Валентин Кудрицкий - А листя падають...

Тягнуть в небо куполи,
Що, як лілії-кувшинки
На Печерську розцвіли.
Здрастуйте, кияночки!
Здрастуйте, кияни!
Золоті каштани,
Чарівні тюльпани.
Здрастуй, Сивий Дніпре,
Україно-Ненько,
Як же за тобою
Сумував, серденько.
За твоїми вербами
І за солов'ями,
За твоїми синіми
Й карими очами.
За тією жінкою
Що з мечем над Києвом
Піднялась, вдивляючись
Пильно за Дніпро.
Сумував за парками
Нашими веселими,
І за нашим красенем -
Київським метро.
29.4.1982 р.

ЛЮБЛЮ ЖИТТЯ!
Люблю я блискавки і грім
І рев весняного потоку,
Дівочий зойк, вечірній дзвін,
Люблю дворняжку пильнооку.
Люблю, коли вулкан кипить,
Коли вирує сталь у домні,
Люблю як ранком ліс шумить
І як гудуть джмелі невтомні.
Терпіть не можу тишину! -
Не для живих смертельний спокій,
Тому працюю і живу,
І шлю поеми ясноокій.
7.8.1982 р.

ІДИЛІЯ
В тім, що кланяюсь красуням -
Не від скромності це ні,
А від того що не можу
Жить без них я на землі.
Адже секс родивсь раніше,
Ніж родився я на світ,
А тому направо, ліво
Шлю всім мамочкам привіт.
І схиляю перед ними
Вічно голову свою,
Бо як з ними - я жартую,
А без них, мов сич в гаю.
19.6.2000 р.

НЕ ЗА ТОГО
Не знаю, хто у тому винен
Що не моя ти, я не твій,
Бо вийшла заміж не за того,
А я женився не на тій?
А що повагу в кращих фарбах
Самі до себе зберегли,
Так це тому - що знали жарти,
Які нам вижить помогли.
7.5.2004 р.

БЕЗСОНИЦЯ
Не хочу спать, безсонниця напала,
Чомусь думки і все одні і ті,
І кожен день в душі якісь скандали,
Ввижаються то мертві, то святі.
Уже за північ. Спать всі полягали,
Тільки чомусь не хочеться мені,
Десь за селом дворняжка проскавчала
І ворон чорний каркнув у пітьмі.
Загелготіли гуси, пролетіли,
Ніхто не знає звідки і куди?
А хтось не спав, по вулиці тинявся,
Мабуть, шукав отих гусей сліди.
26.11.1961 р.

НА ВСЕ СВІЙ ЧАС
Не хочу, щоб літа вернулись -
Бо й так дурниць я наробив
Бо щоб ті роки повернулись -
То так як жив був - так би й жив.
Брехня, хто каже - став би іншим,
І що позбавився б біди,
Бо якщо хто родивсь придурком -
То це, вважай, що назавжди.
На все свій час, а досвід, вміння -
Потрібно з гідністю пройти,
А помилок своїх каміння -
Треба самому розгребти.
Можливо, навіть ти спіткався,
Зате взнав горе і любов,
Нехай ти навіть помилявся,
Але вставав і далі йшов.
Бо помилки не виправляють,
Це не диктант переписать,
Про це потрібно пам'ятати,
Щоб потім їх не повторять.
Бо щоб родивсь, як інші - мудрим,
То щоб я відав про життя,
Хіба ж би я тоді женився,
Хіба ж би ти була моя?
Бо як я був колись дурненьким -
То я сміявся і співав,
А зараз вже як одружився -
Навіть пісні позабував.
Як був малим - я був щасливим,
Бо знав і радість, і життя,
О, як би я хотів сьогодні
Стать знов таким як в ті літа.
18.5.1976 р.

НАЙБІЛЬШЕ ЗЛО
Якщо ви людині зробили добро,
Душею, немов, прив'язались,
То знаю, що вас обминатиме зло,
Хоч би з ним й зустрітись старались.
Не бійтеся чесних в житті ворогів,
А бійтесь байдужості й страху,
Бо то - найстрашніше, що є у житті,
Як десь у житті зробиш маху.
Не бійтесь ніколи своїх почуттів,
Вривайтесь у саму їх гущу,
Бо тільки у них, якщо хочете знать, -
Ви знайдете силу цілющу.
Бо той, хто кохає, хто любить життя -
В тих здійсняться всі їх бажання,
Бо все остальне - то не більше, як гра,
А щастя лиш там - де кохання.
Бо той, хто не може в житті без тепла,
Хто любить і ще того хоче -
В житті не причинить нікому він зла,
Хіба що когось залоскоче.
20.7.1967 р.

ЛЮБИТИ ЛЮДИНУ
Любити людину - це, значить, в житті
Ніколи не мати спокою,
Любити людину - це, значить, в житті
Буть просто не кимсь, а - собою.
Любити людину - це, значить, війна
Усім хапунам й казнокрадам,
Яких не цікавить порядність і честь
А тільки портфель і зарплата.
Любити людину - це, значить, в житті
Буть гордим завжди і щасливим,
Що можеш людину від зла захистить
Коли на ту сиплються сливи.
Любити людину - це, значить, життя,
Це, значить, - за правду, за квіти!
І вічно в житті пам'ятати, мій брат,
Що Сонце - єдине на світі.
18.7.1967 р.

Я ТЕБЕ ВПІЗНАЮ
Я тебе, мій краю, де б не був - впізнаю,
Бо тебе я, Ненько, з пелюшок кохаю.
Взнаю по волошках голубих і синіх,
А також по вербах, горах і долинах.
А якщо зав'яжуть чи закриють очі -
Всеодно впізнаю по піснях дівочих,
Взнаю в шепотінні поля із зірками,
Читать дальше