Леся Українка_Зібрання творів у 12 томах_Том 09 [Hurtom.com]

158. Ти, калипо дубовая. К, Квітка. Народні мелодії, стор. 164.

159. Ой ци був ти, сивий орле. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 165—166.

160. Мати моя, матусенько. К. Квітка. Народні мелодії,

стор. 167—168. Збереглося два автографи тексту цієї пісні в запису Лесі Українки. Один з них (Державьий центральний музей музичної культури ім. М. І. Глінки в Москві, ф. 275, інв. № 70, арк. 22, зв.—23) опублікував К. Квітка разом з мелодією. Другий

(там же, ф. 275, інв. № 70, арк. 1) має незначні текстові відміни.

161. Ой летіли журавлі. К. Квітка. Народні мелодії,

стор. 168.

162. Ой коли б я знала, що буду вмирати. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 169.

163. З’ ї з д и в я коника, з’ ї з д и в я й другого. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 170—171.

164. Сивий копю, сивий. К. Квітка. Народні мелодії,

стор. 172.

165. Ой піду ж бо я в ліси-лісочки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 173.

166. Вийду на поле, гляну на мор о. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 174.

167. Козака несуть і коня ведуть. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 175.

ПІСНІ ЖАРТОВНІ

168. Зажурився щиголь, мисляче думає. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 176—178.

169. Перепеличенька повдовіла. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 179—181.

170. Ой п’яна я, п’яна. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 182.

171. Старий оженився, взяв молоду жінку. К. Квітка. Народні мелодії, crop. 182—183.

172. Ой. устану я в понеділок. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 183—184.

173. На бережку ножки мила. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 185.

174. Ой казала мені мати. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 185.

175. А в місяці сентябрі. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

176. Ой мій милий голубоньку. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

177. Ходили, блудили парубки. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 186.

ПІСНІ ДО ТАНЦЮ

Пісні з мелодіями під № 178—206 мають свої відповідники в розділі «Народні пісні до танцю», що друкуються за автографами Лесі Українки та К. Квітки (див. стор. 122—145 цього тому). Тут у примітках подаються тільки посилання К. Квітки на варіанти і паралелі у його виданні «Народні мелодії. З голосу Лесі

Українки», К., 1917, а також вказівки на певні розходження в текстах та мелодіях аналогічних пісень обох збірок, що могли з’явитись вїґг§з*ідок повторних записів від Лесі Українки.

178. Ви, музики, грайте. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 187. (Див. стор. 122 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Парал. текст без нот: Гнатюк. Коломийки, № 1183; Пор.: Головацький, II, ст. 827, № 49.

Філ. Колесса (Ритміка укр. нар. пісень. Львів, 1907, стор. 142—150 і 176—179) і В. Гнатюк (Переднє слово до І тому «Коломийок», XVII т.— Етногр. зб. Наук. тов. ім. Шевченка, ст. XXVIII) ділять укр. танечні пісні на коломийки і шумки (або козачки). Contra: А. Зачиняев. К вопросу о коломыйках.—Изве-стия отдел. русск. языка и словесности имп. Академии наук, т. XII, кн. 1, 1907, ст. 325—347. Значна частина танечних пісень нашого збірника не підходить ані під коломийку, ані під шумку».

179. Ой летіла зозуленька куючи, куючи. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 188. Сюди додано ще чотири рядки вірша через зірочки: «Ой чия ти, дівчино, чия ти?» (Пор. з піснею № 6 — стор. 124 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Інші мелодії: Народные украинские на-певы, положенные для фортепиано Николаем Маркевичем. Москва, 1840, № 5; Kolberg. Pokucie». Ill, № 196; парал. тексти без нот: Метл., 119; Гол., II, ст. 204, № 39, ст. 841, № 15; Де Воллан, ст. 199».

180. Коло гаю походжаю. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 189. У першому і п’ятому тактах на третьому складі замість соль (варіант у автографі Лесі Українки) у Квітки — фа дієз. Через риску подано ще три куплети тексту які в розділі «Народні пісні до танцю» .значаться під № 9 і 10 («Коло гаю...», «Що вже ходив...»).

Примітка К. Квітки: «Варіант мелодії (І частина): Kolberg. Wolyn, № 141, Парал. тексти: до І строфи — Чуб., V, стор. 235, № 473; Kolberg. Wolyn, № 141—14; Бессараба. Седл., ст. 104; Гнатюк. Коломийки, № 7096, 8308; до II—III — Kolberg. Pokucie,

III, № 541; Новицький в «Сб. Харьк. ист.-фил. о-ва», VI, ст. 109; Гнатюк. Коломийки, № 7035; до IV—V — Kolberg. Wolyn, № 141— 2; до VI ibid., № 141—14, ст. 79; до VII-ї — Гнатюк, Коломийки, № 5991; до VIII — Kolberg. Piesni ludu z Podola Rosyjskiego, № 7 (з іншою мелодією); Гільтебрандт, LXXII, ст. 71 (з Кобринського пов.); Чуб., V, ст. 308, № 606».

181. Ой рикнула коровиця. К. Квітка. Народні мелодії, стор. 190—191. Порівняно з текстом в автографі Лесі Українки (див. стор. 127 цього тому) у кн. К. Квітки є ще такі рядки:

Погоріли болота, зосталися купи; женітеся парубочки, аби не рекрути.

Коб не гори високії та не перелази, то бігав би до дівчини на день по три рази.

(Пор. № 14 і 15 на стор. 128 цього тому).

Примітка К. Квітки: «Парал. тексти: до 1-ої строфи — Янчук. Малор. свадьба в Корнице Седлецкой губ., № 192; Бігдай, № 261; Kolberg. Wolyn, № 141 (всі три з іншими мелодіями); Гнатюк. Коломийки, № 5951, 6328; до ІІІ-ої — Милорадович. Нар. обр. и п. Лубенск. у., ст. 100, № 29».