Вікторія Манагарова - Проблема трансформації людини. Metamodernism/ Post.metamodernism. перше наукове дослідження в Україні (2015—2018)

Український національний простір позитивно відреагував на новий винахід нідерландської школи, адже постмодернізм не зміг інтегруватися достатьо глибоко у національні реалії. Перебуваючи довгий час у структурі модерну, українські митці і науковці змогли дуже швидко усвідомити смисл метаколивань Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера у різноманітних варіаціях, які легко були “включені” у структуру національних культурологічних трендових тенденцій, які стали вперше розвиватися в одному інтелектуальному напрямку із успішними країнами Європи.

Так, арт-проект Krolikowski art, починаючи, переважно, із 2016 року, активно розвиває ідеї метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера в межах українських соціальних культурних платформ ( “ART UKRAINE”, “ВЕЛИКА ІДЕЯ”).

В 2018 році в публічному просторі з'явилися також короткі переклади основних ідей соціолога Х. Фрейнахта (Hanzi Frienacht), автора із Швейцарії, який є винахідником “іншого метамодерну”, офіційно починаючи із 2017 року, коли вийшла його дебютна книга “The Listening Society: A Metamodern Guide to Politics”.

Українські науковці 3 3 У грудні 2018 року доктор філософських наук Світлана Крилова прийняла спільне із автором дослідження рішення не виносити у список літератури окремими посиланнями перші статті українських науковців про метамодернізм останніх двох років, згаданих у Вступі даного дослідження, по -перше тому, що автор дослідження написала власний цілісний текст і отримала перші базові висновки іще до того, як усі згадані у Вступі статті побачили світ, по-друге – у список літератури виносяться тільки ті джерела, які згадуються в основному тексті дослідження, по-третє – якісне цитування передбачає звернення до першоджерел ( в даному контексті мова йде про першу статтю мовою оригіналу Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера й інші праці авторів, які неодноразово згадуються в основному тексті дослідження і які фігурують у списку літератури). Більше інформації про цитування можна отримати у книзі Т. Кулинковича “Основы научного цитирования” http://socioline.ru/files/5/39/kulinkovich_osnovy.pdf протягом останніх двох років у різних культурологічних площинах так само зробили спробу осмислити перші тенденції метамодернізму Тімотеуса Вермюлена і Робіна ван ден Аккера.

Так, мову скульптури у науковій статті “ Метамодернізм і скульптура: світовий і український контекст” 4 4 http://chtyvo.org.ua/authors/Odrobinskyi_Yurii/Metamodernizm_i_skulptura_svitovyi_i_ukrainskyi_kontekst/ у загальних рисах проаналізував кандидат мистецтвознавства Ю. Одробінський (Миколаївська філія Київського національного університету культури і мистецтв), який запропонував до розгляду мистецтво скульпторів харківської школи (В. Кочмар, Г. Іванова, М. Лодяной, В. Пирогов, О. Рідний, С. Сбітнєв, Саїд Ахмаді, подружжя Л. та Ф. Бетліємськи) як таке, що функціонує в межах концепції матемодернізму. Варто зазначити, що така характеристика є досить спірною і потребує більшої уваги в наступних аналізах.

Ю. Скибицька , аспірант Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка аналізує “трансформацію постмодерної поетики в драматургічній творчості Неди Нежданої ” 5 5 file:///C:/Users/Hp/Downloads/Lits_2015_1(2)__24.pdf у тому числі в контексті метамодерністичних видозмін;

А. Тормахова , кандидат філософських наук, асистент кафедри етики, естетики та культурології Київського національного університету імені Тараса Шевченка аналізує трансформації сучасної музичної культури у статті “Римейк чи варіації? До проблеми розвитку сучасної музичної культури” 6 6 file:///C:/Users/Hp/Downloads/Ukaf_2015_4_3.pdf ;

Сучасні проблеми архітектури та містобудування розглядає у науковій статті “Метамодернізм як компроміс між вічністю і тимчасовістю” 7 7 file:///C:/Users/Hp/Downloads/Spam_2018_51_8.pdf молодий науковець В. Келюх;

В. Прищенко, доктор наук у галузі дизайну, професор Інституту дизайну та реклами Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв (м. Київ) аналізує у статті “Художню образність у рекламі в умовах соціокультурних трансформацій ХХ —ХХІ ст.” 8 8 https://naukajournal.org/index.php/Paradigm/article/view/1063/1188 ;

В. Мірошніченко , кандидат культурології Харківської Державної Академії культури пропонує до уваги статтю “Метамодернізм, Осциляція, Інтерпеляція” 9 9 file:///C:/Users/Hp/Downloads/Kukl_2017_55_13.pdf ;

Група вчених Київського національного університету технологій та дизайну В. Бистрякова, А. Осадча, Є. Гула, у статті “Культурно-мистецький вимір епохи метамодернізму” 10 10 https://er.knutd.edu.ua/bitstream/123456789/7068/1/20170905_201.pdf також фіксують перші зміни і трансформації, які відбуваються у добі постмодернізму.