Wildlife Wars: My Fight to Save Africa ’ s Natural Treasures (Війни в дикій природі: Моя боротьба за спасіння природних скарбів Африки. Річард Лікі та Вірджинія Морел)
У 1980-ті Африка була сповнена бракон’єрами з АК-47, а винищення африканських слонів відбувалося неймовірними темпами. Річард Лікі розповідає, як боровся з цим. Його успіхи порушували плани впливових людей, що отримували частку від незаконного обігу слонової кістки. 1993 року невеликий літак, що був пілотований Річардом Лікі, зазнав аварії. Підозрювали диверсію з боку бракон’єрів, але це так і не змогли довести. Річард Лікі вижив, однак йому ампутували обидві ноги. За три місяці він навчився ходити на протезах, повернувся до роботи і очолив Службу охорони дикої природи Кенії. На світлині в книжці можна побачити Річарда Лікі з протезами. Це надихає як приклад великої мужності та позитивного настрою!
Річард Лікі народився в Кенії. Його батьки – відомі вчені Луїс і Мері Лікі. Сам Річард теж був авторитетним палеоантропологом. Йому запропонували очолити Службу охорони дикої природи Кенії, оскільки він невпинно привертав світову увагу до проблеми знищення слонів. На момент його призначення ця служба була вкрай корумпованою. Доходи від туристичних зборів за відвідування національних парків, так само як і міжнародна допомога, зникали в чиїхось кишенях. Через корупцію зовсім не залишалося коштів на охорону кордонів національних парків або підтримку інфраструктури, що була необхідною для розвитку туризму. Якщо у вас колись виникало запитання «Чому нічого не робиться для захисту дикої природи?», із книжки Річарда Лікі ви дізнаєтеся про деякі з великої кількості інших перешкоди на шляху вирішення цього складного завдання.
Річард Лікі продемонстрував дивовижну силу духу перед обличчям серйозних проблем. Підтримку бракон’єрам продовжували надавати корумповані чиновники, у числі яких опинився й рідний брат Річарда. Ситуація ускладнювалася тим, що багато років тому він урятував Річарду життя, ставши для нього донором нирки. Переплетення сімейної та світової політики, історія розчарувань та надій змальована в цій книжці захопливо та реалістично.
Disclosing the Past (Викриття минулого. Мері Лікі)
Минуле, що про нього йдеться в назві книжки, має стосунок до минулого людини як біологічного виду, а також до минулого антрополога та археолога Мері Лікі, матері Річарда Лікі й дружини Луїса Лікі. Луїс та Мері Лікі залишили слід у науці, виявивши останки пращурів сучасної людини в Африці. З цієї книжки стає зрозумілим, що більшість розкопок проводила саме Мері, тоді як її чоловік шукав кошти й налагоджував зв’язки – тобто поводився наче типовий альфа-самець. Їхнє сімейне та професійне партнерство тривало три десятиліття, вони заснували нову галузь палеонтології та зростили в досить суворих умовах трьох дітей.
У Мері не було формальної освіти. Замість ходити до школи, вона наслідувала батька, що був художником-пейзажистом. У віці 11 років Мері жила у Франції, у регіоні Дордонь, де зустрічається багато наскального живопису. У її сім’ї зав’язалися дружні стосунки з місцевим колекціонером, що збирав артефакти первісного суспільства. Саме тоді Мері й вирішила стати археологом. До того віку, коли її однолітки зазвичай отримували вищу освіту, Мері вирушила до Лондона, щоб знайти роботу археолога. У батька вона навчилася малюванню, і це була дуже корисна навичка для польових досліджень – адже тоді ще не було ані цифрової світлини, ані фотокопіювання. Незабаром вона познайомилася з Луїсом Лікі та почала з ним працювати.
Після весілля Мері поїхала за чоловіком буквально на край світу. У Луїса Лікі були й інші помічниці. Наприклад, він знайшов кошти і організував проєкт, завдяки якому ми отримали перші систематичні знання стосовно життя вищих людиноподібних мавп у дикій природі. Цю інформацію здобули в польових дослідженнях Джейн Гудолл, дослідниця шимпанзе, Діана Фоссі, що працювала з гірськими горилами, та Біруте Галдикас, яка вивчала орангутангів. Оскільки їх навчав Луїс Лікі, згодом їх стали називати «ангелами Лікі».
Усю решту життя Мері Лікі провела в Африці, де часто брала участь у розкопках. Вона присвятила себе прикладній науці, тоді як Луїс переважно виступав на публіці. Проте Мері віддає належне і визнає важливість обох цих ролей.
The Doctors ’ Plague: Germs, Childbed Fever, and the Strange Story of lgnac Semmelweis (Лікарська чума: бактерії, пологова гарячка та трагічна історія Ігнаца Земмельвейса. Шервін Нуланд)
Читать дальше