Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Особливо важливу роль відігравав термін чакравартін — досл. «той, що обертає колесо», «коловертун». Ним у Давній Індії означався могутній цар, імператор, колеса чиєї колісниці котяться від краю до краю землі й ніде не зустрічають опору. Чакравартін мусив мати 14 атрибутів, сім живих і сім неживих, які символізували його могутність. Сім живих атрибутів, це дружина, жрець, полководець, воїни на колісницях, воїни на слонах, кіннота й піхота. Неживі — колісниця, стяг, шабля, щит, парасоля, скарбниця і чакра.

Термін чакравартін став в Індії досить поширеним прізвищем — Чакраварті або Чокроборті /переважно в бенгальців/. Причому двоє з носіїв прізвища Чокроборті безпосередньо причетні до України, і обидва вони — бенгальці. Один із них, Ачіт Чокроборті, став автором першого в Індії підручника української мови для індійських бібліотек, виданого 1980 року. Другий, Джогоннатх Чокроборті, сучасний індійський поет і літературознавець, переклав бенгальською мовою давньоукраїнську епічну пам'ятку «Слово о полку Ігоревім». Більше того, вражений винятковою подібністю цієї пам'ятки з давніми і середньовічними епічними пам'ятками Індії, він напи<123>сав дослідження, де простежив і проаналізував ці паралелі. Після святкування 800-річчя «Слова», на якому побував і автор першого в Індії перекладу давньоукраїнської пам'ятки, Джогоннатх Чокроборті ще більше впевнився в невипадковій спорідненості індійського та українського народів: «У Чернігові я почув весільні обрядові пісні українців, такі далекі від сучасних мелодій, але такі близькі до пісень, що й досі лунають на індійських весіллях». Мовлячи ж про свою роботу над перекладом «Слова», він зізнається: «Я виявив у «Слові» стільки слів, так схожих на санскритські!.. Робота над «Словом» була для мене відкриттям нової країни, напрочуд схожої на мою батьківщину».

Обидва носії прізвища Чокроборті мають імена, що сходять до епітетів Вішну-Крішни: Ачіт , або Ач'ют, досл. «Непохитний», а Джогоннатх /хінді — Джаганнатх/ — «Цар/Владика світу»; територія сучасного штату Оріса /Одіса/ якраз і вважається «землею бога Джаганнатха», тобто Вішну /див. статтю про Одесу/.

Цікаве й те, що на слов'янському грунті термін чакраварті , тотожний чакравартін , відбився у формі коловрат. Як прізвище він вигулькує в страшному для слов'ян ХШ ст., коли на Київську Русь ринули татаро—монголи, під час оборони Рязані, яку очолив боярин Євпатій Коловрат. Це тим показовіше, що й сама назва міста, яке він захищав, пов'язується з воїнським станом — кшатріями, які на своє означення мають і другу назву — раджанья. Тобто в такому разі назва Рязань тлумачиться як Воїнь .

У водозборі Дніпра /Херсонська область/ маємо річку Коловорот , інакше — Колоброд , яка, очевидно, пов'язується з вирами або колодязями, а назв типу Колодязі, Колодяжне, Колодязний тощо дуже багато саме у водозборі Дніпра й Сіверського Дінця /СГУ, 263–264/.

Досить рясно компонент чакра відбився в індійських іменах і прізвищах. Чакрадвара — ім'я царя і назва гори; Чакрадгара — засновник однієї з релігійних течій у Махараштрі /ХШ ст./; Чакрапанідатта , досл. «Даний Чакрапані», тобто Вішну; він жив у XI ст. і є автором важливих праць з аюрведи — індійської народної медицини; Ашвачакра — ім'я демона, якого, за «Махабгаратою», вбив Самба, син Крішни. В «Океані сказань» кашмірського поета Сомадеви /XI ст./ персонажі мають імена Чакра /купець/ і Чакрасена /царівна/.

Та що вкрай важливо для нашої розмови, це те, що слово чакра входить і в цілу низку індійських назв, серед них і міст. Це, насамперед, Чакракотта , інші назви якої Чакракута, Чакракота — давня назва району Бастар у штаті Мадг'я Прадеш / котта означає «укріплення», «фортеця»/. Сюди ж лягає і сучасне місто Чакарнагар <124>/ нагар — «місто»/, де Чакар - різновид слова чакра . Тобто вся назва означає «Місто чакри» або «Колове місто» /побудоване у формі кола, як це маємо й на трипільських поселеннях/. Чакарнагар ототожнюється з давнім містом Екачакра , де ека — «один». Це місто розташоване в штаті Уттар Прадеш. Цікаве те, що воно було на території племені кічаків , а прізвище Кічак сьогодні побутує в українців; зокрема, в Коломиї, назва якої теж може пов'язуватися з колом-чакрою, живе мій, хоч і заочний, знайомий, Ігор Кічак. Ім'я Кічак мав також полководець, згадуваний у «Махабгараті». Північніше нинішнього Делі, столиці Індії, є священна Курукшетра, поле, де й відбулася, вважає традиція, вісімнадцятиденна битва, описана в «Махабгараті». Тут є тіртха /місце прощі/ Чакратіртха , названа так нібито через те, що саме тут Крішна замахнувся своєю божественною чакрою на могутнього воїна Бгішму, полководця кауравів /нагадаємо, що Бальвір виступав на боці кауравів, а Крішна — на боці пандавів/.