Анатолий Железный: Происхождение русско-украинского двуязычия на Украине

5. Згідно з цим робітничо-селянська влада звертатиметься до всього населення України в цілому обома найпоширенішими мовами — українською та російською.

6. В адміністративно-територіальних одиницях (районах, округах, губерніях), а також і в містах з більшістю населення, що належить до національних меншостей, органи влади користуються мовою більшості населення, з додержанням, проте, гарантій для решти національностей, що є в цьому районі.

Примітка 1. Національна меншість творить більшість для даної адміністративно-територіальної одиниці (чи міста) в тому разі, коли вона перевищує своїм числом половину всього населення.

Примітка 2. В тих місцевостях, де ні одна з національностей не має абсолютної більшості, органи влади користуються переважно мовою відносної більшості населення цієї місцевості.

7. На з'їздах, засіданнях Рад, зборах, мітингах, конференціях, прилюдних читанках і всіляких прилюдних виступах кожному громодянинові надається право вільно говорити своєю рідною мовою.

Администр. отд.

9. III.42 г. № 24/5-6

Всем районным бургомистрам

г. Харьков

Уже почти четыре с половиной месяца прошло с того момента как могучим оружием непобедимой германской армии наш город был освобожден от жидовско-большевистской стаи угнетателей украинского народа. Пятый месяц уже над свободным городом рядом с победным германским флагом реет наш желто-голубой украинский флаг как символ новой жизни, нового возрождения нашей матери-отечества.

Однако к великому сожалению и стыду для всех нас украинцев еще и до сих пор сохраняется кое-где позорное большевистское наследие.

С огромным стыдом и с вполне понятным чувством гнева всем нам, украинской общественности, случается слышать в некоторых учреждениях, даже в районных управах, разговоры на русском языке со стороны государственных служащих, которые будто стыдятся своего родного языка.

Стыдно за них, становящихся гражданами освобожденного отечества. Позор и не место с нами тем, кто стыдится родного языка.

Мы этого не допустим, этого быть не должно.

Поэтому приказываю категорически запретить впредь кому бы то ни было из госслужащих разговоры на русском языке в служебное время в учреждении.

Обербургомистр г. Харькова ( Проф. д-р Крамаренко О.И.)

Заместитель Обербургомистра (Кублицкий-Пиотих Л.Е.)

16. III.42 г.

/ГАХО. Ф. Р 3073, оп. 1, д. 2, л. 66/ (Перевод. Подлинный документ на украинском языке)

28 серпня 1991р.

Верховна Рада України 24 серпня 1991 р. прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України. Відтепер наша республіка — незалежна демократична держава.

На її території проживає більш як 110 національностей, серед яких: росіяни, євреї, білоруси, молдавани, поляки, болгари, угорці, кримські татари, румуни, греки, гагаузи та ін. Разом з українцями вони становлять п'ятидесятидвохмільйонний народ України.

В попередні роки проводилась політика гноблення духовного життя націй, їх мов і культур. Ми зазнали важких деформацій і викривлень, свавілля і беззаконня в національному бутті народів. Цей гіркий час ми пережили разом без чвар і в злагоді.

Віднині наступає нова доба в розвитку міжнаціональних відносин на Україні. Президія Верховної Ради республіки бере на себе відповідальність, що проголошення незалежності України ніякою мірою не призведе до порушення прав людей будь-яких національностей.

Незалежна Україна як правова демократична держава, керуючись загальновизнаними нормами і принципами міжнародного права в національній сфері, Декларацією про державний суверенітет України, забезпечить рівні політичні, економічні і соціальні права всіх громадян, повну свободу розвитку всіх національних мов і культур.

Президія Верховної Ради України .

21 липня 1994 року

Визначаючи сьогодні внутрішню політичну стратегію, ми в першу чергу повинні розуміти те, що Україна є багатонаціональною державою. Будь-які спроби ігнорувати цей факт загрожують глибоким розколом у нашому суспільстві і крахом ідеї української державності. Україна — це рідна мати для всіх громадян, незалежно від того, якої вони національності, якого віросповідання, яку мову вважають рідною. Ближчим часом я маю намір запропонувати зміни до чинного законодавства з метою надання російській мові офіційного статусу при збереженні за українською мовою її державного статусу. Ми повинні повертати борги українській культурі і одночасно створювати найкращі умови для вільного розвитку національних культур всіх народів, що живуть на території України; консолідувати, а не роз'єднувати суспільство у цей переломний момент української історії.