Юрій Сорока - 100 важливих подій історії України

Не буде перебільшенням сказати, що міст з такою багатою історією, яку має столиця нашої країни – Київ, зовсім небагато. Не лише на території України, а й на теренах Європейського континенту. І хоча вона не така давня, як історія колиски західної цивілізації – грецьких полісів та Рима, місто на Дніпрі має цілком заслужений статус одного з найстаріших поселень на території Східної Європи.

Насправді важко уявити кількість часу, яку містить фраза «Києву – 1536». Із сивої глибини століть до нас промовляє історія словами великого Нестора Літописця й інших творців нетлінної «Повісті минулих літ».

«… Сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, що тепер зветься Щековиця, а Хорив на третій горі, що прозвалась по ньому Хоривицею. І побудували городок в ім’я старшого свого брата і назвали його Києвом…»

В. Васнецов. Нестор Літописець (Володимирський собор, Київ)

Саме так описує літопис створення Києва. І саме його сторінки виводять на арену історичних подій трьох вождів слов’янського племені полян: Кия, Щека і Хорива, а також сестру їхню Либідь. Ім’я останньої літопис не пов’язав з назвами гір, як імена братів. Однак воно навіки закарбоване у назві правого притоку Дніпра – річки Либідь, що бере свій початок у районі сучасної вулиці Радищева.

Суперечки щодо правдивості поданої Нестором інформації виникають у добу Середньовіччя. Так, наприклад, новгородський літописець, сучасник Нестора, висловлював думку, що Кий не був князем. З його точки зору, засновник столиці Русі трудився звичайним човнярем, який перевозив людей через Дніпро. Захищаючи свою точку зору, Нестор викладає цікаві факти з життя князя: Кий відвідав свого часу Візантійську імперію, де з пошаною був прийнятий імператором. Повертаючись у свої землі, князь побудував на Дунаї місто Київець. Проте ця спроба закріпитися не мала успіху, позаяк полянський князь був витіснений « племенами, що жили поблизу» . Слід зауважити, що інформація про заснування Києва трьома братами дещо подібна до історії інших міфічних засновників міст – наприклад, Ромула і Рема. Або до легенди про «родоначальників усіх слов’ян» Руса, Чеха і Ляха. Цей факт досить довгий час примушував дослідників скептично ставитися до версії заснування Києва з «Повісті минулих літ». Однак велика кількість історичних розвідок, проведених протягом останнього часу, доводить, що князь Кий існував насправді.

Кий, Щек, Хорив і Либідь (мініатюра із Радзивіллівського літопису)

Руїни Десятинної церкви. Рисунок 1826 р.

Суперечки про правдивість або неправдивість частини «Повісті минулих літ», яка стосується заснування Києва, могли тривати безкінечно. Проте крапку поставили археологи. Дослідженнями встановлено, що від кінця V сторіччя на Старокиївській горі існувало поселення, огороджене ровом, земляним валом і дерев’яним частоколом. Це старовинне місто, сучасник падіння Риму, стало майбутнім центром великої феодальної держави, яка за часів Нестора Літописця посідала чільне місце у житті європейської цивілізації.

За час, який пройшов від моменту заснування, Київ пережив багато величних і сумних періодів у своїй історії. Але й нині гордовито демонструє статус великого європейського міста. Так, станом на 01.05.2018 кількість населення Києва офіційно становить 2 млн 895 тис. осіб. Для порівняння – кількість людей, які проживають у Парижі, – 2 млн 197 тис. А згадуваний вище Рим населяють 2 млн 875 тис. людей.

Рік 907-й від Різдва Христового для Київської Русі ознаменувався подією, пам’ять про яку перетнула межу тисячоліття і досі нагадує про велич і силу прадавньої України. Ось що про це пише «Повість минулих літ» Нестора Літописця:

«У рік 6415 ( 907) пішов Олег на греків, залишивши Ігоря в Києві, і взяв же з собою безліч варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мерю, і древлян, і радимичів, і полян, і сіверян, і в’ятичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців, відомих як товмачі. Ці всі називалися «Велика Скіфія». І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом 2000. І прийшов до Царгорода: греки ж замкнули Суд, а місто зачинили. І вийшов Олег на берег, і почав воювати, і багато вбивств створили в околицях міста грекам, і розбили безліч палат, і церкви попалили. А тих, кого захопили в полон, одних посікли, інших замучили, інших же розстрілювали, а деяких покидали в море, і багато іншого зла творили грекам, як зазвичай роблять вороги».