Лао Цзи - Дао де Цзин. Книга шляху і гідності

Дао, яке можна описати словами – це не справжнє дао, ім'я, яким його можна назвати – це не його вічне ім'я.

Небуттям називають початком Неба і Землі, буттям називають основу всього сущого.

Тому, осягнувши небуття, спостерігаєш дао в найдрібніших його проявах, а осягнувши буття – спостерігаєш кінцеву форму всіх проявів дао.

Буття і небуття мають однакове походження, але різні назви.

Але і те, і інше однаково називають таємними глибинами.

Розуміння таємниць глибини буття, через розуміння глибини небуття – це і є спосіб проникнути в усі тонкощі змін і перетвореннь світу.

Люди Піднебесної знають красу як красу, тому що існує потворність.

Люди Піднебесної знають добре як добре, тому що існує погане.

Тому: буття і небуття переходять одне в одного, важке і легке формують одне одного, довге та коротке виявляють одне одного, висота і глибина доповнюють одне одного, звук і голос гармонізують одне одного, початок і кінець пов'язані один з одним – це вічний закон!

Тому мудрець [знаючи як пов'язані між собою явища] робить справи недіянням, навчання здійснює мовчанням: нехай все існуюче само, природним шляхом, виникає і росте.

Він не закладає до цього основ, він діє, але без особистих прагнень, він не стає зарозумілим, добившись успіху і визнання.

Він не визнає своїх заслуг, тому йому нічого і втрачати!

Не почитай талановитих, і це не призведе до протистояння в народі, не цінуй рідкісні предмети, і це не призведе до крадіжки в народі, не виставляй напоказ, того що викликає бажання, і це не призведе до заворушень в народі.

Тому мудрець, що пізнав дао, управляє так: він спустошує від бажань серця, але наповнює животи народу, він послаблює волю і устремління народу, але зміцнює його кістки, він постійно піклується, щоб у народа не було ані спритності, ані бажань!

Зроби так, щоб ти, хто мають знання, не наважувались діяти, а робили все недіянням.

І тоді будуть порядок і спокій!

Дао – це порожнеча, але в своєму застосування не має кінця і краю.

Як воно глибоко! Здається, що воно праотець існуючого.

Притупи його гостроту; знищ всю його суперечливість; стиш його світло; прирівняй його до порошині.

Як воно безформно! Але все одно здається явним і існуючим.

Я не знаю, хто його породив, але здається воно породило самого Небесного імператора!

Небо і Земля, до всього сущого, відносяться однаково неупереджено, Мудрець, до всього народу, ставиться однаково неупереджено.

Чи не схоже це в своїй дії на простір між Небом і Землею, що нагадує великий ковальський міх?

У ньому (міху) порожнеча, але він не порожніє, чим більше його роздуваєш, тим більше він роздувається.

Але людина з великими знаннями, не подібна у цих здібностях міху, Знання людини мають межу, а значить краще тримати їх в собі!

Велике дао наче чарівна полонина – воно безсмертне!

Воно подібно до таємничого всепороджуючому лону матері, Всепороджуюче материнське лоно – це основа Неба і Землі!

Явно існуюче, воно безперервно, а в застосуванні невичерпне!

Небо і Земля вічні!

Небо і Земля тому і вічні, що існують не для себе!

В цьому і причина їх безсмертя.

Саме тому мудрець, відступаючи, опиняється попереду, а нехтуючи з собою – він зберігає себе.

Ви запитаєте: «Хіба ж це не тому, що він не піклується про особисте благо?»

Я відповім: «Це-то якраз і допомагає йому досягти особистого блага».

Вище добро, немов вода.

Благо від води, полягає в тому, що вона приносить користь всьому і не вступає ні з ким в боротьбу.

Вона зрошує все і приходить навіть в ті місця, які викликають у людей огиду.

Тому вода дуже схожа цією якістю на дао.

Людина, в серці якої живе вища добро, селиться в самому благодатному місці, серце має наче життєдайне джерело: спокійне і глибоке, Така людина надзвичайно милосердна, по відношенню до людей надзвичайно щира і гідна довіри, надзвичайно слідує порядку, при управлінні країною, надзвичайно талановита у всіх справах, надзвичайно вміє скористатися вдалим моментомспри всіх обставинах.