Різун Богданович - Тінь перемоги (Тінь перемоги-1)

Заодно й кісточки зібрали б.

Виступає донька великого полководця Маргарита Георгіївна і осоромлює Москву з Пітером: у Старому Осколі пам'ятник моєму татові поставлений, в Уральську - поставлений, у Нижньому Новгороді - поставлений, в селі Стрілковка - цілий комплекс, з монументом і меморіальною хатою. А в Москві та в Пітері - ганьбище! Пам'ятник Жукову не спромоглися поставити, неподобство яке!

Почули керівні товариші крик душі, миттю в Москві пам'ятник Жукову зліпили. Треба б ще в Пітері. У Волгограді. На Прохоровському полі. В Києві. У Варшаві. В Берліні. В Потсдамі. В Вюнсдорфі. В Одесі. І далі — скрізь.

Все це гарно. Тільки, на мою думку, слід було спочатку поховати мільйони солдатів, а вже потім розставляти пам'ятники тому, хто своїм геніальним керівництво загнав їх у смерть, але не потурбувався розпорядитися, щоб кістки закопали.

22 червня 1957 року Жуков провів державний переворот. До цього перевороту ми повернемося наступного разу. Зараз у нас інша тема. Головною силою державного перевороту був Жуков. Другим у цій справі за величиною і значенням був Іван Сєров.

Якщо Жуков здійснював державний переворот, спираючись на цю людину, виходить, вірив йому безмежно. Щоб оцінити Жукова, давайте уважно подивимося на Сєрова. Адже давно і правильно сказано: скажи, хто твій друг... Подивимося ж на Івана Сєрова, найближчого соратника і друга видатного полководця ХХ століття. Сєров цікавий, крім усього іншого, ще й ось із якого боку. Жуков рішуче і стрімко йшов до абсолютної влади в країні. Якби він її взяв, то другою людиною в державі виявився Сєров. Те, що нас чекало в разі захоплення влади Жуковом, ми вже можемо собі уявити. Сєров цю картину робить яскравішою.

Сєров Іван Олександрович. Рік народження 1905. Росіянин. З селян Вологодської області. Так записано в документах. Насправді, Ваня Сєров - син наглядача Вологодської в'язниці. Нічого поганого в цьому немає, проте в 1917 році владу в країні захопили кримінальні злочинці. Тюремників вони не любили. Нові правителі перетворили всю країну і прилеглі території в одну велику зону, суцільно заплетену колючим дротом. Вони самі стали тюремниками свого народу. А тюремників попереднього режиму вони ловили, садили, вбивали. Дітям тюремників попереднього режиму розраховувати на блискучу кар'єру не доводилося. Всі шляхи перед ними були закриті.

Наглядач Вологодської в'язниці А. Сєров сховався від розправи в невідомому напрямку, а його син Ваня записався в селянський стан. Політичну кар'єру Іван Сєров почав рано. І почав її з обману, оголосивши себе спадковим землеробом. У 18 років Іван Сєров - завідувач хати-читальні повітової політосвіти. В ті часи ця посада офіційно іменувалася - ізбач. Селяни землю орють, а Ваня книжки видає. Жодна держава у світі не може собі дозволити такої розкоші: у кожному селі величезної країни сидить молодий нероба і видає книжки про те, як в майбутньому всі будуть щасливі і рівні. Таке дозволяли собі більшовики. Заперечують: так вони ж ліквідували неписьменність, вони несли в народ світло знань!

З цього питання товариш Ленін висловився цілком виразно: «Ліквідувати неписьменність слід лише для того, щоб кожен селянин, кожен робітник міг самостійно, без чужої допомоги читати наші декрети, відозви. Мета - цілком практична. Тільки і всього.» (Ю. П. Анненков. Щоденники моїх зустрічей. Цикл трагедій. М. 1991. Т.2 с. 270)

Гітлер Леніна не читав, але він був ленінцем. Кожен бажаючий може знайти в Гітлера таку ж точно цитату, майже слово в слово. Різниця в тому, що Гітлер мав намір вводити таку «письменність» на окупованих територіях, а Ленін - на своїй власній.

Але повернемося до Вані Сєрова. Він рано зрозумів, що краще пропагувати ударну працю, ніж гарувати самому. Через чотири місяці роботи на ниві політичної освіти трудящих - перше і дуже різке підвищення. Ваня Сєров - голова сільради. В серпні 1925 року вступає до військового училища і в серпні 1928 року його закінчує. Потім за шість років проходить посади від командира вогневого взводу до виконавця обов'язків начальника штабу артилерійського полку. В січні 1935 року вступає у Військово-інженерну академію. В 1936 році переведений у Військову академію імені Фрунзе. Закінчує її в січні 1939 року. Це момент, коли завершується Велика сталінська чистка. В НКВС - переливання крові. Чекістів єжовського призову товариш Сталін кинув під трамвай історії. На їхнє місце - молоді висуванці: офіцери з армії, партійні ватажки, підростаючі комсомольські вожді, передові пролетарі, яких пропаганда називала робітниками від верстата. В народі їх звали робітниками з-під верстата.