Запитання 3. «З усіх, хто працює (проживає) тут, кого б Ви виключили з числа підозрюваних?» Запитання протилежне попередньому, яке потребує певної розумової напруженості і зіставлення попередніх показань із теперішніми. Помилка, допущена при відповіді на це запитання, може мати серйозні наслідки.
Відповіді
А. Правдива — непричетні особи поводитимуться так само.
Б. Нещира — лінія поведінки причетного попередня. Небезпека заплутатися примушує його дотримуватися попередніх показань, не відступаючи від них навіть у дрібницях.
Запитання 4. «Що, на Ваш погляд, почуває людина, яка це зробила?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні особи вагаються відповісти на це запитання, і це цілком природно.
Б. Нещира — причетні особи будуть описувати, скоріше всього, свої власні переживання.
Запитання 5. «Чи є якась причина, що не дає змоги виключити Вас з числа підозрюваних?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні схильні до гнівних протестів.
Б. Нещира — причетна особа відповідає непевно з порівняно слабкою емоційною реакцією. Людина гарячково розмірковує про себе, аналізує ситуацію, сприймаючи її як пастку. Вона намагається згадати, де вона припустилася помилки, чому їй поставили таке запитання. Дезорганізація і дезорієнтація свідомості зазвичай помітні зовні.
Запитання 6. «Чи є пояснення тому, що Вас бачили (могли бачити) на місці події (злочину)?»
Відповіді
А. Правдива — непричетні відповідають заперечливо.
Б. Нещира — причетна особа буде вимушено давати будь-які пояснення. Відносна невизначеність запитання (без вказування часу, місця, супутніх обставин), яка дає зрозуміти опитуваному, що юрист володіє якимось відомостями, примушує його або спокійно, або гарячково перебирати можливі варіанти пояснень.
Наступні два запитання ставляться разом, з інтервалом від трьох до п’яти секунд.
Запитання 7. «Я помітив Вашу реакцію на це запитання під час його обговорення. Мені здається, що ця тема Вас дуже хвилює?» Запитання цілком є певним натяком.
Відповіді
А. Правдива — гнівна реакція, бо цей натяк образливий.
Б. Нещира — через небезпеку, яку приховує необережне висловлювання у відповідь на запитання, в опитуваного може візуально спостерігатись напруження.
Запитання 8. «Ви це зробили?»
Відповіді
А. Правдива — у невинного вона може проявитися у вкрай емоційній формі (наскільки це дозволяє виховання).
Б. Нещира — причетний ледве контролює реакції і нормалізує свій стан.
Запитання 9. «Можливо, Ви поводитеся і реагуєте так тому, що в минулому зробили щось подібне?.. Розкажіть про це». Запитання, яке відкриває причетному вихід із безпорадного становища.
Відповіді
А. Правдива — непричетна особа не оцінить «допомогу» і буде наполегливо заперечувати свою вину.
Б. Нещира — причетний, найімовірніше, скористається наданою йому можливістю відвести від себе підозри в цьому злочині (події) розповіддю про нібито такий, що мав місце в минулому. Причому явна вигадка, напевно, міститиме елементи досліджуваної події.
Запитання 10. «Чи хотіли б Ви пройти випробування на поліграфі [28] 28 — Поліграф (детектор брехні) — комбінований технічний пристрій, який дозволяє фіксувати психічні і психофізіологічні функції людини і їхню зміну під дією різних впливів.
?»
Відповіді
А. Правдива — непричетний схильний сказати впевнено: «так» чи «ні».
Б. Нещира — більшість винних осіб відповідають: «так, але.» і наводять різні обмовки.
Запитання 11. «Як Ви думаєте, який би у Вас був результат при проведенні випробування на поліграфі?» Запитання, яке з’ясовує ступінь переконаності опитуваної особи у своїй невинності.
Відповіді
А. Правдива — непричетні переконані у позитивних для них результатах.
Б. Нещира — причетні особи також можуть висловити таке переконання, але допускають можливість помилки.
Наприкінці бесіди-опитування слід осмислити результати, за необхідності переглянути чи прослухати записи, зроблені за допомогою аудіо- чи відеотехніки. У підсумку юридичний працівник може схилитися до переконання, що результати опитування характеризують цю людину як обґрунтовано підозрювану. Якщо ж висновки не визначені, то слід використовувати інші методи.
Читать дальше