Лоретта Бройнинг - Керуй гормонами щастя

The Fortunate Pilgrim (Щаслива мандрівниця. Маріо П’юзо)

Американський письменник Маріо П’юзо розповідає про свою матір, що змушувала дітей заробляти гроші. Ви можете подумати, що вона закликала їх учитися та перетворюватися на високооплачуваних професіоналів. Але ні, насправді вона наполягала: «Кинь цю кляту книжку та знайди де-небудь грошей». Це один із перших романів Маріо П’юзо, що не приніс йому комерційного успіху, але він відрізняється потужною реалістичністю. Автор називає свою матір щасливою мандрівницею, тому що вона не припиняє нагадувати дітям, як їм пощастило жити в Нью-Йорку, де перед ними відкриваються такі можливості, яких ніколи б не було в Італії. П’юзо відверто розповідає про те, якого болю йому завдавала матір. Він не намагається показати свою сім’ю в гарному світлі, а близьких – як жертв обставин та поганих хлопців. Книжка дає цінну можливість зрозуміти, як потреба у фізичному виживанні мотивувала молодих людей здобувати навички виживання протягом усієї історії людства.

На щастя, у Маріо П’юзо була можливість чинити опір очікуванням матері, оскільки він був наймолодшим, а старші брати і сестри приносили достатньо грошей, щоб забезпечити сім’ю. Один із братів працював на мафію, і його досвід став підґрунтям пізніших романів П’юзо.

Роман «Щаслива мандрівниця» провалився, і тоді П’юзо написав «Хрещеного батька» – адже йому потрібно було якось сплачувати рахунки. Безсумнівно, що захоплення П’юзо своїм старшим братом вплинуло на те, як він зобразив у своєму романі мафію. П’юзо завжди заперечував, що роман написаний на основі особистого досвіду його самого та його брата, але автобіографічний характер твору це спростовує. Можна припустити, що успіх «Хрещеного батька» був зумовлений тим, що роман цілком заснований на негативному мисленні. Він виправдовує один із базових тваринних інстинктів: стверджувати, що члени вашого соціального альянсу – це хороші хлопці незалежно від того, що вони роблять. Насильство та жорстокість відбуваються в ім’я сім’ї та відданості. Соціальна солідарність – це така цінність для внутрішнього ссавця, що люди ладні заплющити очі на те, якими непривабливими речами вона супроводжується.

Вивчення поведінки мавп та вищих приматів може надати ключ до розуміння популярності «Хрещеного батька». Справа в тім, що персонажі П’юзо демонструють невербальні імпульси наших тваринних пращурів. Класичний приклад – сцена на весіллі та спілкування дона Корлеоне з гостем, що звертається до нього з проханням скоїти вбивство. Хрещений батько не проти вбивства. Він проти того, що його просять про послугу, не надавши спочатку послугу йому. Він зарозуміло заявляє, що послуги – то тільки для друзів. Напевно, кожен із нас хоч раз відчував змішане почуття, коли була потрібна допомога людини, що на неї до цієї миті ми не звертали уваги, тому нам приємно чути неписані правила етикету, озвучені гангстерами. Дон Корлеоне пояснює, що потрібно зробити, щоб заслужити його прихильність, і його очікування нагадують жести підпорядкування, що на них ватажок мавп очікує від своїх одноплемінників.

Paris Reborn (Відродження Парижа. Стефан Кіркланд)

Споглядаючи сучасний Париж, багато хто ставить собі запитання «Чому інші міста не можуть бути такими ж красивими?» Але якби ці люди жили в Парижі в середині XIX століття, у період, коли в місті велося інтенсивне будівництво, то, найімовірніше, прокляли б зміни. Сучасні бульвари насправді було збудовано на місці старих житлових кварталів. Сучасні пам’ятки архітектури було встановлено з надмірним використанням бюджетних коштів, головним було прагнення до статусу. З книжки ви дізнаєтеся подробиці цього масштабного будівництва.

Життя було б набагато простішим, якби благородні цілі досягалися благородними методами. На жаль, Париж було реорганізовано недемократичними екстравагантними методами. Барон Жорж Ежен Осман керував будівництвом, проте з книжки ми дізнаємося, що душею проєкту був Луї Наполеон, Наполеон III. Племінник Бонапарта був не тією людиною, що сьогодні викликала б захоплення суспільства. Він прийшов до влади внаслідок низки заколотів та змов, вирізнявся любов’ю до розкоші та пишних церемоній. Він був одержимий ідеєю зробити Париж сучасним містом. Протягом двох десятиліть за його наказами було побудовано перші системи водопроводу та каналізації, організовано транспортну мережу, а також зведено більшість будівель, що сьогодні вважаються пам’ятками архітектури.