В. Білоконев - Призначення покарання за сукупністю злочинів та вироків (судова практика)

Про те, що характер даних помилок носить не випадковий, а системний характер, свідчить кількість таких судових помилок, що знаходяться на другому місці, після кількості помилок, пов'язаних з призначенням покарання, у зв’язку з його м’якістю або суворістю.

Приклад перший:Вироком суду від 25.07.2006 р. Ш. було засуджено за ст. 115 ч. 1 КК на 10 років позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднана невідбута частина покарання за вироком цього ж суду від 21.03.2005 р. і остаточно призначено покарання у виді 12 років позбавлення волі. З матеріалів кримінальної справи вбачається, що Ш. вчинив вбивство 29.05.2004 р. Помилка суду полягає у тому, що він став порівнювати дати проголошення вироків, замість того, щоб порівнювати дати вчинення злочину по другій кримінальній справі з датою проголошення вироку по першій кримінальній справі. Ухвалою апеляційного суду вирок було змінено, виключено застосування ст. 71 КК і покарання Ш. призначено на підставі ст. 70 ч. 4 КК [136] Архів Мелітопольского міськсуду Запорізької області. — 2006. — справа № 1 -78. .

Приклад другий:Районний суд вироком від 21.03.2006 р. засудив Д., раніше судимого 17.01.2005 р. за ч. 1 ст. 175 КК до позбавлення права займати керівні посади строком на 3 роки, — за ч. 2 ст. 222 КК на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 2 роки, за ч. 2 ст. 366 КК на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 2 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади на 3 роки. Із матеріалів справи вбачається, що Д. вчинив ці злочини в період з 2000 по 2004 рр… Вироком апеляційного суду від 20.06.2006 р. цей вирок місцевого суду скасовано в частині призначення покарання і засудженому призначене теж саме покарання як за кожний злочин, так і за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 222 та ч. 2 ст. 366 КК. При цьому апеляційний суд застосував ст. 71 КК і зазначив, що за сукупністю вироків вироки від 17.01.2005 р. та від 21.03.2006 р. щодо засудженого підлягають самостійному виконанню. Верховний Суд України, змінюючи вирок апеляційного суду, відзначив, що за таких обставин апеляційний суд мусив був прийняти рішення про застосування до засудженого ч. 4 ст. 70 КК і призначити покарання не за сукупністю вироків, а за сукупністю злочинів, оскільки злочини ним було вчинення до постановлення вироку суду від 17.01.2005 р. При цьому враховуючи те, що за попереднім вироком засудженому було визначено основне покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади, а за вироком апеляційного суду призначено основне покарання у виді позбавлення волі, у відповідності з правилами, встановленими ч. 3 ст. 72 КК, такі покарання складанню або поглиненню не підлягають і виконуються самостійно. Колегія суддів виключила з цього вироку застосування до засудженого ст. 71 КК і застосувала до нього ч. 4 ст. 70 КК і за сукупністю злочинів призначила покарання визначене останнім вироком від 20.06.2006 р. Призначене засудженому основне покарання за вироком від 17.01.2005 р. у виді позбавлення права обіймати певні посади підлягає самостійному виконанню у відповідності з правилами ч. 3 ст. 72 КК [137] www.nau.kiev.ua № 5-4652к06, 19.09.2006, Ухвала, Верховний Суд України. .

Ми згодні з цим рішенням Верховного Суду України, за виключенням того, що “основне покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади і основне покарання у виді позбавлення волі, у відповідності з правилами, встановленими ч. 3 ст. 72 КК поглиненню не підлягають і виконуються самостійно”, оскільки ці правила встановленні тільки при складанні покарань за сукупністю злочинів або вироків (ч. 3 ст. 72 КК) і не поширюються при призначенні остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим (більш детально це питання розглянуто в розділі 1.1.).

Якщо суддям через будь-які причин (зокрема, великої кількості злочинів, що можуть бути вчинені як до проголошення першого вироку, так і після нього) важко визначитися, що в даному випадку, сукупність злочинів або сукупність вироків, пропонуємо їм, використовуючи вищезгаданий приклад, складати схему № 1.

СХЕМА № 1

1— дата постановлення першого вироку;

2— дата постановлення другого вироку;

3— злочини вчиненні до 21 березня 2005 р.;

4— злочини вчиненні між 21 березнем та 25 липнем 2006 р.