Лао-цзи: Дао де цзин

Тридцять спиць колеса сходяться в одній ступиці,
Але користь від колеса в тому, що в ступиці немає нічого.
Ліплять із глини посудину,
Але користь від посудини в тому,
що всередині неї немає нічого.
Прорізають вікна і двері, щоб вдався будинок:
А користь від будинку в тому, що в ньому є пустота.
Воістину:
Те, що маєш, дає вигоду.
А те, чого не маєш, дає користь.

Від п’яти кольорів у людей сліпнуть очі.
Від п’яти звуків у людей глухнуть вуха.
Від п’яти ароматів люди не відчувають смаку.
Той, хто женеться щодуху за здобиччю, втрачає розум.
Рідкісні товари псують людські звичаї.
Ось чому премудра людина
Служить утробі й не служить очам,
Тому відкидає те і бере це.

Милість безчестить: її бійся.
Цінуй велике нещастя як самого себе.
Що означає «милість безчестить: її бійся»?
Милість для нас – приниження.
Бійся, коли її отримуєш,
Бійся, коли її втрачаєш.
Ось що означає «милість безчестить: її бійся».
Що означає «цінуй нещастя, як самого себе»?
Тому, що у мене є «я», у мене є й нещастя.
Якби у мене не було мого «я», чи міг би я бути нещасливим?
Воістину: тому, хто цінує себе більше за світ,
Можна довірити світ.
Тому, хто любить себе, як світ,
Можна вручити світ.

Дивлюся на нього і не бачу – називаю його найглибшим.
Вслухуюся в нього і не чую – називаю його найтихішим.
Торкаюся його і не можу вхопити – називаю його найдрібнішим.
Цих трьох неможливо визначити,
Тому я змішую їх і розглядаю, як одне.
[Це одне] вгорі не світле, внизу не темне,
Тягнеться без кінця і без краю, не можна дати йому ім’я.
І знову повертається туди, де немає речей.
Воно зветься безформною формою, нематеріальним образом,
Воно зветься туманним і невиразним.
Зустрічаєш його – не бачиш його голови,
Проводжаєш його – не бачиш його спини.
Триматися Шляху давніх,
Щоб керувати нині сущим,
І знати Первозданний Початок –
Ось що таке основа та нитка Шляху.

Ті, хто в давнину запроваджували Шлях,
Занурювалися в витончене та початкове,
потаємно в усе проникали.
Настільки глибокі вони були, що пізнати їх не можна.
Тому, що пізнати їх не можна,
Коли доведеться описати їхню зовнішність, скажу:
Зосереджені, немов переходять річку в зимову пору.
Обережні, немов остерігаються турбувати сусідів.
Стримані, немов у гостях.
Податливі, немов на сонці лід.
Могутні, немов один цілісний стовбур.
Усе вміщають у собі, немов широка долина.
Усе вбирають у собі, немов каламутні води.
Якщо каламутній воді дати відстоятися, вона стане чистою.
А те, що довго спочивало, зможе поступово ожити.
Хто зберігає цей Шлях, не знає пересичення.
Не пересичуючись, він плекає старе і не шукає нових звершень.

Дійди в порожнечі до межі.
Зберігай спокій із усією ретельністю.
Усі речі в світі виникають спільно,
Я так пророкую їхнє повернення.
Речі є без ладу, без ліку,
І кожна повертається до свого коріння.
Повернення до кореня – це спокій,
Спокій – це повернення до долі.
Повернення до долі – це сталість,
Знання постійності – це просвітленість,
Не знати сталості – сліпотою накликати біду.
Хто знає постійність, той усе вмістить у себе;
Хто все вмістить у себе, той неупереджений.
Хто неупереджений, той царство,
Хто царство, той подібний до Неба.
Хто подібний до Неба, той втілює Шлях.
Хто втілює Шлях,
Той перебуватиме довго
І до кінця днів уникне шкоди.

З найвищими було так: низи просто знали, що вони є.
Нижче стояли ті, кого всі любили та прославляли.
Ще нижче стояли ті, кого боялися,
А нижче за всіх – ті, кого зневажали.
Тому, хто в собі не має достатньо довіри, довіри не нададуть.
Нерішучий! Ось так він цінує слова.
Доб’ється успіху, зробить справу,
А люди кажуть: «У нас усе сталося само собою».

Коли Великий Шлях у занепаді,
постають «людяність» та «обов’язок».
Коли виникають суємудрість і багатознайство,
постає велика брехня.
Коли серед родичів немає злагоди,
постають «шанобливість» і «любов».
Коли держава в темряві і в смуті, постають «віддані підданці».

Усуньте «мудрість», відкиньте «розумність»,
І користь людям буде стократна.
Усуньте «людяність», відкиньте «справедливість»,
І люди повернуться до пошани та любові.
Усуньте спритність, не шукайте вигоди,
І в світі не стане злодіїв і розбійників.
Три ці судження не відкривають усієї істини,
Тому додам дещо, що цього стосується:
Будь невигадливим, бережи первозданну цілісність;
Позбувайся себелюбства, не потурай бажанням.