Різун Богданович - Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

важких танків — 0,

плаваючих танків — 0,

танків з дизельними двигунами — 0,

танків з протиснарядним бронюванням — 0,

танків з довгоствольними гарматами калібру 75-мм і вище — 0,

танків з широкими гусеницями — 0.

Для того, щоб стримати таку кількість німецьких танків на державному кордоні і не пустити їх на свою територію, Жукову в Україні та Молдавії було достатньо мати 266 танків приблизно такої ж якості, як німецькі. А в Жукова у складі Київського та Одеського військових округів було 8069 танків, у 30 разів більше, ніж було потрібно для оборони.

Один тільки 4-й мехкорпус, який Жуков кинув у бій проти 1-ї танкової групи, мав 892 танки, в тому числі 414 новітніх Т-34 і КВ, рівних, яким ні в Гітлера, і ні в кого у світі не було навіть у проектах.

8-й мехкорпус мав 858 танків, включаючи 171 Т-34 і КВ.

15-й мехкорпус — 733 танки, в тому числі 131 Т-34 і КВ

22-й — 647 танків, у тому числі 31 Т-34 і КВ. Мало? Але в Гітлера — жодного рівного або подібного на всіх фронтах.

Кожен з цих корпусів можна сміливо вважати справжньою танковою армією. В ході війни рідко яка радянська армія мала таку кількість танків. І німецькі танкові армії у своєму складі такої кількості танків у ході війни ніколи не мали. США, Великобританія, Франція, Японія, Італія в цій сфері до рівня СРСР і Німеччини не зуміли піднятися, у своїх збройних силах ніколи танкових армій не мали.

Крім новітніх танків Т-34 і КВ, під командуванням Жукова в червні 1941 року на Україні та в Молдавії було танків:

Т-28 — 215,

Т-35 — 51,

БТ-7М — 370

Т-37 — 669

Т-38 — 123,

Т-40 — 84

Ні в 1-ї німецької танкової групи, ні в усій Німеччині, ні в усьому світі не було жодного танка хоча б приблизно рівного цим «застарілим зразкам».

Маючи таку перевагу над противником, Жуков найграндіознішу танкова битву світової історії ганебно програв. Член військової ради Південно-Західного фронту корпусний комісар Н. Н. Вашугін по завершенні бою застрелився. Він комісар, не він готував, планував і проводив цей бій.

Цю танкову битву готував, планував і проводив Жуков. Він спалив за чотири дні шість мехкорпусів, а решту порядно знекровив. Після такого розгрому Жуков теж мав застрелитись, і тим зняти з себе хоч частину ганьби. Вірніше, спочатку повинен був застрелитися Жуков, а вже потім інші, хто за ту ганьбу не ніс такої відповідальності, як Жуков.

Але Жуков сів у літак і полетів до Москви.

Що б робив великий Жуков, якщо б у нього було не десять мехкорпусів, а тільки два, як у Кузнєцова?

Що б робив великий Жуков, якби проти нього воювала не одна танкова група, а дві, як проти Павлова?

У командувачів фронтів генералів Кузнєцова і Павлова не було права покинути розгромлені війська і втекти до Москви. У начальника Генерального штабу генерала армії Жукова таке право було. Він покинув розгромлені з його вини війська і був такий.

Все це вимагає докладного розгляду. До цих питань ми повернемося іншим разом.

І було після війни оголошено Жуковом: снарядів у нас було мало. Танки застарілі. Літаки - труни! Війська нестійкі!

Але давайте, як це буває на стратегічних іграх, подумки поміняємо армії місцями. Давайте уявимо собі, що на місці Червоної Армії стоїть німецький Вермахт. Не Червоній Армії випало захищати Радянський Союз, а німецькій армії. А над Вермахтом стоїть найбільший полководець ХХ століття Г. К. Жуков. І все в німецькій армії правильно, тут стійкі навчені солдати, розумні командири і чудова бойова техніка. Яке було б поєднання: зразкова армія і командує цією зразковою, кращою у світі військовою машиною наш великий геній.

Уявили? Добре. Йдемо далі.

Ось перед війною йдуть з Москви директиви Жукова: аеродроми винести до кордонів прямо під вогонь ворожих батарей! І стратегічні запаси - туди ж! В літаки супротивника не стріляти! Гарматні замки здати на склади! Колючий дріт на кордонах різати! В оборону війська не ставити! Траншей і окопів не копати! Мільйони солдатів присунути до самих кордонів. Туди ж - усі штаби, командні пункти та вузли зв'язку! Ніяких карт своєї території військам не видавати! Найпотужніші армії загнати в пастки - у виступи, які вклинюються у ворожу територію! Ніяких заходів без наказу Москви не робити! На провокації не піддаватися!

Командири всіх рівнів від взводу і вище поняття не мають про плани командування. Всі плани доставлені в опечатаних конвертах. За розкриття пакета без відповідного наказу — розстріл.

І ось по цій зразковій армії нанесені раптові нищівні удари жахливої міці. Наказ Жукова не піддаватися на провокації означав, що не можна воювати. А наказ не вживати ніяких заходів без особливого дозволу означав, що нічого взагалі робити не можна. Після таких наказів, у найдраматичніший момент, коли бідну армію б'ють, чим попало, - багатогодинне мовчання Москви. Заборону на ведення війни накладено, але не знято.