Камаль Равікант - Полюби себе. Як підвищити самооцінку та прийняти себе

Метою тут є створення заглиблень, більших, ніж ті, що були прокладені роками і породжували в тебе занепалий дух. На них також потрібен був час. Про деякі з них ми пам’ятали з дитинства.

Саме тому це потребує сфокусованого зобов’язання. Саме тому це має стати практикою. Облиш нищити путівці минулого. Ти створиш таку глибоку й потужну нову проточину, що твої думки будуть автоматично ринути саме по ній.

На це необхідний час, звісно. Мені знадобився один місяць перейти від страждань до магії. Та ти помітиш зміни, перетворення своїх відчуттів, надзвичайні випадки у своєму житті. Очікуй на них. Їх буде дедалі більше, аж поки сонячної днини ти йтимеш вулицею, почуваючись гарно, люблячи себе і життя, що також тебе любить, і зупинишся, аби усвідомити, що тепер це твій нормальний стан.

Чи можеш придумати кращий спосіб існування?

Будь ласка, роби медитацію, навіть якщо не виконуєш решти вправ. Вона має значення.

Щодня я медитую по сім хвилин. Чому сім? Тому що я вмикаю музику, яка мені подобається. Це піаніно з флейтою. Музика заспокійлива й тиха. З цією музикою в мене виникають гарні відчуття. Так уже сталося, що вона тривалістю саме сім хвилин.

Я сиджу, зіпершись об стіну, надягаю навушники, слухаю цей аудіозапис, уявляю галактики, зорі та Всесвіт наді мною, уявляю, як усе світло космосу ллється крізь мою голову й далі по тілу, прямуючи туди, куди йому треба.

Я дихаю повільно, природно. Коли я вдихаю, подумки повторюю: « Я себе люблю ». Потім я видихаю й випускаю всю реакцію моїх розуму й тіла незалежно від того – є вона чи немає. Ось і все. Просто.

Вдих: « Я себе люблю ».

Видих: видихати все, що піднімається.

Вдих, видих, вдих, видих. Природно. Музика ллється.

Розум починає блукати, така його природа. Щоразу, як він це робить, я лише зосереджуюся на своєму диханні. Якщо я вдихаю в цей час, то повторюю: « Я себе люблю ». Якщо видихаю, то вивільняю все, що є в голові і тілі.

Час від часу я перемикаю свою увагу на світло, що струменить згори. Іноді я роблю так щоразу, коли вдихаю. Непомітно сім хвилин минають, і медитація закінчується.

Щось у цьому є – у думці про світло, що тече в мою голову з галактик і зір. У власне ідеї світла. Підсвідомість має гарні асоціації зі світлом, так само як із любов’ю. Рослини тягнуться до світла. Ми, люди, бажаємо світла. Схід і захід сонця, яскравий місяць – усе це здається нам прекрасним і заспокійливим.

І знову: не варто свідомо створювати зцілення чи щось позитивне. Підсвідомість сама про це подбає. Потрібно тільки дати їй картинку – у цьому випадку світло, дати їй думку – любов до себе. Решту вона сама зробить.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.