Брене Браун - Стань сильнішим

Інтеграція за допомогою творчості

Стів Джобс вважав, що «творчість — це лише поєднання речей»22. Він вважав, що творчість зв’язує моменти отриманого досвіду і спонукає до створення чогось нового. Він стверджував, що це можливо, якщо ми накопичуємо більше досвіду або присвячуємо більше часу його осмисленню. Я згодна, бо саме тому творчість є таким потужним інструментом інтеграції. Творчість — це уміння звертати увагу на власний досвід і знаходити зв’язок між різними подіями, щоб дізнатися більше про себе і світ навколо нас. Окрім вивчення курсів креативності і вивчення цього процесу, у межах цього дослідження я проінтерв’ювала понад сто творчих особистостей. Жодна інша група не дала мені більше знань про суть складної середи­ни процесу і силу інтеграції.

Для досягнення своїх цілей нам потрібно лише трохи писати — нічого формального, просто накидати кілька нотаток про свій досвід. Звісно, ви можете робити і щось складніше, але це не обов’язково. Йдеться про те, щоб присвятити час і увагу своєму справді важливому досвіду.

Серед професійних оповідачів, яких я інтерв’ювала для цієї книжки, була Шонда Раймс 23— творець і сценарист серіалів «Анатомія Грей» і «Скандал», а також одна з моїх улюблених письменниць. Коли я запитала її про труднощі письменництва, вона зізналася: «Я не знаю, що собою являє герой, поки не побачу, як він долає труднощі. На екрані і поза ним тільки так і можна дізнатися, хто є хто».

Якщо «інтегруват и» означає «робити цілим», то антоніми до цього слова — «ламати», «зрікатися», «роз’єднувати», «відділяти», «розплутувати» або «розділяти на частини». Я думаю, чимало хто з нас живе в цьому світі, відчуваючи саме це. Іронія в тому, що ми намагаємося відмовитися від наших складних історій, щоб здаватися ціліснішими або більш прийнятними, але наша цілісність і навіть наша щиросердність насправді залежать від уміння інтегрувати увесь наш досвід, в тому числі і падіння.

Головне питання полягає в тому, чи здатні ви сказати щире «так» своїй пригоді24.

Джозеф Кемпбелл

Можливо, ви не погоджувалися на «подорож героя», але тої самої миті, як ви впали, отримали копняка, пережили розчарування, зганьбилися або відчули своє серце розбитим, вона розпочалася. Не важливо, чи ви готові до емоційної пригоди, — болю не уникнути. І це трапляється з кожним із нас. Без винятку. Єдине рішення, яке ми повинні ухвалити, — це вибір ролі, котру ми відіграватимемо у власному житті: чи хочемо ми написати свою історію самостійно або передати це право комусь іншому? Обираючи самостійне написання власної історії, ми погоджуємося на дискомфорт; це перевага сміливості над комфортом.

Одна із заяложених істин про щире життя проголошує: або ви осмислюєте свою історію і визнаєте правду, або уникаєте справжнього життя, метушливо захищаючи власну гідність . Під час осмислення історії падіння емоції іноді можуть поглинути вас із головою. Наші тіла часто реагують швидше за свідомість, викликаючи захисні механізми: втікати або боротися. Навіть у випадку невеликих, побутових конфліктів і розчарувань фізична й емоційна нетерпимість до дискомфорту — це головна причина, чому ми затримуємось на межі пережитого, уникаючи глянути правді в обличчя й інтегрувати її у своє життя. Ми вивільняємо реакцію самозахисту.

У навігації термін «числення координа т», тобто визначення місцеположенн я, — це процес розрахунку місцеположення. Щоб зробити це, вам необхідно знати, де ви перебували і які чинники вплинули на те, що ви опинилися там, де перебуваєте зараз (швидкість, напрям, вітер тощо). Без осмислення цих чинників неможливо прокласти курс руху. У процесі підйому після падіння ми не можемо прокласти новий сміливий курс, поки не усвідомимо, де саме перебуваємо, не проаналізуємо, як туди потрапили, і не вирішимо, куди хочемо рухатися далі. Йдеться про емоційне осмислення.

Жінки й чоловіки, які демонструють здатність ставати сильнішими після падінь, мають спільну рису: вони осмислюють свої емоції. Саме слово «осмислювати» означає також «переповідати» або «підвести підсумки». Осмислення в процесі підйому після падіння складається з двох оманливо простих частин: 1) взаємодія зі своїми почуттями і 2) зацікавлення історією, яка стоїть за почуттями: які емоції ми відчуваємо і яким чином вони пов’язані з нашими думками і поведінкою.