Володимир Різун - СПЕЦНАЗ

Тому радянське вище командування було змушене розробляти засоби визначення, які могли б допомогти добратися до ворожої зброї якомога ближче, і в кожному окремому випадку дати точну відповідь на питання справжня вона чи ні. Але навіть якщо значна кількість ядерних батарей були б виявлені в потрібний час, це не вирішило б проблему. У той час, поки розвідувальні донесення передаються в штаби, поки аналізується отримана інформація і поки готується відповідна команда для проведення акції, ця батарея може змінити позицію в будь-який час. Тому ця служба має бути створена так, щоб вона була в стані розвідувати, виявити і негайно зруйнувати знайдену ядерну зброю в разі війни або негайно перед її початком.

Спецназ був і залишається саме цим інструментом, що дозволяє командним офіцерам на армійському рівні і вище негайно встановити, де знаходиться найбільш небезпечна зброя противника і знищити її на місці.

Чи можливо для спецназу встановити місце знаходження і зруйнувати кожну з виявлених ядерних установок противника? Звичайно ні. Ну і як же вирішувати цю проблему? Дуже просто. Спецназ повинен докласти всіх зусиль для виявлення та знищення ядерної зброї противника. Ядерні сили становлять ніби зуби держави і їх треба вибити при першому ж ударі, по можливості, краще перед початком битви. А якщо виявляється неможливим вибити всі зуби при першому ударі, то далі бити треба не тільки по зубах, але й по мозку і нервовій системі держави.

Коли ми кажемо про «мозок», ми маємо на увазі найбільш важливих державних діячів і політиків. У цьому сенсі лідери опозиційних партій, так само як і лідери керівної партії, розглядаються як досить важливі кандидати на знищення. Просто опозиція є запасним мозком держави, і було б нерозумно знищити головну систему, що діє і приймає рішення, без залучення в акцію резервної системи. Кажучи це, ми розуміємо, наприклад, головних військових лідерів і політичних вождів, очільників Церкви і профспілок і взагалі всіх людей, які можуть у критичний момент звернутися до нації і яких нація добре знає.

Під «нервовою системою» держави ми маємо на увазі головні центри і лінії урядових і військових комунікацій, комерційні комунікаційні компанії, включаючи головні радіостанції і телевізійні студії.

Звичайно, зараз зруйнувати мозок, нервову систему і зуби було б навряд чи можливим, але одночасний удар по всіх трьох найбільш важливих органах може, на думку радянських лідерів, значною мірою послабити можливості нації до дії в разі війни, особливо в її початковій, найбільш критичній стадії. Частина ракет буде зруйнована, а інші не зможуть злетіти через те, що нікому буде дати відповідну команду, або через те, що команда не прийшла в потрібний час по зруйнованих комунікаціях.

Маючи в себе таку організацію, як спецназ, і перевіривши їх можливості в численних операціях, радянське вище командування прийшло до висновку, що спецназ може з успіхом бути використаний не тільки проти тактичних, а й також проти стратегічних ядерних установок: баз підводних човнів, складів зброї, авіаційних баз і ракетних пускових шахт.

Вони зрозуміли також, що спецназ може бути використаний проти серця і кровоносних судин держави, тобто його джерел і розподільників енергії - силових станцій, трансформаторних станцій та ліній електропередач, так само як і проти газо- і нафтопроводів, насосних станцій, заводів нафтопереробки. Виведення з ладу навіть кількох важливих електростанцій противника може поставити останнього в катастрофічне становище. Не тільки не буде світла: зупиняться заводи, ліфти припинять працювати, холодильні установки стануть марними, виявиться, що лікарні в більшості своїй не зможуть функціонувати, кров, що міститься в холодильниках, почне гнити, насосні станції і потяги зупиняться, комп'ютери не зможуть працювати.

Навіть цей короткий список приводить до висновку, що радянська військова розвідка (ГРУ) і її складова - спецназ - є чимось більшим, ніж «очі й вуха Радянської Армії». Як спеціальний підрозділ ГРУ, спецназ призначений для дій під час війни і в найближчі дні та години перед тим як вона почнеться. Але спецназ не простоює і в мирний час. Мені іноді кажуть: «якщо ми говоримо про тероризм на такому рівні, ми повинні говорити про КДБ». Неправильно. Є три достатніх резони, чому спецназ є частиною ГРУ, а не КГБ. По-перше, якщо ГРУ і спецназ були б прибрані з Радянської Армії і передані під керівництвом КДБ, то це було б рівнозначне засліпленню сильної людини, якій зав'язали очі та позбавили її якихось інших важливих органів, і змусили битися, підказуючи їй, що їй треба робити для боротьби з іншою людиною, що стоїть перед нею, кажучи їй, як їй рухатися. Радянські лідери не один раз намагалися зробити це, і це завжди закінчувалося провалом. Інформація, що надходить від таємної поліції була завжди неточною, запізнілою і недостатньою, а дії сліпого велетня, відповідно, були ні точними, ні ефективними.