Володимир Різун - СПЕЦНАЗ

Насправді ця система в Утопії починає бути більш схожою на таку в Радянському концентраційному таборі. В Утопії, приміром, це видно, коли людям треба вставати зі сну (о четвертій годині ранку), коли їм треба йти спати і скільки хвилин відпочинку в них може бути. Кожен день починається з публічної лекції. Люди повинні пересуватися в межах групового пропуску, підписаного Мером, і якщо їх затримають без пропуску поза їхнім районом, їх суворо карають, як дезертирів. Кожен старанно стежить за своїм сусідом: «Кожен підглядає за тобою».

З тонким англійським гумором Томас Мор описує способи, за допомогою яких Утопія веде війну. Все населення Утопії, чоловіки й жінки, вчаться воювати. Утопія веде війни тільки за свою безпеку і, звичайно, за звільнення інших народів. Народ Утопії вважає, що їх право і їх обов'язок встановлювати такий же режим в сусідніх державах. Багато хто з навколишніх країн уже звільнені й управляються не місцевими вождями, а правителями з Утопії. Звільнення інших народів відбувається в ім'я гуманізму. Але Томас Мор не пояснює нам, що таке «гуманізм». Союзники Утопії одержують від неї військову допомогу й обертають населення сусідніх з ними держав на рабів.

Утопія провокує зіткнення і протиріччя в тих країнах, які ще не звільнені. Якщо хтось у такій країні говорить на користь капітуляції перед Утопією, то він може сподіватись опісля на велику нагороду. Але кожен, хто закликає людей до боротьби з Утопією, може сподіватися тільки на рабство або смерть з розділом і розподілом його власності серед тих, які капітулюють і співпрацюють.

Під час початку війни агенти Утопії у ворожій країні розклеюють у помітних місцях листівки, де оголошується нагорода, яка буде виплачена тому, хто вб'є короля. Це величезна сума грошей. Також там же вказується список інших людей, за вбивство яких будуть виплачені величезні суми.

Прямим результатом таких заходів є воцаріння загальної підозрілості у ворожій державі.

Томас Мор описує тільки один зі застосованих вивертів, але є й більш важлива:

Коли битва розростається, група спеціально відібраних молодих людей, що присягнулися триматися разом, намагається вивести з ладу ворожого генерала. Вони намагаються зробити це будь-яким можливим методом - лобовими атаками, засідками, пострілами з лука з дальньої відстані, в рукопашній сутичці. Вони добираються до нього за допомогою тривалого, незламного клина, головне в якому - оновлення втомлених людей, замінних свіжими. В результаті цього генерала ледь не беруть в полон або ледь не вбивають - поки він, рятуючи свою шкуру, не втікає.

Це як раз ті групи спеціально відібраних молодих людей, які я і обговорюю в даній книжці.

Через чотириста років після появи «Утопії» страхітливі прогнози, зроблені цим мудрим англійцем, стали реальністю в Росії. Була проведена успішна спроба створення суспільства загальної справедливості. Я прочитав ці жахливі передбачення Томаса Мора в дитячому віці і був вражений тим реалізмом, за допомогою якого була описана «Утопія», як дивно вона була схожа на Радянський Союз: місце, де всі міста були схожі одне на одного, люди не знали нічого про відбувається за кордоном або про моду в одязі (всі одягнені більш-менш однаково) тощо. Ще більш точно описано стан людей, «які думають інакше». Він каже в «Утопії», що для будь-якої такої людини незаконно сперечатися, відстоюючи свою думку».

В дійсності, Радянський Союз є дуже м'якою версією Утопії - такий собі вид Утопії «з людським обличчям». Людина може подорожувати в межах Радянського Союзу без наявності внутрішнього паспорта, а радянські бюрократи не мають такої влади над сім'єю, як їх двійники в Утопії, які узгоджували кількість чоловіків і жінок у кожній родині, і якщо це число перевищувало запропоноване, вони просто переміщали зайвих членів сім'ї в інший будинок або місто, де їх не вистачало.

Комуністи спочатку доклали величезних зусиль для того, щоб звести суспільство до рівня Утопії. Понад те, багато чого вже зроблено, особливо у військовій галузі, і, зокрема, у створенні «спеціально відібраних груп молодих людей».

Дуже цікаво відзначити те, що подібні групи були сформовані навіть раніше, ніж почала існувати Червона Гвардія, ще перед Революцією. Джерела спецназу виявляються в революційному тероризмі дев'ятнадцятого століття, коли численні групи молодих людей готувалися до скоєння вбивств, навіть ціною самогубства, для створення суспільства, в якому все має бути поділено порівну між усіма. Вони йшли на вбивство інших або самогубство в разі провалу, щоб стала зрозумілою одна тільки правда: що для створення такого суспільства ви повинні створити контрольний механізм. Справедливе суспільство, яке вони хотіли побудувати, у більш повній мірі повинно було контролювати все виробництво і споживання.