В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Слід відзначити, що при вирішенні питання, чи мають (або не мають) особи, які підпадають під дію акту амністії, судимість при застосуванні до них ч. 3 ст. 88 КК, в теорії кримінального права і в судовій практиці існують різні точки зору.

На наш погляд, цю проблему не можливо вирішити тільки, розглядаючи правила застосування інституту судимості, її потрібно розглядати насамперед в площині співвідношення правових наслідків застосування правових категорій «звільнення особи від покарання» та «звільнення особи від відбування покарання».

На жаль, треба зразу відзначити, що новий КК 2001 р., нині діючий КПК, а також Закон України «Про застосування амністії в Україні» не дають чітких відповідей на те, в чому же полягає принципова різниця між звільненням особи від покарання і звільненням її від відбування покарання.

Більш того, при аналізі цих законів в зв’язку з вищевказаним, виникає ще більше питань [21] Більш детально ці питання були розглянуті нами в науково-методичному посібнику (Див. Білоконев В.М. Застосування амністії в Україні (судова практика). — Запоріжжя, 2009. — С. 102–119). .

Положення щодо звільнення особи від покарання та його відбування викладені у розділі ХІІ Загальної частини КК (ст. ст. 74–87). Так, в ст. ст. 74, 78, ч. 1, 79 ч. 4, 84 ч. 1, 3, 85, 88 та 89 ч. 1 п. 4 КК мова йде про звільнення від покарання , а в ст. ст. 75, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 83, 89 ч. 1 п.1 та 90 ч. 3 КК мова йде вже про звільнення особи від відбування покарання. У статтях 74 ч. 1, 85, 86 КК визначається можливість звільнення особи від покарання на підставі закону про амністію [22] В той же час, у ст. 152 КВК відзначено, що підставами звільнення від відбування покарання є, зокрема закон України про амністію. .

По перше, чому згідно з ч. 1 ст. 74 КК (яка має назву “звільнення від покарання та його відбування ”) засуджений в випадках передбачених цим Кодексом може бути звільнений як від покарання так і від подальшого його відбування, а на підставі закону України про амністію — тільки від покарання ? Може тому що нема правових підстав для звільнення осіб від відбування покарання згідно акту про амністію? Чому в назві статті мова йде у тому числі і про звільнення від відбування покарання , а в диспозиції цієї статті, ні одного слова про це, може тому, що звільнення від відбування покарання та звільнення від подальшого його відбування, це одне і теж?

По друге, чому згідно з ч. 1 ст. 74 КК засудженому, на підставі закону України про амністію, не може бути проведена заміна покарання більш м’яким, а згідно ст. 85 КК засудженому на підставі закону України про амністію може бути замінено покарання більш м’яким покаранням? Може тому, що згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України “Про застосування амністії в Україні” — “закон про амністію не може передбачати заміну одного покарання іншим”.

По третє, чому згідно з п. 1 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень КК особи звільняються від покарання відповідно до ч. 2 ст. 74 КК, які були засудженні за КК 1960 р. за діяння, відповідальність за які не передбачена цим Кодексом, а при застосуванні п. 4 цього ж розділу, особи, які відбувають покарання, призначене за сукупністю вироків, підлягають вже чомусь звільненню від відбування покарання за окремі злочини на підставі того ж п. 1 розділу 2 цих положень, та продовжують відбувати покарання, призначене вироком за інші злочини, що входять у сукупність?

В четверте, у чому полягає різниця між повним або частковим звільненням особи від покарання згідно ст. 1 Закону України “Про застосування амністії в Україні” та повним чи частковим звільненням цих осіб від відбування покарання (ст. 2 цього Закону) або звільнених осіб від відбування (подальшого відбування) покарання (ст. 8 цього Закону)? Як це співвідноситься з тим, що практично у всіх актах про амністію прийнятих під час незалежності України, мова йде тільки про звільнення від покарання ?

З.А. Тростюк відзначала, що “кримінально-правовий термін має бути однозначним. Одному кримінально — правовому поняттю повинен присвоюватися один кримінально-правовий термін і, навпаки, різні поняття та категорії повинні позначатися відмінними кримінально-правовими термінами” [23] Тростюк З.А. Понятійний апарат Особливої частини Кримінального кодексу України. — К.: Атака, 2003. — С. 16. .