Зигмунд Фрейд - Психологія спільнот і аналіз людського Я

Оскільки Мак Дугал протиставляє поведінку високоорганізованих спільнот зображеній тут поведінці, то нам буде особливо цікаво дізнатися, у чому полягає ця організація і якими чинниками вона створюється. Автор нараховує п’ять таких «principal conditions» для підняття духовного життя спільноти на вищий рівень.

Першою головною умовою є певний ступінь постійності у складі спільноти. Ця постійність може бути матеріальною або формальною; перше – коли одні й ті самі особи залишаються протягом тривалого часу в спільноті, друге – коли всередині спільноти існують певні ролі, розподілені між особами, що змінюють одна одну.

Друга умова: у індивіда, що входить до спільноти, з’являється певне уявлення про природу, функції, діяльність і вимоги спільноти, й результатом цього може таким чином стати почуття відношення до спільноти в цілому.

Третя умова: спільнота утворює зв’язок з іншими, подібними до неї спільнотами, але все ж таки відмінними від неї багатьма пунктами, тож вона ніби змагається з ними.

Четверта умова: спільнота має традиції, звичаї й настанови, котрі особливо поширюються на стосунки її співучасників один з одним.

П’ята умова: в спільноті існує розмежування, що полягає у розмежуванні й диференціюванні роботи, котра випадає на долю індивіда.

За дотримання цих умов нівелюються, на думку Мак Дугала, психічні дефекти спільнот. Від колективного зниження інтелектуальної діяльності вберігають себе тим, що не надають спільноті дозволу на вирішення інтелектуальних завдань, а доручають їх окремим особам, що беруть участь у спільноті.

Нам видається, що умови, котрі Мак Дугал вважає «організацією» спільноти, більш правомірно можуть бути описані по-іншому. Завдання полягає у тому, щоб надати спільноті саме тих якостей, котрі були характерні для індивіда й котрі згладилися у нього в спільноті. Бо індивід мав – поза примітивною спільнотою – свою сталість, свою самосвідомість, свої традиції і свої звички, свою особливу працездатність і свою життєву лінію; він був відокремлений від інших індивідів, з якими мав суперництво. Цю своєрідність він втратив на якийсь час завдяки своєму входженню до «не-організованої» спільноти. Якщо вбачати мету в тому, щоб наділити спільноту атрибутами індивіда, то слід пригадати про влучне зауваження В. Троттера [10] «Instincts of the herd in peace and war». London, 1916. , котрий вбачав у схильності до створення спільноти біологічне продовження багатоклітинності всіх вищих організмів.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Стадний інстинкт, групова свідомість.

Г. Лебон. «Психология народов и масс». С.-Петербург, вид. Ф. Павленкова, 1896.

Див. двовірш Шіллера. // Ieder, sieht man ihn einzeln, ist leidlich klug und verstӓndlich; // Sind sie in corpore, gleich wird euch ein Dummkopf daraus.

Несвідоме правильно вживається Лебоном у сенсі опису там, де воно позначає не лише витіснене.

Див. Тотем и табу, III. «Анимизм, магия и всемогущество мыслей». Психологич. й психоаналитическая библиотека. Випуск VI/ Москва – Ленинград. Госиздат, 1924.

Див. Тотем и табу.

Див. текст і покажчик літератури в «Psychologie der Kollektivitӓten» B. Kraskovic (молодший). Переклад з хорватської Siegmund von Posavec’a. Vukovar, 1915.

Див. Walter Moede, «Die Massen-und Sozialpsychologie im kritischen Überblick», Zeitschrift fur pӓdagogische Psychologie und experimentelle Pӓdagogik von Meumann und Scheibner, XVI, 1915.

Cambridge, 1920.

«Instincts of the herd in peace and war». London, 1916.