Різун Богданович - Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

Але в Єльнинського виступу спочатку була не тільки піхота, там знаходилася танкова група Ґудеріана, а це - чверть німецької танкової моці. Немає нічого страшнішого й дурнішого, ніж кидати піхоту на вкопані в землю танки. Танк в обороні - незламна міць. Над землею височіє тільки башта з гарматою і кулеметами. Башта замаскована. Але навіть якщо маскування і зірване, потрапити в башту не так просто. І не всяке потрапляння означає пробоїну. Екіпаж вкопаного в землю танка має потужне озброєння, гарну оптику, він прикритий бронею. Біг у полі піхоти Жукова, - ласа ціль. І наступаючий танк для вкопаного в землю танка - бажана і легка ціль. Наступайте війська Жукова масами! Чим більше, тим краще! Всіх переб’ємо.

Потім 21 серпня Гітлер віддав наказ 2-у танкову групу Ґудеріана таємно вивести з Єльнинського виступу. Група наказ виконала і завдала удару на Конотоп, далі - на Лохвицю, в тил радянського Київського угруповання. 2-а танкова група Ґудеріана в глибокому тилу радянських військ зустрілася з 1-ю танкової групою Кляйста, замкнувши кільце оточення навколо радянського Південно-Західного фронту. І це стало найбільшим оточенням в історії людства.

Йдучи, Ґудеріан залишив у Єльнинському виступі лише кілька слабких піхотних дивізій, без танків і майже без артилерії. І ось цей спорожнілий виступ знову штурмує Жуков. День за днем. Тиждень за тижнем. Не шкодуючи солдатських життів. Єльнинський виступ Жуков захопив. Але це було виштовхування, а не розгром. Німецькі піхотні дивізії просто відійшли з виступу, заваленого трупами радянських солдатів. Відходячи з виступу, німецькі війська залишали за собою мінні поля, протитанкові та протипіхотні. Згубність безперервних атак у тому, що противник знає вашу програму: якщо на даному напрямку за півтора місяця вже було 127 безуспішних атак, виходить ви й далі будете пробивати лобом стіну в цьому самому місці. На всіх фронтах німецькі війська наступали, бо протипіхотні та протитанкові міни їм не потрібні. А на Єльнинському виступі німецькі війська під натиском Жукова повільно відходили. Був сенс протитанкові та протипіхотні міни використовувати саме тут. Так і було зроблено. Практично весь резерв мін німецької армії був використаний на Єльнинському виступу. І ось по цих непрохідних мінних полях рвалися вперед дивізії Жукова, винищуючи себе і не завдаючи шкоди противнику.

Тепер питання: що знав Жуков про противника в Єльнинському виступі? Якщо він вважав, що у виступі знаходиться 2-а танкова група Ґудеріана, і наказав виступ штурмувати, виходить Жуков - злочинець. Атакувати вкопані в землю танки, одну чверть всієї німецької танкової моці, - злочин.

Тепер припустимо, що Жуков вважав: 2-ї танкової групи в Єльнинському виступі немає, що ніхто Москві не загрожує. Якщо так, то штурм порожніх мінних полів - подвійний злочин. Якщо 2-ї танкової групи Ґудеріана в Єльнинському виступі немає, то Жукову треба було терміново довідатися: де вона і що робить. А основні сили 2-ї танкової групи Ґудеріана, поки Жуков штурмував Єльню, громили з'єднання і частини шести радянських армій, замкнених в Київському котлі.

Далі події розвивалися так. Розгромивши шість радянських армій в районі Києва, захопивши незліченні полчища полонених і небувалі трофеї, німецькі війська, в їх числі і 2-а танкова група Ґудеріана, повернули на Москву і в кінці вересня почали наступ. Німецькі танкові групи цілком обійшлися без Єльнинського виступу. Він їм був не потрібен. Вони завдали ударів на інших напрямках і з тим же успіхом вийшли до воріт Москви. Єльня, яку Жуков більше місяця штурмував, заплативши за її захоплення річками російської солдатської крові, була здана без бою. Резервний фронт, яким недавно командував Жуков, потрапив в оточення і був розгромлений. Причина: під керівництвом Жукова фронт не готувався до оборони, він безглуздо штурмував Єльню. В боях за Єльнинський виступ Резервний фронт був виснажений і ослаблений, витратив немислиму кількість боєприпасів і залишився без них. Ось тут він і потрапив під удари німецьких дивізій. Перемога Жукова під Єльнею обернулася грандіозною поразкою всього Резервного фронту через три тижні після нікому непотрібних перемог.

Якби в серпні і на початку вересня Жуков спробував врятувати своїх сусідів у Київському оточенні, то інакше склалася б і доля військ в районі Єльні. Якби Жуков не штурмував Єльню, а декілька своїх дивізій кинув проти тилів Ґудеріана, тоді бої під Києвом затягнулися до жовтня і листопада. В цьому випадку війська Жукова під Єльнею мали б час на підготовку оборони. Крім того, і противник після кровопролитних боїв за Київ був би вже не той. Та й починав би він наступ на Москву не в кінці вересня, а набагато ближче до зими. А то і зовсім його не починав би.