Александр Красовицкий - Хроніка війни. 2014—2020. Том 1. Від Майдану до Іловайська

Саме під селищем Старобешеве і була нам обрана та призначена наша перша вогнева позиція.

Нашим бойовим завданням була підтримка підрозділів, які штурмували Іловайськ, і протидія вторгненню російської армії.

• Ігор Михайлишин «Танець смерті. Щоденник добровольця батальйону ‘‘Донбас’’»

23 серпня 2014 року. Той день настав. Дочекались підкріплення. Батальйони «Дні­п­ро-1», «Світязь», «Миротворець». Ну і рештки нашого батальйону з Курахового і Попасної. Усі тепер у зборі. Це обнадіює. Ще й не забу­ли про воду, пальне та інші припаси.

Тепер можна зі спокійною душею йти в атаку.

— «Пианист»! Ты слышал?

— Що?

— Земляки твои приехали?

— Які ще такі мої земляки?

— Батальйон «Івано-Франківськ»!

— Нічого собі! Треба буде піти з ними привітатись...

— В бою и «прывитаешься». «Лермонтов» сказал, что скоро идем на штурм. Так шо, харош дрыхнуть. Собирайтесь!

— Цікаво, куди підемо?

— Да какая разница. Пора уже навалять этой сепарне. Закатаем их металлом в асфальт.

Через півгодини величезна колона вже стоїть готова до бою. Багато всіх тут. Може, і дві сотні набереться... Штурм точно буде багатообіцяючим.

Попереду їдуть машини піхоти і броньовані пікапи. Позаду йде піхота. Курс на колійну станцію. Ми все там знаємо добре. Тим більше, що навіть бойова історія вже є. Від цих знань ентузіазм подвоюється.

— Б**, почему они так тянутся? Щас мы это поправим.

«Камаз» обганяє всю колону і виривається вперед.

— Здесь все чисто! Чего вы медлите?

«Лєрмонтов» приєднується до «Камаза», і ми швидко відриваємось від колони та першими заїжджаємо на станцію.

Тут зовсім спокійно. Немає ніяких ознак чиєїсь присутності. Вітерець спокійно ганяє порожніми територіями.

— Сепары уснут скоро от той скорости, с которой мы нападаем.

Дві бойові машини піхоти зупиняються в полі, щоб була пряма видимість до ворожого об’єкта. Починається атака. Важкий кулемет аж захлинається від потужних хлопків. З головних воріт станції стріляє автоматичний гранатомет батальйону «Дніпро-1». Вчепили на нього піратський капелюх. Заради розваги. Намальований черепок ритмічно підстрибує за кожного пострілу. При тривалому вогні й танець виходить.

Раптом біля машин піхоти лунають вибухи. Декілька купок диму повільно розвіваються по вітру. З точністю можу сказати, що це гранати автоматичного гранатомета. Тільки ворожого. Цей звук я знаю ідеально.

— Нас обстреливают!

«Бугор» сидить із кам’яним обличчям і спостерігає за всім із водійського сидіння.

— Друже «Бугор», вы не против, если я вас потревожу?

— Ніяк ні, друже командире.

— Заводите машину!

Вони швидко зникають осторонь. Лунає кількадесят вистрілів. Стріляти поїхали. Безсовісні. А нас не взяли. Самі працюють по ворожому гранатометнику.

Ого! А це вже по них стріляють. Я свідок першої дуелі автоматичних гранатометів. Заворожуюче.

Тим часом у нас картина не така вже й героїчна. Лунають непоодинокі панічні вигуки. Усі, хто був у полі, — біжать на територію станції. Шукають сховку. З другого боку декілька машин вирушає назад до бази. За ними їдуть ще і ще. Ще і ще. Втікачів стає більше. Зрештою, в залишках опинилася тільки десята частина від загальної кількості атакуючих.

— Что это было?

— Хер их знает!

«Лєрмонтов» і «Бугор» повертаються. Навіть наперед знаю їхні враження.

— А где все?

— Втекли.

— Мы ж ведь только начали...

— Я до сих пор не могу поверить, что сто пятьдесят человек испугались одного гранатомета.

— А я думав, що підем углиб штурмувати. Не судилося сьогодні...

— И твой «Франковск» убежал.

— Не згадуй мені більше їх. Аж соромно.

— А все такие рембы были. Аж противно!

Це можна було б списати на те, що вони щойно приїхали. Ще не до кінця ознайомились із ситуацією. Не знають, що тут справді коїться. Не знають інтенсивності тутешніх боїв. Але...

Я говорив би так тільки в тому разі, якби це були «необстріляні» підрозділи. Які не нюхали пороху. Які не знають, що таке бій. Не знають, яке це відчуття, коли в тебе стріляють.

Тільки це не так. Усі мають воювати. У теорії. А на практиці... Паскудство!

• Зведення новин

Терористи намагаються повернути контроль над втраченими позиціями, зокрема, в районі селища Станиця Луганська.

Про це повідомляє на своїй сторінці в Фейсбук керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук .

За його інформацією, в зоні проведення АТО тривають бої в районах населених пунктів Іловайськ, Новосвітлівка, Хрящувате, Маломиколаївка, Іллірія, а також в районі Саур-Могили. Залишається напруженою ситуація в районі н.п. Станиця Луганська.