Степан Наливайко - Таємниці розкриває санскрит

Кула — надзвичайно давній термін, уживаний іще в «Рігведі» на означення великої патріархальної сім'ї, яку очолював кулапаті, кульпаті , досл. «захисник/батько роду/родини»; він мав цілковиту владу над усіма членами родини/роду, включаючи й челядь. Цікаво відзначити, що цей надзвичайно давній санскритський термін пристосувався до сучасних умов і став означати в мові хінді «канцлер/ректор університету». З переважанням індивідуальної сім'ї значення кули помітно знизилося, хоча серед вищих станів вона ще зберігає певне місце й значення.

В «Артхашастрі» — трактаті про мистецтво політики й управління державою, датованому ІУ ст. до н.е., тобто часом, коли скіфи-шаки були в розповні своєї величі й слави, термін кула має широку амплітуду значень: «сім'я», «община», «громада», «рід», «плем'я» тощо. Він творить складні слова із значенням спорідненості, походження, родовитості й знатності. Причому впадає в око, що коли йдеться про походження, то воно із цим терміном неодмінно високе, благородне, а то й царське (Вигасин, 143–144). Та й у санскриті одним із значень слова кула є «царська родина», а з деякими суфіксами означає «царського роду», «приналежний до царської сім'ї» (СРС, 167–168). Куластрі, кулавадгу, кулаканья — «високородна жінка/дівчина», куладухіта — «знатна дівчина» (досл. «дочка роду»), кулапутра — «шляхетний юнак» (досл. «син роду»), кулік — ремісник, виходець із знатного роду; кулін, куліна — «родовитий», «благородний», «знатний».

Терміном куліна означаються деякі найбільш шановані брахманські родини в Бенгалії. Колись нібито бенгальський цар Баллаласена одібрав найшанованіші й <61> найавторитетніші брахманські родини й означив їх терміном куліна , тобто «високородні», «благородні». Ці родини зберігали свій високий статус доти, доки одружувалися в межах своєї касти. Якшо ж хтось одружувався з дівчиною іншого стану, то він втрачав свій статус на одне наступне покоління. Це спричинилося до неабиякого замішання серед бенгальських брахманів, бо всі прагнули віддавати своїх дочок за кулінів. Та оскільки тих було не так багато, то їм доводилося мати не одну дружину, а кілька.

Очевидно, в самому слові кула та його скіфському відповіднику кола криється пояснення того, чому наймогутнішу й найшанованішу частину скіфського суспільства називали «царськими» скіфами. Саме таке значення міг, певно, нести й сам етнонім сколоти . Це значення, поза сумнівом, було набагато відчутніше й вагоміше в скіфські часи.

У сучасних індійських мовах, зокрема, в хінді, деякі давні закінчення відпали, тому іменники втратили здатність виражати множину. Цю втрату компенсували суфікси, які розвинулися від самостійних слів із значенням «багато», «всі», «все». Таким суфіксом у мові хінді й стало слово куль , похідне від санскритського кула . Воно виступає у складних словах другим компонентом і означає «гурт», «череда», «табун», «зграя», «рій»: гокуль — «череда корів» (інший термін на означення череди корів — готра , споріднене з укр. отара ), алікуль — «рій бджіл», девкуль — «храм» (досл. «сімейство богів») тощо.

На іранському грунті санскритському кула , скіфському кола та хінді куль відповідають хіль / хель — «сім'я», «рід», «підрозділ племені», «клан», «плем'я», які також входять у племінні( хадохейлі, сулейманхейлі, джаніхейлі ) та географічні назви, особливо на Памірі, в Афганському Бадахшані ( Маргхель, Теджкель, Мондрель, Вуруель, Кхамбель ) й Східному Гіндукуші ( Башгель, Мамгель, Рамгель, Прунгель, Катігель ) тощо, де має значення «село», «поселення» (Грюнберг, 168; ЯВГ, передмова).

У сучасних іранських мовах, як і в сучасних індійських, через втрату давніх закінчень, які виражали множину, з'явилися словотвірні суфікси, що розвинулися від самостійних слів із значенням «багато», «всі». Одним із таких суфіксів і є хель / хіль , що виражає саме збірну множину однорідних предметів та істот, бо для звичайної форми множини існують і вживаються інші суфікси: адамхіль — «люди», «рід людський», «людство» ( адам — «людина»), врудхель — «брати» ( вруд — «брат»), кітобхель — «книжки» ( кітоб — «книжка») тощо. Такий самий суфікс і в такому ж значенні використовується на означення збірної множини в курдських діалектах (Опыт, 197–198). У складних словах, пов'язаних із родинною термінологією, хель / хіль означає «рідня», «родичі»: <62> дамадхель — «женихова/зятева рідня», хвахахель — «тещина/свекрушина рідня».