І гусари перед ними,
Як півні стрибають.
Лиш один грузин стоїть все
Та вусища гладить,
А гусари:
-Чому, брате,
Не йдеш танцювати?
Посміхнувсь грузин і тут же
Він гусарам каже:
-Ви танцюйте, а ми себе…
У ліжку покажем!
14.1.1989 р.

В ОДНІЙ ЇДАЛЬНІ
Робітник зайшов в їдальню
І у чергу став,
З м’ясом суп, з пюре котлету
Він з прилавка взяв.
Сів за стіл поблизу каси
І тихенько їсть,
Потім: що таке, що м’ясо
Не жується? Злість!
Придививсь, аж то - ганчірка...
-Повара сюди!
З ним біжить і водомірка
Із відром води.
Тут і Мойша прибігає,
-О, пагдон, пагдон!...
За кагбованець п’ятнадцять
Ти хотів бастон?
19.2.1959 р.

ПЕРЕСТАРАВСЯ
Став ударником Бугай -
Збільшилась зарплата.
-Де ж телятка?
-О, гай -гай.
-Вибачте, - ягнята.
11.12.1976 р.

ЧУМАК І ВОЛИ
-Кажуть, це було давно,-
Мовив дід Максиму,-
Як возили чумаки
Сіль колись із Криму.
Не було тоді машин -
Як оце сьогодні -
І везли ту сіль волами
Хто в мішках, хто в бодні.
Ото - кажуть - чумак їхав
Із Криму додому,
А воли попритомились
Хоч тягни самому!
Став волів він умовляти:
-Дорогенькі, милі,
Ну давайте, ну ще трішки,
Додому - три милі.
Він вже їм і поклонився,
Став і на коліна...
Ті ж як змовились, прокляті,
Мов не їхня зміна.
Розгубивсь чумак й не знає,
Що то вже й робити,
Де ж собака, як в нас кажуть,
В цій біді зарита?
Аж дивиться, йде назустріч
Старенький із міста,
-Підсобіть,- чумак благає,-
Волів зрушить з місця!
Посміхнувсь старий і каже:
-Оце так каліки,
Але є від них у мене -
Ось такії ліки...
І витягує з кишені
Щось смішне в пляшині,
-Візьми,- каже,- і злегенька
Під хвостом терни їм...
Та не встиг ще й доторкнутись
Він як слід, о, Боже!
Як воли ті так чкурнули -
Що й догнать не може!
А ну дай, ото подумав,
І собі помажу...
І незчувся, як волів тих
Обігнав відразу!
І ще здалека дружині:
-Відкривай ворота!
Ген воли біжать із сіллю
Із-за поворота.
-Ну а ти,- гука чумачка,-
Чом неначе Фігаро?
-Ти волів стрічай із сіллю,
А я ще побігаю...
3.1.1989 р

ВЕРБЛЮД
Як мечі піднявши вуха,
Заєць мчить в Париж щодуху,
Та в порту, на прохідній
Прикордонник Зайцю:
-Стій!
Ти куди так розігнався,
Що й ні з ким не привітався?
-Звісна річ - біжу в Європу,-
Відповів Косий Езопу.
-Хіба більше там лісів,
Чи, можливо, менш стрільців?
-Знаю!- той відповідає.
-Так чому ж тоді втікаєш?
-А я чув, що ніби всюду
В нас верблюдів вішать будуть.
-Ну і що? Ти ж не верблюд,
Міг би ще пожити тут.
-Хай от вас ті схоплять "люди"
Й доведіть, що не верблюд ви!
11.1.1997 р.

КОРИДА
-Чи ти був,- Грицько питає,-
На кориді?- в коваля.
-Звісно, був, і навіть бачив,
Як топтав бик москаля.
-Звідки знаєш, що москаль то?-
Знову Гриць до коваля.
-Бо ж хто ще з червоним стягом
Побіжить на бугая?
24.1.2003 р.

ВІСЛЮК
Сповідається у церкві
У попа хлопчина:
-Батюшка, чи не змогли б ви
Пояснить причину?
Якось я поцілував
У гаю дівчину,
А вона ні з того-сього
Впала під калину.
-І що далі ти зробив?-
Піп хлопчині тому.
-Взяв водички, покропив
І відвів додому.
-Щоб скупить свою вину,-
Піп хлопчині тому,-
Йди додому й сіно жуй,
І ховайсь від грому.
-А навіщо це робить?-
Той не розгубився.
-Бо, здається, на цей світ ти
Віслюком родився...
21.1.2003 р.

В РЕСТОРАНІ
Після того, як подружжя
Продало тюльпани,
Муж з дружиною рішили
Йти до ресторану.
Все замовили, що треба,
Випили по триста,
Розрум’янилась відразу,
Як калина, Христя.
І до свого чоловіка:
-Правду кажуть люди,
Що як вип"єш коньяку -
То пече у груди.
Чоловік дививсь, як жінка
Їсть з борщем сосиски,
І до жінки: -Ну й дурепа,
Вийми з миски сіськи!
10.9.2000 р.

БАНДИТ НА ВІЛЛІ
У нового українця
Гріхів було стільки,
Що кошмари не давали
Спати аніскільки.
А як ліг одного разу -
Сон йому приснився,
Що за ним всю ніч по віллі
Кілер мов гонився.
Обшукала охорона
Всі кутки в будинку
Й не знайшла ніде нікого,
Навіть і дитинку.
Якось вітер до берізки
Ніччю притулився,
Знов кричить він на всю віллу:
-Ой, бандит з’явився.
Охоронці з ніг валились,
До шефа:
-О горе!
Та нема в нас тут бандитів
Окрім вас, синьйоре!
31.1.2003 р.

ДИКУНИ
Прибігає донька з поля,
Де ростуть тополі,
І до мамки:
-Появились
В полі люди голі.
-Не хвилюйся,- мама доні
Поправила перли,-
То, напевно, в наше місто
Дикунів приперли?
Донька знову загорлала,
Мов сержант на військо:
-Жінки - вони може й дикі,
Але ж татко - свійський!?
6.2.2003 р.

НІЯКИХ ПРОБЛЕМ
Журналісти у нового
Якось запитали:
-Який момент саме більше
Ви запам’ятали?
-Як сказать, одного разу
Повернувсь додому
І, пробачте, застав жінку
Я з коханцем в ньому.
-Ну і що смішного в цьому?-
Хлопці аж приникли.
-Бо у мене всі проблеми
З того часу зникли!
-Хоч убийте! А для нас це -
Ні в зуб, ні в печінку,
Як це можна буть щасливим,
Як хтось вашу... жінку?
Новий блимнув на присутніх
Як з стовпа прожектор:
-Адже то був не хто-небуть,
А - міський інспектор!
31.1.2003 р.

БЛАТ В ПРОКУРАТУРІ
-Ну ж і дачу ти відгрохав
Ледве не до неба,
Тепер, видно, що нічого
Більш тобі не треба.
-Як нічого? Ще й як треба,-
Відповів той Шурі.
-Що?- не може той збагнути.
-Блат в прокуратурі.
31.1.2003 р.

У В’ЯЗНИЦІ, ЯК ДОМА
-Як тобі в тюрьмі сидиться?-
Запитала жінка Гриця.
-Там не стань, туди не сядь,
А там мать та перемать...
Скрізь - табу. Харчі - солома...
Все так само, як і вдома.
24.12.2002 р.

ЦИГАН ПЕРЕСТАРАВСЯ
Сидить Грицько і про себе
/Так, щоб жінка чула/ :
-Вже й Петро пішов, і Пашка,
Ось уже й Хамула.
Ну а жінка, що в кімнаті
На стільці сиділа:
-І куди ж це так ідуть всі?-
Вмить зацокотіла.
-Йдуть до цигана у кузню.
-А що там робити?
-Обіцяв їм за троячку
Члени доточити.
Знайшла жінка свій загашник,
Достала п’ятірку,
-Та ж дивись, хай і загне ще,
Як петлю в одвірку.
А Грицькові того й треба,
Як схопив п’ятірку,
То побіг в корчму відразу,
Щоб купить горілку.
А як він прийшов додому,
Жінка обнімає,
Тягне хутко його в ліжко,
Штанці розстібає...
А коли дійшло до діла -
То взяла качалку:
-Оце тобі будеш знати,
Як дурить Наталку.
-Заспокойсь,- Грицько до жінки,-
Сама ж винувата...
Я ж казав троячки досить,
А ти - маловато...
-Я ж хотіла, щоб як краще...
-Та й циган старався,
А як став він члена гнути -
Той і відламався.
11.1.1997 р.

ДЯДЯ КОЛЯ
-Хто нас роздяг - сам стане голим,
Це я кажу вам. Дядя Коля.
8.2.2004 р.

НЕГРИНЯ І БОГ
Негриня, схрестивши руки,
Запитало в Бога:
-Скажи мені, чому шкіра
Чорна, як дорога?
-Біла шкіра - надто ніжна,-
Бог відповідає,-
І під сонцем африканським
Ледь не прогорає...
-А чому таке коротке
Волосся у мене?
-Це щоб лазить по деревах
Було зручно, Бене.
-То навіщо тоді, Боже,
/Й заікнувсь на слові/,
Я родився не у Конго,
А чомусь в Ростові?
Бог на Бена подивився,
Посміхнувсь злегенька,
-Ну а це вже не до мене,
А спитай у ненька.
13.2.2003 р.

ОТ ТАК РОБОТИ!
Новий злодій із Сибіру
У Ялту приїхав,
А як глянув на пляж, море...
Закричав:
-О, втіхи!
Скрізь, куди не кинеш оком -
Все жінками вкрито,
Ніби поле кульбабами,
Ніде і ступити.
Прицінивсь бувалим оком
До личок кирпатих
І прицмокнув:
-Ну й роботи!
Лан ще непочатий!
31.1.2003 р.

В СТРАХАГЕНСТВІ
Коли вілу на сто тисяч
Було застраховано,
Новий злодій запитав
В агента знервовано:
-Ну а скільки б дали мені,
Щоб сьогодні ніччю
Віла повністю згоріла?
-Років п’ять...не більше.
28.1.2003 р.

СПОЧАТКУ ВАУЧЕР
По дорозі йде дівчина,
Аж тут новий руський -
Подивився, прицінився
І говорить:
-Душка!
Я хотів би хоч на нічку
Вас приватизувати,
-Я не проти, якщо зможеш
Ваучер дістати.
28.1.2003 р.

ПЕРЕЙДІТЬ НАПРАВО
У трамваї їде п’яний
І бубнить над вухом:
-Хто по праву руку - дури,
Хто по ліву - шлюхи...
Одна жінка не стрималась
Із лівого ряду.
-Десять літ живу я з мужем
І ні з ким ні разу.
П’яний пильно подивився
Й відповів їй:
-Браво!
Так чому ж ти зліва й досі?
Перейди направо!
4.2.2003 р.

МОЛОДА ПУТАНА
Молодесенька путана
В старших перед грою:
-Як себе потрібно вести,
Щоб стать золотою?
-Перше правило, як довше
Не пускать у ложе,
Бо як довше не пускаєш -
То платять дорожче.
3.2.2003 р.

Щ Я РОБЛЮ?
Хлопець дівчину зграбастав
І в неї питає:
-Що я роблю?
Та спокійно:
-Мене обнімаєш.
Хлопець з ще більшим азартом
Жінку роздягає...
-Ну, а зараз, що я роблю?
-Трусіки знімаєш...
А коли уклав на ліжко
В неї знов питає:
-Ну, а зараз, що я роблю?
-Сифиліс хватаєш.
5.12.2002 р.

МЕДИЦИНА ВСЕ ЛІКУЄ
-Що тобі привезти з Ялти?-
Жіночка воркує.
-Що хоч, мила, медицина
Зараз все лікує.
1.2.2003 р.

ЯК ДІВКА НЕ ПІДДАЄТЬСЯ
Як від Грицька якась втікає -
Бере гармонь і тут же грає.
14.6.1999 р.

ПЕРСТЕНЬ
Перед тим, як молодята
В першу ніч йдуть спати,
То за звичаєм народним
Простинь стелить мати.
Ну а потім після всього
Ту простинь знімали
І як доказ про невинність
В скрині зберігали.
Та як мати зняла ковдру
Й глянула на простинь,
А там бачить, щось скручене
На ній, ніби перстень.
Мати так перелякалась,
Що стала кричати,
І принесла чоловіку
Річ ту показати.
Муж як глянув на той "перстень"
Й закричав щосили:
-Що ж це ти з моїм синочком,
Сучечко, зробила?
15.5.1990 р.

Щ ЗАМОВЛЯТИ?
Ввів Грицько до ресторану
Жіночку фірмову,
Сів за столик разом з нею
І почав розмову.
-Ви, пробачте, майне фрау,
З чого вам почати?
Бо я досвіду немаю
Що тре’ замовляти.
-Замовляй мерщій, майн кнабен,
Швидку допомогу,
Бо іде до нас мій Тарзан,
І молися Богу,
Щоб живим ти залишився,
І знайшов дорогу!..
24.1.2003 р.

ПРО ХОЛОДНУ ВІДПУСТКУ
В серпні Гриць в свого начальства
Проситься в відпустку,
А тут план горить і майстер
Крутить перепустку.
Він і так, і так вмовляє,
/Це начальство вміє!/
Тільки муляр вперся рогом
Й ні на крок від мрії.
Бачить майстер - кепські справи,
Вмовити не зможе
Й до директора відправивсь,
Може той поможе.
А директор посміхнувся:
-Скажи мені, друже,
Чи ти пітних жінок любиш
Та спеку?
-Не дуже.
-А як так - то запевняю -
Літні дні не вічні,
Попрацюй, брат, до зими
І підеш у січні!
27.10.1976 р.

ОЦЕ ТАК ПІВЕНЬ!
Йшли дружина з чоловіком
Вдень через курник,
Аж дивляться, вже з шостою
Півень в полі зник...
І на ній, як барабані
Крильми вибиває,
Потім вискочив на вишню
Ще й кукарікає.
Як побачила те жінка -
Затремтіло тіло,
І до мужа:
-Дивись, дурню,
Як тре’ робить діло!..
Чоловік на жінку глянув
І словами з пісні:
-Так ти ж в мене однюсінька,
А в нього - всі різні...
11.12.2002 р.

ТЕРПЛЯЧА ПАСАЖИРКА
Їде Грицько в автобусі,
Що вже під’їжджає,
І жіночку, що навпроти,
Мовчки роздягає...
Довго жіночка мовчала
А потім говорить:
-Одягніть мене, будь-ласка,
Бо пора виходить.
3.1.2003 р.

ПРИСЯГАЮСЬ!
-Присягнись, моя ти люба,
Що мене одного любиш,
І до мене, моя мила,
Ні до кого не ходила!
-Хрест святий! Клянусь, Гаврило,
Ні до кого не ходила,
Бо раніше всі до тебе
На авто везли до себе!
28.12.2003 р.

КОРОТЕНЬКИЙ ФІТІЛЬ
Тільки на нудистськім пляжі
Зупинивсь автобус,
Як із нього вийшов дядя
З животом, як глобус.
Два підлітки обступили
Дядю і питають:
-А що у вас в животіку?
-Бомба!- той киває.
Порадились ті брейк-верки.
-А давай підемо
І ту бомбу, що у дяді,
Візьмем підірвемо.
-Ні! Не встигнемо відбігти,-
Оцінив худенький.
-А чому?- питає менший.
-Фітіль... коротенький.
4.2.2003 р.

ГРИЦЬКО СМІЄТЬСЯ
Чоловік з своєю в лісі
Сів біля озерця.
А дружина те і робить -
Дістає до серця.
І вже так йому набридла,
Вічно кисла морда,
Що нестримався і жінку
Він послав до чорта.
Ну а чорт не був би чортом,
Сказано - і згода.
Підхопив її на плечі
І до себе - хода.
Чоловік вернувсь додому,
Взяв горілки пляшку,
Запросив до себе в гості
Із підїзду Пашку.
Сидять удвох, розкошують.
Пішли взяли другу,
І ніхто тобі над вухом
Не дзижчить, як муха.
Не шипить, не каверзує,
Не ганяє в яслі.
Одним словом, живе хлопець,
Ніби кіт у маслі.
Але, як казав Шевченко,
Все йде, все минає.
Все, що було у квартирі
Кожен день зникає...
А останій раз проснувся-
За голову взявся,
Бо в квартирі тільки й всього
Абажур зостався.
Ані їсти ані пити.
Тільки вітер свище.
Подивився, зажурився,
З цього красотища…
Лежить собі і думає:
-Хоч жінка й горила,
Та якби була - хоч юшки б
З тміном наварила.
І так Грицю гірко стало,
Що пішов до чорта,
-Віддай жінку!- в нього просить,-
То дам тобі торта...
Чорт лукаво подивився:
-Не проси й не милься,
Сам же вигнав її з дому,
То ж куди дивився?
Але як би там не було -
Змилувавсь рогатий:
-Віддам жінку, як зумієш,
Де твоя - вгадати.
І пішли в ліс на галявку,
Де росла травиця,
Чорт як свисне на все небо -
Аж ліс закружився!
Й тут відразу перед ними
Тридцять три дівиці:
Всі оголені, стрункі,
Всі рум’янолиці.
Всі, немов одна в одну -
І лицем, і ділом,
Що очей не відірвать
Від отого... тіла.
Всіх поставив він їх в стрій
Тут же на травицю
І промовив:
-Вибирай,
Ти свою дівицю!
Чоловік ішов, ішов,
Потім зупинився
І до чорта:
-Ось моя!
І перехрестився.
Чорт їх знов потасував
І поставив боком...
-Ось моя! І знов вгадав,
Тільки кинув оком.
Чорт задумався, притих.
-Де ж я промахнувся?
Знов їх всіх потасував
Й наказав... зігнутися.
Всі, як сказано було,
Поставали задом,
Аби жінка не змогла
Підморгнути, часом.
Й третій раз Грицько вгадав.
-Так! - твоя дружина,
Але як же ти вгадав,
Бісова дитина?
-Ге - сміється чоловік,-
А казав - мужчина!..
От іду - стоїть, стоїть,
Впало - то й дружина.
17.1.1989 р.

ДВІ ДРУЖИНИ
У Миколи запитує
Діма з полонини:
-Ну навіщо тобі треба
Зразу дві дружини?
Тут з одною, прости мене,
Що робить, не знаєш:
Як прийдеш додому п’яний -
А та заспіває...
Уявляю, як на кухні
Й сало б зашкварчало,
Щоб відразу ті красуні
Разом засичали.
-В тім то й суть уся, мій друже,-
Коля пожвавішав,-
Бо щоб дві було дружини,
То були б добріші.
Ось, наприклад, пита Рая,
В кого буду спати,
То спокійно їй киваю,
Що піду до Нати.
А як Ната запитає,
То кажу - що в Раї...
А сам ляжу на дивані
Й книжечки читаю!
17.12.1976 р.

ПРОДАЄ КВИТОЧКИ
Гриць із Мел засперечався
При свідках у Рахне,
Що її за сотню баксів
Двадцять разів трахне.
-Нічого собі заявка!-
Вигукнула жінка,-
Де це є такі герої?..
Й розвела колінки
Засміялась на всі зуби
Дзвінко молодиця:
Та дай Боже якщо трахнеш
Раз та як годиться!..
Пункт за пунктом все при свідках
Ті обговорили,
Залишили по сто баксів
Й суддів назначили.
А щоб світло не сліпило,
Вимкнули лампадки
І пішли вони трудитись,
Як козли на грядки.
Стогне жінка і рахує,
Вже і восьму грає...
Якщо так і далі буде,
То, гляди, й програє.
Ось й шістнадцяту вже кінчив,
Й сімнадцяту тоже...
Бачить жінка - три лишилось,
А терпіть не може.
Потім світло увімкнула
І очам не вірить:
Лежить на ній здоровило,
А ноги, як гирі.
Мел до нього:
-Де ж той щуплий,
Що чорняві очки?
-Це який? Той, що на дверях
Продає квиточки?
4.2.2003 р.

ПАСТКА ДЛЯ БОЖЕВІЛЬНИХ
-Скажи, татку, на що жінки
Ловлять божевільних?
-Хто на очі, хто на губки,
А хто - на колінки...
3.1.2003 р.

РІДНА ДИТИНА
Запитав синок у татка,
Йдучи від повітки:
-Скажи, татку, звідки в світі
Й як беруться дітки?
Батько з подивом поглянув
Й за паркан схопився:
-Мама плюнула, я плюнув -
Тут і ти зявився.
А як батько навчив сина
Як робляться діти,
То синок направивсь тут же
До сусідки Ріти
І говорить їй тихенько:
-Плюнь на цього чана.
Та плюнула, Вовік плюнув...
Тут, біля топчана..
А як Вовочка проснувся
Й глянув на те місце
Де плювали, аж на ньому
Там тарган усівся.
Вовік тут же гука батька:
-А йди-но до чана.
А як нень прийшов до нього,
Просить вбить таргана.
-А хіба ти сам не можеш?-
Взяв сина за спину.
-Та піднять не можу руку
На свою дитину.
1.2.2003 р.

ЗАЙДИ, ЯК ТАТО
Учні в класі до вчительки
Привітались хором,
Тільки Вовочка пишався,
Як патрон в затворі.
Вчителька до нього:
-Чому так ведеш пихато?
Вийди з класу і зайди
Так, як це б твій тато.
Пішов Вовочка й немає.
В кінці дня влітає.
Відкрив двері носачищем -
Всі аж повставали
І до класу:
-Так що, суки,
Вже і не чекали?
24.1.2003 р.

ІНФЛЯЦІЯ
-Скільки буде два на два?-
Вчителька до Вовочки.
-Як на мене - буде п’ять
Й став складати полочки.
-Хто тобі таку, признайся,
Видав інформацію?
-Але ж треба врахувати
Нам ще і інфляцію!
20.1.2003 р.

СОВІСНА ДИТИНА
Гриць до Єви:
-Знов до батька
Їдеш із синами?
-То ж не зручно якось їхать
З голими руками.
27.12.2002 р.

БАРМЕН ЗАСПОКОЇВ...
Пожалівся Гриць бармену
На дружину Азу,
Що та спить із ним у тиждень
Десь не більше разу.
Бармен вислухав уважно,
Подививсь на Місяць,
-Вам повезло, бо з іншими...
Вона спить - раз в місяць.
11.12.2002 р.

НА УРОЦІ АНАТОМІЇ
Анатомічка рішила
В учнів запитати:
-Який орган людський може
В п’ять раз розширятись?
Всі у класі - хі та ха,
А вчилка до Ази:
-Це - зіниці, а хі-ха
Всього - в два-три рази.
4.2.2003 р.

АНАНАС
Якось вчителька у учнів
Запитала раз:
-Хто з вас речення напише
З словом "ананас".
Катерина, що мовчала
Дзвінко на весь клас:
- Мій татусь привіз із Куби
З чубом ананас.
-Вірно!- вчителька сказала,
Й тут же проситься Армен:
-А мій татко пропив гроші
А на нас ложив він ч...н.
8.1.1997 р.

ЖІНКИ - ЩОБ КОХАТЬ
Нам бог жінок дав - щоб кохать,
Тож піднімайся, гаді спать!

СПРАВЖНІЙ ДУРЕНЬ
Щось Вовочка на уроці
Накоїв з азартом,
І вчителька наказала,
Щоб прийшов той з татком.
А як Вовік привів татка,
Вчителька до батька:
-Та він у вас, ніби дурник,
Як на спині латка.
-Ги,- старенький засміявся,-
Та він - справжній дурень,
Я колись було з козою
Закрутив амури,
Так воно ж, дурне, як гавкне
Над вухом. О, Боги!
Що в руках моїх від ляку
Залишились роги!
8.1.1997 р.

ЯКЩО ХВОРА ЛЮДИНА
Вчитель в учнів запитує
В некласну годину,
-Хто нам скаже, що найбільше
Збуджує мужчину?
-Тіло голенької жінки,-
Гриць з першої парти...
-Геть із класу, завтра в школу
Щоб прийшов із батьком.
А на другий день той учень
Сів на задню парту.
-Ти чому,- до Гриця вчитель,-
Сам прийшов, без батька?
-Бо мені сказали неньо,
Що якщо мужчину
Не збуджує гола жінка,
То - хвора людина.
-Так чому так сів далеко?-
Став той дорікати,
-Бо від хворих людей треба
Якдалі сідати.
4.2.2003 р.

ДОБА І ХВИЛИНА
Якось Гриць, прийшовши в гості,
Запитав у Гоші:
-Як ти думаєш, доба
Чи хвилина довша?
-Ну, звичайно, що доба! -
Гоша підсвідомо,
Це, напевно, і слону
Вже давно відомо.
-Б’єм парі, що ти програв! -
Гриць говорить Гоші.
- А якщо я не програю?
-Значить, з мене гроші.
В умебльованій кімнаті
Музика легенька,
На столі стоїть шампанське
Та ікра чорненька.
А назустріч з-за порт’єри,
Де із пивом бочка,
Вийшла, ніби з казки, фея
В білих чобіточках.
Посміхнулась краєм губок
Відмівська та сила,
І красою, як косою -
Ледь його не вбила.
Над диваном нічничок
З Гоши зняв всі стреси,
І щасливчик цілував
Рученьки принцеси.
З голубих її небес
Зіроньки сіяли,
І йому чомусь здалось -
Ніби в рай попали.
Тьохкав з "Шарпа" соловей,
Віволга свистіла,
Що не зчувся, як доба
Миттю пролетіла.
-А тепер іди сюди
І гукни сусідку,
А ви, хлопці, розпечіть
В кухні сковорідку...
А тепер знімай штани
І сідай, мій Гоша,
Зараз взнаєм: чи доба,
Чи хвилина довша?
14.1989 р.

ТІЛЬКИ ЗАХИЩАВСЯ
Мама Вовочки:
- Сан Санич!
Прошу, як людину,
Не наказуйте, будь-ласка,
Ви мою дитину!
Він такий в нас беззахистний,
Як на лозах грони,
Ми й самі його не б’ємо,
Хіба що - в цілях самооборони.
Подививсь на жінку тренер
І розхвилювався:
-Я й не бив його ніскільки...
Тільки - захищався.
8.1.2003 р.

ПОВТОРІТЬ ЩЕ РАЗ
На лекції в інституті
Професор читає:
-В бугая за день сто актів
Полових буває.
А студентка:
-Скільки, скільки?
Тож часу негайте,
І студенту в п’ятім ряду
Ви це нагадайте.
Студент вислухав уважно
І при всіх питає:
-Сто разів одну й ту саму,
Чи й з іншими грає?
-Ну, звичайно, не з одною,-
Відповів той радо.
-Це студентці й передайте
Ви з першого ряду.
4.2.2003 р.

ГАРМАТНЕ М’ЯСО
О, люди-люди, о покайтесь,
Змініть будь-ласка, меч на плуг.
І замість танків й шкуродерів
У вашу хату зайде друг.
Бо, щоб у наших президентів,
Хоч у одного розум був,
Хіба ж вони творили б танки
І цей кровавий вічно бум?
Навіщо їм гарматне м’ясо,
Хіба жінки їм не дають,
Чи мало їм отих теличок,
Що у барделях вічно ждуть?
Та зараз вже на котру глянеш -
То тільки й ждуть щоб з ким гульнуть.
І тільки ти накрий поляну -
Вони й без танків вас знайдуть.
-Танки потрібні не для цього, -
Сміється голосно Матвій.
- Тоді, скажіть мені, для чого?
Щоб відбиваться від повій.
2.10.2007 р.

ДРУГА СКРИПКА
Запідозрила дружина
Чоловіка в зраді,
Бо приходив ледь живенький
І завжди в помаді.
І сказала йому:
-Любий!-
Не ставай ти дибки,
Бо не стану виконувать
Роль другої скрипки.
-Дякуй Богу, дорогенька,-
Чоловік Фієсті,-
Що ти й досі ще у мене
Граєш у оркестрі.
21.1.2003 р.

ДВІ НОВИНИ
Коли лікар обслідувать
Закінчив Марину,
Їй сказав:
-Мадам, я маю
Гарну вам новину.
-Але ж лікарю, пробачте,-
Та йому сказала,-
Адже я - мадмуазель...
Й тут же з крісла встала.
-Ну тоді вже, вибачайте,
За слова нелітні,
За новини вкрай неважні,
Адже ви - вагітні...
31.12.2003 р.

ПОЛЯНА
Сили мої от-от вже згаснуть,
І хоч я поки гонорюсь,
Але на зорі, світ наш ясний
Ніби в останнє вже дивлюсь.
Адже закон життя невпинний,
Та й роки вже своє беруть,
І хоч про смерть не варто думать,
Але пора збиратись в путь.
Та перед тим, як світ покинуть,
Хотів би людям я сказать,
Щоб берегли всі, як перлину
Наш світ, хто хоче раювать.
Бо не повірю я у вічність
І в те, що є на світі рай,
Якщо не плугом а фугасом
Хтось переоре рідний край.
Бо не повірю я у вічність,
І в те що є десь в світі рай,
Поки ще будуть царювати
Такі, як Юлій Цезар Гай.
Поки на світі буде слово
Таке як "пан" або "батрак",
І поки будуть бить невинних
Тільки за те, що цар - мудак.

ЗЕМЛЕТРУС
Ну й землетрус по Планеті
І по державі іде.
Де ж бо ви, де ж ви поети,
Де ваша постать, де?
Думаєш, хто більш заплатить,
Де вам зірвать більший кущ,
Хто в нас на троні залишиться -
Пан Горбачов чи Плющ?
Що ж ти стоїш й вижидаєш,
Ніби з нори сурок,
Чи власної думки не маєш
Й чекаєш нових вказівок?
26.6.1991 р.

ПОБРЕЖНІЧАЛИ
Тільки вибрали генсеком
Пана Горбачова,
Як він вийшов гордий з зали
І почав промову:
-Побрежнічали, поандропили,
Напилися вволю,
Погорбатіться ж віднині
За щасливу долю!
25.1.2003 р.

ДОЗВОЛЬТЕ ЗМИТИСЯ
Лікар каже пацієнту
Ще до реєстрації,
-П’ять з шести в нас помирає
Після операції.
Може, є які питання
Перше, ніж рішитися?
-Ні, докторе, вибачайте
І дозвольте змитися.
24.1.2003 р.

ЯКИЙ ТО ГЕРОЙ?
Повернулась мати з сином
Із Криму додому,
І розказує Грицькові
Як там гарно в ньому.
А які там кипариси
І пальми над морем,
Й розказала, як стрічалась
Навіть із Героєм.
-Та який Герой він, татку?-
Батьку син зізнався,-
Як без мамки на дивані,
Навіть спать боявся?!
5.2.2003 р.

СОБАКА І ЦУЦИК
На посту стоїть даїшник -
Старий й молоденький,
Тільки зайшов старший грітись,
Як тут мерс новенький
Преться, ніби угорілий.
Менший зупиняє,
І як завжди по уставу
Документ питає.
Водій витяг двадцять баксів -
Злий, немов макака,
Приліпив йому до лоба...
-Подавись, собака!
Старший тут же вийшов з будки,
Відірвав банкноту,
Поклав мовчки до кишені,
Ніби за роботу,
І звернувсь до молодого:
-Не гнівайся, Шурик,
Я - собака, а ти всього -
Ще маленький цуцик.
31.1.2003 р.

ЧОМУ?
Як люди плакали -
Вожді завжди сміялись.
І я одного не збагну: чому?
Чому вони людей так зневажали,
Чому?
9.11.1990 р.

НЕ ХОЧУ В МЕДИЧНИЙ
Татко з мамкою синочку
Звісно щастя зичуть,
То ж і хочуть аби син їх
Поступив в медичний.
-Та ви що?!- син ледь не плаче
Й затуляє вуха,
Та ви ж знаєте, що вбити
Я не зможу й муху!
3.1.2003 р.

РОДЗИНКИ НЕ ПРОДАЮТЬСЯ
Завітав у магазин
Якось новий руський,
І питає в продавщиці:
-Що це в вас за фрукти?
-Це яблука,- надто чемно
Продавщиця тому.
-Заверніть мені в салфетки
І всі по одному.
-Ну а це що?
-Апельсини.
-Десять фунтів знову.
Знов протерла, завернула
І ведуть розмову.
-Ну а там що на полиці?-
Й біля жінки треться.
-То ізюм, але сьогодні
Він не продається.
28.1.2003 р.

НА ЯКУ НОГУ КУЛЬГАТИМЕШ?
Захотілось даїшнику
Швидко стать багатим,
Ото й думає, і з чого б
Бізнес свій почати?
Тільки він про це подумав,
Аж дивиться -"Волга",
Зупинив, взяв документи,
Постояв недовго
І питає хитрувато:
/ А сам вуси крутить /,
-Як застука циліндр перший,
Яка шина спустить?
Мовчить водій і не знає,
Що відповідати,
-А, не знаєш?- плати штраф мов,
Став і поглядає.
Пройшов номер з одним, з другим,
Ось уже й з десятим...
Подивився на кишені -
Повні, як на свято.
Тільки пост хотів залишить,
"Лада" підїжджає,
Він і "Ладу" зупиняє
Й те саме питає.
Та водій в ній був з бувалих -
Ломік витягає,
До даїшника підходить
І відповідає:
-Якщо я тебе цим ломом
Наверну по голові,
То скажи, на котру ногу
Ти кульгатимеш тоді?
1.3.1996 р.

ОДОМАШНЕНА ТВАРИНА
Напивсь Петро. В дермі по вуші,
Немов Свиня лежить в калюжі
Та одомашнена тварина...
А щось скажи:
-Я теж людина!
1.6.1999 р.

ШПАРГАЛКА
На екзамені в студента
Випала шпаргалка,
І професор до студента:
-Що то за "качалка"?
Лице в хлопця аніскільки
Зовсім не змінилося:
-То якраз те, що в комп’ютер
Мій не помістилося.
24.1.2003 р.

СИН НОВОГО РУСЬКОГО
В класі був урок на тему:
"Щоб я був директор,"
Всі стараються. Син шефа
Дивиться протектор.
-А ти чому не працюєш?-
Запитали Славку.
-А я, вибачте, чекаю
Катю - секретарку.
29.1.2003 р.

БРУДНІ ДОКУМЕНТИ
У Одесі пан-полковник
Мерса зупиняє
І у нового бандита
Паспорт вимагає.
-А чому такий брудний він,-
Й хитро позирає,-
Ніби ти його в конюшні
В рептусі тримаєш?
-Розумієш, пан-полковник,
/Але це між нами/,
Кожна дрянь не миє руки
Й цапає руками!
29.1.2003 р.

СОПРАНО
З сильним голосом співачка
Та з поганим слухом
Запитала в диригента
В антракті над вухом:
-Ви помітили, маестро,
Як я ноту брала -
Моїм голосом повсюдно
Наповнялась зала!
-Ну ще б пак! Яке сопрано!
Й щоб не заважати -
Слухачі тихенько стали
Залу залишати.
8.1.2003 р.

П’ЯНИЙ І ДАЇШНИК
Новий руський зовсім п’яний
За кермо сідає,
А даїшник подивився
І права питає:
-А що мушу я робити?-
Й держить пляшку збоку,-
Як без мерса я не можу
Вже ступити й кроку?
29.1.2003 р.

КОЛЯДНИК
По дорозі туди-сюди
Мент весь день гасає.
-Його що, гризнула муха?-
Гриць в Петра питає.
А дідок, що слухав хлопців,
Їм обом звітує:
-То, синки /та це між нами/,
Мент так колядує.
-А хіба Різдво сьогодні?-
Глянули на Гліба?
-Бачте, любі, хлопцям також
Треба щось до хліба.
14.4.2000 р.

ЇДЬТЕ ТАК І ДАЛІ...
Якось їхав Гриць на "Волзі"
Й тільки дав він гави,
Як неначе з-під землі
Тут як тут - лягавий.
І на Гриця подививсь,
Ніби кіт на пташку:
-Ану дай,- подумав він,-
Дам йому на пляшку.
І подав в вікно права.
Патруль помаленьку
Розгорнув їх, подививсь
І пита чемненько:
-Ну то як, порушив рух?
-Ні!- відповідає,
А сам дивиться на нього,
Погляд не спускає.
-Вірно!- Грицю відповів.
А слова, як палі.-
Ось вам ваші документи -
Їздіть так і далі...
1.3.1996 р.

БАЛЬЗАК І КРЕДИТОРИ
Як відомо, у Бальзака
Теж були затори,
Не давали йому спати
Вічно кредитори.
От і знов якогось разу
Чує стук у двері:
-Мене дома нема - тут же
Пише на папері.
-Це неправда!- голос знову
До вух долітає,-
Під дверима ваші туфлі
Хтось переставляє.
-І що з того? Я причом тут? -
Господар із хати,-
Може, я пішов в шкарпетках
До моря гуляти.
25.1.2003 р.

НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО
Все життя за батраком
Пан спостерігає:
Ні кола, ані двора,
Ну а він співає.
Щоб йому таке утнуть?
Став пан міркувати,
Щоб батрак, так як і він,
Перестав співати.
Довго думав й накінець
Батрака гукає:
-Гей, ходи но ти, холопе! -
Й чарку наливає.
-Слава Богу!- привітавсь
Наш батрак до пана,
І чекає, поки той
Біля нього стане.
-От скажи мені, мужиче,
В чому та причина,
Що співаєш сам весь день,
Й так навчаєш сина?
-Бачте, пане, у вас коні,
Корови та птаство,
А у мене лиш пісні -
Все моє багатство.
Заспіваю я про лан,
Про моря та гори,
І від мене тут же вмить
Десь зникає горе.
І хоч в хаті ні гроша -
Не гнівлю я Бога,
Бо завжди моя душа -
Вільна, як дорога.
Бо в мені живе Тарас,
Батько Сагайдачний,
Це про нього хтось сказав,
Ніби необачний.
Це вони завжди мені
Так, як день засяє,
Мужнім голосом дідів
Душу звеселяють.
-Бачу я,- лукаво пан,-
Чоловік ти гожий,
І за це тобі я дам
Тисяч зо три грошей.
Можеш тратить як хотіть:
Чи купить корову,
Чи хатиночку у зруб
Збудувати нову.
Взяв ті гроші біднячок
І приніс додому,
І не знає, де й куди
Їх приткнути в ньому.
Біля образів поклав:
-Хорони їх Боже!
Сам же ліг, щоб відпочить,
А заснуть не може.
Встав, під піч переховав,
Та пробігла миша:
- Ой, грабіжники мабуть!
Підхопивсь й не дише.
Ще за ніч разів десь з п’ять
Він ховав ті гроші,
Що від думок в батрака
Завелися воші.
Навіть місяць не пройшов -
Перестав співати,
І не знає чоловік,
Що кому казати.
Похудав він, посивів,
Став якийсь химерний,
Мов його хтось підмінив -
Як Кощей Безсмертний.
Довго мучивсь й накінець
Сам прийшов до пана,
Приніс гроші і жбурнув
Все оте придане:
-Без багатства проживу,
А без пісні - баста,
Бо у бідного в піснях -
Все його багатство.
20.1.1989 р.

ІВАН І ПІП
Піп іде додому з гульок
Й ніби кіт крадеться,
Щоб ніхто його не бачив,
Звідки він плететься.
А тут двірник підмітає
Біля парку Слави,
Порівнявся піп і каже:
-Іісусу слава!
Іван тут же поклонився
І відповідає:
-І вам добре й мені добре
Й далі підмітає.
Так десь тиждень спілкувались,
Потім піп питає:
-Якось ти не по - християнськи,
Вань, відповідаєш!
Щоб сказать:
-Навіки слава!
Ти плетеш дурниці,
Ну до чого тут "вам добре"?
Ми ж живем в столиці!
-Що ж тут дивного, пан-отче?
Вас не лаю, і не б’ю:
Ви йдете від мої жінки,
Я від вашої іду.
І вам добре, й мені добре...
От якраз про це й кажу!
13.12.1988 р.

МУЖИК
Півдня доводив всім Індик,
Що справжній він, що він мужик.
І щоб топтать якусь Патлату -
То честі чи незабагато?..
А сам, тим-часом, вів Патлату,
Та ще й таку стару, за хату.
Мораль тут, бачите, проста:
Одне сказать, друге - життя,
Бо як порою припече,
То дідька два й Коза втече.
8.7.1990 р.

ПІП І ПРОКІП
В дев’ятнадцятім столітті
Жив-був в місті піп,
По сусідству в тім повіті
Циган жив, Прокіп.
І домовив піп Прокопа
Жито змолотить,
-Небагато жита, копу -
Це ж тобі на мить.
Попаддю ж свою повчає
Снідать йому дать,
Схоче зразу й пообідать -
То не відмовлять:
-Циган буде,- піп міркує,-
Краще працювать...
-Може тобі і вечерю
Зразу подавать?
А наївшись більш ніж треба,
Циган став дрімать:
-Ви пробачте, по вечері
В нас лягають спать!
19.2.1959 р.

ЗАМПОЛІТ
Із відрядження з В’єтнаму
По вислузі своїх літ
Повернувся у Росію
Наш армійський замполіт.
На перон поклав валізу,
Подивився він на Русь:
-От хто житиме віками,
Ким по-справжньому горжусь!
А які новобудови,
Тут колись був лан...
Раптом глянув він під ноги:
-Де ж мій чемодан?
О, моя Росія-мати -
Як без тебе сумував!
А тебе, народе-брате,
Як приїхав - зразу взнав!
18.2.1959 р.

НІЧНИЙ УРАГАН
-Ти чув, який був ураган
Вночі сьогодні?- в Гриця Йван.
-Не чув нічого,- Гриць сказав,-
Якраз з своєю "розмовляв".
16.1.2003 р.

ІМПОРТНИЙ СИНОЧОК
Підгульнула молодичка
З імпортним браточком
Й після гульок розжилася
Чорненьким синочком.
Але як же обдурити
Дома чоловіка,
Бо як взнає /не дай Боже!/,
То вважай - каліка.
То ж як муж був на роботі
Шле гінця до кума:
-Все, що хочете, прохайте...
Виручайте. Пума.
Облизнувся кум й про себе:
-Оце так удача!
Скільки в руки не давалась,
Аж сама ось скаче.
Вмазав пляшечку міцного,
Став і караулить,
Ось і кум уже на "Яві"
У гараж свій рулить.
А як кум поставив"Яву",
Прийняв позу важну:
-Скажіть, куме, чи хоч раз в рік
Ви ходили в лазню?
Й так на кума подивився,
Мов по писку ляснув,-
Тож погляньте, що зробили
Хреном своїм грязним!
7.1.1989 р.

КАЧКА
Вмазав якось чоловік
З друзями з зарплати
І приплентавсь ледь живий
До своєї хати.
Але перше, як прийти
На чергову сплячку
Він від жінки приховав
В чоботі троячку.
А дружина, мов на гріх,
Ту знайшла троячку,
А коли прийшла з роботи -
То пропала качка.
Налетіла, ніби коршун:
-Де ділася птиця?
Чоловік маха руками -
Імітує крильця:
-А якщо ще й далі будеш
По кишеням шастать,
То дивись, бо ще й коза
Побіжить десь пастись!
29.3.1990 р.

ТРОЯЧКА
Все, що міг, пропив Грицько -
І козу, і тачку,
Залишилась на хазяйстві
Лиш одна троячка.
Ну а жінка, щоб й ті гроші
Гриць не зміг прибрати,
Вирішила ту троячку
В вінику сховати.
А коли проснулась ранком
На роботу Уля,
З того віника, пробачте,
Вилетіла дуля.
Як же ти її знайшов?-
Стала докоряти.
- А що б я був за хазяїн,
Щоб не відав, що робиться в хаті?
26.12.1990 р.

ПОРОЗУМІЛИСЬ
Хворий - п’яний у лікарню
Якось причвалав
Й перед доктором в прийомній,
Як пінгвінчик став.
Доктор теж був напідпитку,
За столом дрімав:
-Я по три клієнти зразу
В себе не приймав!
П’яний теж не розгубився:
-Не до вас я, ні,
Я до того, що дрімає
Ось... у стороні!
20.2.1959 р.

ДОГОДИЛА
Якось п’яний чоловік
Повернувсь до хати,
Жінку з печі ізволік
Й став її повчати.
-Ах ти, бісова душа!
Лізь під стіл і нявкай!
Жінка лізе, догожа:
-А тепер вже гавкай!
Та не встигла й гавкнуть ще,
Він її як дзизне:
-Що, й своїх вже не взнаєш,
Собача капризне?
19.2.1959 р.

ДЕФІЦИТНІ ЛІКИ
А п’яничці не лежиться:
-Де б його це похмелиться?
Страх, болить як голова,
Хоч якого б кислячка...
14.12.1976 р.

ДІДУСЬ ТА ОНУКА
-В наші роки жінки вміли
Ще хоч червоніти,-
Докоряв дідусь онуці,
Що тримала квіти.
Подивилася та зверхньо,
Ніби Кізка через став:
-Уявляю я, дідуню,
Що ти тим жінкам казав...
31.12.2002 р.

ЛЕДВЕ ПАМ’ЯТАЮ
-Скажіть, діду, чи про час той
Ви ще не забулись,
Як із жіночкою вперше
Десь в гаю зіткнулись?..
Позіхнув старенький гірко
Й каже, мов співає:
-Я уже й останню жінку
Ледве пам’ятаю.
28.12.2002 р.

Я ВЖЕ ЗАБУВСЯ
Захотілося старому
Освідчитись юній,
І звернувсь перед весіллям
До дівчини Дуні:
-Тобі мати хоч казала
Що треба робити,
Як одружимось з тобою
Й станем разом жити?
-Ні!- призналась і замовкла.
Дідок повернувся:
-Ти не знаєш, що робити,
А я вже забувся...
23.12.2002 р

ДИНЯ
Було в матері три доньки,
Та такі всі б..ді,
І кого, як тільки смеркне,
Не було в тій хаті!
Та про ті їх походеньки
Не всі хлопці знали,
А тому до тих шедеврів
Ще й сватів заслали.
Доньки бігали по хаті
Й що робить - не знали,
Бо колись дефектну дівку
Батьку повертали.
Тож пішли всі до матусі
На таємну раду,
Щоб дала їм персонально
Кожній з трьох пораду.
-Ти,- до Галі мама Фрося,-
Там візьми і склей волосся.
Ну а ти, як йтимеш, Тося,
Візьми мірку крові з лося.
-А мені!- кричить Марина.
-Всунь, як ляжеш, апельсина.
А на другий день сестрички
Старші дві сміються,
А найменша плаче, бідна,
Сльози градом ллються.
-Що з тобою, дорогенька? -
Трусять ті кирпату. -
І чому весь час сльозами
Поливаєш хату?
-Як же мені не ридати?-
Зразу в крик дівчина,-
Як жених, коли проснувся,
З’їв він апельсина!
-Не журись, моя дурненька,-
Й глянула на скриню,-
Як твій нень колись женився,
То з’їв цілу диню...
27.4.1990 р.

ЖОВТІ ШТАНИ
Після бою в Чапаєва
Журналіст питає,
Чому він червону сукню
У бій одягає?
-На червоному, як ранять,
То крові не видно,
А тому і одягаю, -
Посміхнувсь той хитро.
-Ну тепер я розумію!-
Журналіст Чапаю,-
Чому Петька перед боєм
Жовту одягає!
1.2.2003 р.

СОЛДАТ ОСТАНКІН
Прапорщик:
-Солдат Останкін,
Чому стали в стрій останнім?
-Хтось же мусить стать останнім,-
Відповів солдат Останкін.
-Вам наряд позачергово.
Тут Останкін просить слово:
-Де ж в цім логіка наказі?-
Й тут же він замовк відразу.
-Де тут логіка, питаєш?
Й тут же сам відповідає:
Мусить же хтось, так сказати,
Всім обід нам готувати...
3.1.2003 р.

ПОКИ НЕ ЗНАЮ
-До весілля,- каже Віка,-
Я не спала з чоловіком.
Ну а ти? - до Маї Віка.
-Як звать твого чоловіка?
1.2.2003 р.

ВИХОВАТЕЛЬКА
Всі напалися на Азу
Родичі й сусіди:
-Що ж про діток забуваєш,
А біжиш до Ліди?
То ж нащо було потрібно
Їх на світ плодити,
Чи ж замало в нас в країні
Вже і так бандитів?
-Не виховую? А дзузьки!-
Збунтувалась Аза,-
Адже я даю їм їсти
В тиждень по два рази!
5.1.1989 р.

СКІЛЬКИ МУЖ ЗАРОБЛЯЄ?
Вийшла в норочці сусідка,
А друга питає:
-Скільки ж, вибачте сусідко,
Муж ваш заробляє?
-Як вам, душенька, сказати?-
Відійшла два кроки,-
Перший раз, здається, вісім...
Третій раз - два роки...
3.1.2003 р.

ТА ВИ МАЖТЕ!
Посадила жінка гостя
За стіл. І з сарказмом:
-Пригощайтесь, кумцю, любий,
Мажте булку з маслом.
-Та я мажу.
-Та ви мажте!-
Й ледь не з кулаками. -
Та ні, кумцю, не мажете
А рвете кусками!..
5.2.2003 р.

ПРОГУЛЯЛИСЬ
Чоловік в суботу якось
До дружини:
-Аза,
Може підемо сьогодні
В місто десь полазим?
І пішли в парк "Перемога"
Й там йому в барвінку
Захотілось, як ніколи -
Трахнуть свою жінку.
Й тільки він прилаштувався,
Щоб поцілувати,
Як немов із підземелля
Виріс мент мордатий
І до них:
-Ану, ходімо,
Милі голуб’ята,
Як же вам не ай-яй-яй
В парку квіти м’яти?
Ви ж не з Місяця звалились,
Не могли ж не знати,
Що у парках відпочинку
Гріх жінок кохати.
-Але хто мені, дозвольте
У вас запитати,
Зможе з вас заборонити
Жінку цілувати?
-Жінку кажете? - гай - гай,-
Мент став ніби Кристо, -
Ну так от: з вас тридцять штрафу,
А з "дружини" - триста.
- Це ж чому така різниця?-
Не може відстати.
-Бо вас я застукав вперше,
А жінку - вдесяте.
6.1.1989 р.

СТАРТОВІ МОЖЛИВОСТІ
Він може й сотнями смітити,
А тут ні за що й хліб купити.
19.10.1997 р.

ЯК СТАТЬ БАГАТИМ?
В бізнесмена запитали
Якось дипломати:
-Скажіть, яким треба бути
Щоб стати багатим?
-Треба бути негідником
Літ сім постаратись.
-Ну а потім?
- Ну а потім ним же
Й залишатись.
28.1.2003 р.

ЩОБ НЕ РОЗСЛАБЛЯЛИСЬ
Новий руський у «Фуршеті»,
Де працює донька,
Купив шпроти, рибу, шинку,
Яблуки, лимонку.
А як здачу перевірив -
Став аж заікатись,
Бо не зміг з десяток баксів
Він дорахуватись.
-Ой, ти ж дрянь! В чию кишеню
Запустила руку?
Та тебе ж за це потрібно
Відшмагать, як суку.
-А я, таточку, на службі,
Не ловіть на слові,
Бо для нас що ви, що інші -
Всі ви однакові.
Ви ж самі колись повчали:
Щоб чужі боялись,
То дури своїх, знайомих,
Щоб не розслаблялись!
31.1.2003 р.

ВОДІЄВІ АВТО
Щоб він права був не купив,
То може б ще і досі жив.
1.3.1999 р.

Я СТІЛЬКИ НЕ ВИП’Ю
Запросив Грицько до себе
В гості молодицю,
І щоб та, як буде їхать,
Й ще взяла дівицю.
А коли прийшов додому,
То й каже:
-Семене,
Та що повна - то для тебе,
А худа - для мене.
Тільки тут поговорили
Як хтось в сінях рипнув,
Сень як глянув - й сам до себе:
-Я стільки не вип’ю.
-І чого це ти тремтиш?
Хай ось Місяць зійде…
А як вмажеш грам сімсот -
Й не така підійде!
6.2.2003 р.

ОТ І ПОЧАЛОСЯ!
В ресторан зайшов п’яничка,
Сів в крісло-качалку,
І бармену:
-Налий шклянку,
Поки не почалось.
Обслужив клієнта бармен
А потім питає:
-Ти ось просиш уже п’яту,
А хоч гроші маєш?
ПоЧитать дальше