Михайло Мондровський - Методичні рекомендації по застосуванню Закону України «Про оренду державного та комунального майна»

Згідно статті 32 Закону України «Про міжнародне приватне право» зміст правочину може регулюватися правом, яке обрано сторонами, якщо інше не передбачено законом.

У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є наймодавець – за договорами найму (оренди).

Стаття 42 цього Закону передбачає захист права власності та інших речових прав. Захист права власності та інших речових прав, які підлягають державній реєстрації в Україні, здійснюється відповідно до права України.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» ініціатива щодо оренди майна може виходити як від орендарів, так і від орендодавців.

При цьому орендарями можуть бути (ч. 1 ст. 6 Закону) як юридичні особи, так фізичні особи. Законодавство не забороняє бути орендарями держмайна також іноземним особам. Орендодавцями можуть бути суб’єкти визначені статтею 5 цього Закону. Орендодавець може оголосити про передачу майна в оренду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок укладення договору оренди та послідовність дій із передачі майна в оренду розглянемо пізніше (Стаття 9).

Якщо ініціатива щодо оренди цілісного майнового комплексу виходить не від трудового колективу, орендодавець відповідно до частини другої статті 7 Закону повинен у триденний строк повідомити про неї трудовий колектив підприємства, його структурного підрозділу, стосовно якого подано заяву про оренду.

Трудовий колектив протягом п’ятнадцяти днів, враховуючи день отримання повідомлення про наявність заяви (ініціативи) щодо оренди цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, має право прийняти рішення про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, утворити господарське товариство та подати орендодавцю у встановленому порядку заяву щодо оренди відповідного майна.

Порушення трудовим колективом цього строку позбавляє його переваги перед іншими бажаючими взяти це майно в оренду, але не виключає можливості брати участь у конкурсі претендентів (абзац перший частини сьомої статті 9 Закону). Тому під «відсутністю заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства чи його структурного підрозділу» слід розуміти відсутність такої заяви протягом передбачених частиною третьою статті 7 Закону п’ятнадцяти днів.

Частиною четвертою статті 7 Закону передбачено, що Фонд державного майна України щодо державного майна, а органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим, або комунального майна формують щороку на підставі інформації органів, уповноважених управляти відповідним майном, переліки цілісних майнових комплексів підприємств та їх структурних підрозділів і нерухомого майна, що може бути передано в оренду.

Зазначені переліки оприлюднюються в засобах масової інформації та на офіційних веб-сайтах орендодавців. Потенційним орендарям рекомендується попереднє уточнення актуальності відповідних пропозицій у орендодавців, оскільки нормативними вимогами до оприлюднення відповідних переліків не передбачено виключення з них приміщень, вже наданих у користування протягом відповідного періоду.

Відповідно до статті 252—1 Кодексу законів про працю трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Повноваження трудового колективу визначаються законодавством.

Трудовому колективу, що забезпечує експлуатацію цілісного майнового комплексу, надається перевага при вирішенні питань, пов’язаних з орендою відповідного майна, однак за умови дотримання певного порядку та вимог.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі, якщо ініціатива щодо оренди цілісного майнового комплексу виходить від трудового колективу його структурного підрозділу, рішення повинно прийматись простою більшістю голосів членів всього трудового колективу підприємства.