Филипп Зимбардо - Ефект Люцифера. Чому хороші люди чинять зло

Моє інтерв’ю з Чіпом, 30 вересня 2004 року, та приватний лис, 12 червня 2005.

Резюме звіту доктора Елвіна Джонса щодо інтерв’ю і низки психологічних тестів, 31 серпня 2004 року.

Резюме інтерпретації всіх тестів, надане доктором Джонсом.

Цю й наступні цитати взято з «Інтерпретації тестування клієнта» 22 вересня 2004 року, проведеної доктором Леррі Бойтлером, з письмового звіту для мене.

Оцінка доктора Лейтера потрапила до мене 3 жовтня 2004, див: С. Maslach and М. Р. Leiter, The Truth About Burnout (San Francisco: Jossey-Bass, 1997). Також див: M. P. Leiter and C. Maslach, Preventing Burnout and Building Engagement: A Complete Package for Organizational Renewal, San Francisco: Jossey-Bass, 2000.

Існує багато психологічної літератури щодо когнітивного перевантаження, деякі посилання: D. Kirsh, «А Few Thoughts on Cognitive Overload», Intellectica 30 (2000).—C. 19-51; R. Hester, H. Caravan, «Working Memory and Executive Function: The Influence of Content and Load on the Control of Attention», Memory & Cognition 33 (2005).—C. 221-33; F. Pass, A. Renkl, J. Swelle, «Cognitive Load Theory: Instructional Implications of the Interaction Between Information Structures and Cognitive Architecture», Instructional Science 32 (2004).—C. 1-8

Нотатки щодо саги про рядову Джессіку Лінч взято з телевізійного документального фільму на BBC 2, в якому зазначалося, що армія США сфабрикувала і спотворила майже все з її «героїчного» наративу. Таке саме створення псевдогероя сталося і в історії колишньої зірки NFL Arizona Cardinals, Пета Тіллмана, якого застрелили свої ж, «дружнім вогнем», і це приховували, доки сім’я не добилася правди. Розслідування BBC щодо Джессіки Лінч: «War Spin: The Truth About Jessica,» 18 травня 2003 p. (репортер Джон Кемпфнер). Розшифрування програми можна знайти на: http://news.bbc.co.uk/2/hi/programmes/correspondent/3028585.stm. Справа Пета Тіллмана вийшла в двох частинах в The Washington Post: S. Coll, «Barrage of Bullets Drowned Out Cries of Comrades: Communication Breakdown, Split Platoon Among Factors of ‘Friendly Fire’«, The Washington Post, 6 грудня 2004 року.—C. A01; S. Coll, «Army Spun Tale Around IU-Fated Mission», The Washington Post, 6 грудня 2004 року.—C. A01; Дві статті доступні онлайн: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A35717-2004Dec4.htmlта http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A37679-2004Dec5.html. Батько Пета Патрік, юрист, продовжує розслідувати смерть сина. Нещодавня стаття в New York Times відкриває нові деталі: М. Davey and S. Eric «Two Years After Soldier’s Death, Family’s Battle is with Army», The New York Times, 21 березня 2006.—C. A01. Див. також красномовну і потужну заяву під назвою «Після Петового дня народження» його брата Кевина, який у 2002 році разом з Петом вступив до війська, і разом з ним служив в Іраку й Афганістані, доступна онлайн: http://www.truthdig.com/report/item/200601019_after_pats_birthday.

Усі питання і відповіді взято із інтерв’ю від 30 вересня 2004 року, проведеного в мене вдома, записаного і розшифрованого Меттом Естрада—моїм асистентом.

R.J. Smith and J. White, «General Granted Latitude at Prison: Abu Ghraib Used Aggressive Tactics», The Washington Post, June 12, 2004, c. A01. Доступ: http://www.washingtonpost.com/wp-dyn/articles/A35612- 2004Junll.html.

Ветеран, військовий слідчий, розказав мені, що, на його думку, слідчі маніпулювали військовими поліцейськими, щоб ті допомагали збирати інформацію: «Саме тут заритий собака. Недобросовісні слідчі, (в низхідному порядку: молодші військові, контрактники чи спів робітники ЦРУ), охоче грали на вірі відданих їм людей. Я мав досвід управління персоналом, що утримував в’язнів (у тому випадку це була рота піхоти, яким доручили в’язницю), і вони почали ставитися до мене так, якби я був втіленням усіх американських стереотипів «слідака». Проте коли я пояснив їм, чому не чинитиму так, вони не лише зрозуміли мене, а й «погодилися добровільно змінити свою поведінку. Контроль однієї людини над іншою є надзвичайною відповідальністю, і йому треба навчитися і зрозуміти, а не просто віддавати накази». Отримано 3 серпня 2006, джерело бажає залишитися анонімним.

Моє інтерв’ю з Чіпом, 30 вересня 2004 року.

Синхрон Кена Дейвиса був частиною документального фільму «The Human Behavior Experiments», показано на телеканалі Sundance 1 червня 2006 року.

I. Janis, «Groupthink», Psychology Today, листопад 1971.—C. 43-46. Висновки слідочої комії Сенату доступні: http://web.archive.org/web/20050305175913/ http://intelligence.senate.gov/conclusions.pdf.

S. Т. Fiske, L. Т. Harris, A. J. Cuddy, «Why Ordinary People Torture Enemy Prisoners», Science 306 (2004).— C. 1482-83; цитата зі стор. 1483.

Особисте листування електронною поштою від 30 серпня 2006 року, з дозволом на друк. Автор зараз працює в Міністерство торгівлі США.

Доповідь генерала Таґуби перед Конгресом 11 травня 2004 року.

В наступному розділі ми більше розкажемо про доповідь генерал-майора Джорджа Фея, співавтором якого є генерал-лейтенант Джонс. Частина їхньої доповіді представлена в: S. Strasser, ed.. The Abu Ghraib Investigations: The Official Reports of the Independent Panel and the Pentagon on the Shocking Prisoner Abuse in Iraq, New York: Public Affairs, 2004). Повний текст рапорту доступний: http://news.findlaw.com/hdocs/docs/dod/fay82504rpt.pdf.