Джулия Эндерс - Внутрішня історія. Кишечник – найцікавіший орган нашого тіла

Додатковий ефект бічного входу – це газовий міхур шлунка у його верхній частині. Повітря піднімається вгору і не знаходить виходу, бо той трохи збоку. Тому багато людей повинні ковтнути трохи повітря, перш ніж зможуть відригнути. Під час ковтання стравохід дещо наближається до міхура і відрижка може вийти на свободу. Якщо відригувати лежачи, це набагато легше, коли лежати на лівому боці. Ті, хто відчуває важкість у шлунку, лежачи на правому боці, просто повинні перевернутися.

Для наочності газовий міхур шлунка зображено на чорно-білому рентгенівському знімку. На звичайному рентгенівському знімку показуються щільні тканини й матеріали, наприклад зуби та кістки, а менш щільні ділянки, наприклад повітря в легенях чи газовий міхур, затемнюються на зображенні.

Навіть кострубатий вигляд стравоходу красивіший, аніж здається спершу. Якщо подивитись уважно, можна побачити, що деякі м'язові волокна оббігають стравохід по спіралі. Саме це є причиною кострубатих рухів. Якщо їх розтягти, то вони не розірвуться, а стягнуться в спіраль. Наш стравохід зв'язаний із нашим хребтом через сухожильні пучки. Якщо ми просто сидітимемо та дивитимемось угору, ми розтягнемо стравохід. У результаті він стане вужчим і зможе краще замкнутися як знизу, так і зверху. Після ситного обіду пряма постава краще допомагає травленню.

Наш шлунок розташований набагато вище, ніж ми вважаємо. Він починається трохи нижче лівого соска і закінчується під правою реберною дугою. Усе, що болить нижче цього місця, – не шлунок. Коли багато людей думають, що в них щось із шлунком, найімовірніше, вони відчувають дискомфорт у кишечнику. Безпосередньо над шлунком розташовані серце й легені. Коли ми дійсно їмо забагато, нам стає значно важче дихати.

Терапевти часто випускають з уваги гастрокардіальний синдром. У шлунку накопичується так багато повітря, що він тисне на нижню частину серця та нерви. Люди реагують на це по-різному. Вони відчувають запаморочення або незручність, деякі – страх або утруднене дихання, інші ж можуть страждати навіть від різкого болю в грудях, схожого на біль під час інфаркту. Зазвичай лікарі обмежуються стандартними запитаннями. Але в деяких випадках було б корисніше спитати: чи намагалися ви відригнути або випустити гази? У довгостроковій перспективі слід рекомендувати постраждалим відмовитись від їжі, що може спричинити накопичення газів, поліпшити шлункову та кишкову мікрофлору або не зловживати алкоголем. Алкогольні напої можуть збільшити кількість бактерій-газоутворювачів у тисячі разів. Деякі бактерії використовують ці напої як харч (наприклад, речовини, що містяться у ферментованих фруктах). Коли у шлунково-кишковому тракті сидять ці виробники газу, нічні дискотеки перетворюються на ранкові концерти. Від чого ж тоді «дезінфікує алкоголь»?

Тепер поговоримо про дивну форму шлунка. Одна його сторона значно більша за інші, і весь орган викривляється. Це призводить до появи складок. Можна сказати, що шлунок – це Квазимодо органів травлення. Але його деформована зовнішність має глибокий сенс. Коли ми робимо ковток води, рідина може текти вниз стравоходом до правої, коротшої стінки шлунка й опинитися безпосередньо перед воротами до тонкого кишечника. їжа ж, навпаки, опиняється на більшій стороні шлунка. Тож наш травний гаманець розрізняє, що слід перетравити, а що проштовхнути вперед. Шлунок не кривий, він просто має двох експертів. Один знається на рідині, а другий – на твердих речовинах. Два шлунки в одному, так би мовити.

У нашому череві є тонка кишка розміром від трьох до шести метрів, вона дещо нещільна, виглядає як петля в петлі. Якщо ми стрибаємо на батуті, вона стрибає з нами. Коли ми сидимо в літаку, що злітає, вона також змушена втискатись у спинку сидіння. Коли ми танцюємо, вона наслідує рухи наших ніг, а коли кривимо обличчя від болю в животі, вона складає свої м'язи майже в ту саму форму.

Мало хто бачив власну тонку кишку. Навіть під час колоноскопії лікар дивиться здебільшого на товсту кишку. Ті ж, хто мав шанс завдяки ковтанню невеликої камери подивитись на тонку кишку, як правило, були здивовані. Замість темного шланга ви зустрічаєте зовсім інакшу істоту – блискучу, оксамитову, вологу, рожеву та ласкаву. Треба знати, що тільки останні метри товстої кишки мають справу з калом, а весь простір, що розташовується до них, напрочуд чистий (до речі, здебільшого ще й без жодного запаху). Ці метри сумлінно обробляють усе те, що ми проковтнули.