Геродот - Історії в дев'яти книгах. КнигаVII - Полімнія

39. Ксеркс страшенно розлютився і так відповів йому: «Негіднику! Ти наважився, коли я сам виступаю в похід на Елладу і тягну з собою і моїх синів, і братів, і родичів, і моїх друзів, ти наважився клопотати про твого сина, ти, мій раб, який мусить мене супроводити з усією своєю родиною, і навіть і з своєю жінкою? Тепер пам'ятай таке, що у вухах людей перебуває їхня душа, яка, почувши щось корисне для неї, наповнює радістю тіло, а почувши щось протилежне до цього, спалахує гнівом. Отже, оскільки ти зробив уже багато доброго та обіцяв ще зробити, ти не хвалитимешся, що перевершив царя в щедрості, але через те, що тепер ти змінився і поводишся з такою безсоромністю, ти не матимеш того, що заслужив, але трохи менше від того. Тебе і чотирьох твоїх синів рятує обов'язок гостинності, але один, якого ти так любиш, він заплатить своїм життям за твою хибу». Після такої відповіді він наказав одразу тим, справою яких було виконувати такі накази, знайти старшого сина Піфія, розрізати його навпіл, а потім повісити одну половину його тіла праворуч на шляху, а другу половину – ліворуч і цим шляхом має пройти військо. Вони виконали це і після цього там почало проходити військо.

40. Першими пройшли носильники та в'ючні тварини, а за ними військо з різних народів упереміш, а не окремо. Коли половина цього війська пройшла, утворився на шляху порожній проміжок, і так ідучи вони не стикалися з царським почтом. Перед царем ішли тисяча добірних вершників із усіх персів, далі тисяча списоносців і вони також вибрані з усіх персів. Вони тримали списи вістрями додолу(1). За ними виступали десятеро священних коней, що називалися нісайськими, розкішно прикрашених. (Вони називаються нісайськими конями ось через те, що в Мідії є велика рівнина, що називається Нісайон. Отже, ці величезні коні пасуться на тій рівнині.) За цими десятьма кіньми їхала священна колесниця Зевса (2), яку везли вісім білих коней, а позаду від цих коней ішов пішки візник, тримаючи віжки, бо, звичайно, жодна людина не може стояти на цій колесниці. Далі за ними їхав сам Ксеркс на колесниці, яку везли нісайські коні. Поряд із ним ішов візник, на ім'я Патірамфій, перс, син Отана.

41. У такому порядку виступав Ксеркс із Сардів і, коли йому хотілося, він пересаджувався з колесниці на критий візок. За ним ішли списники, найхоробріші і найшляхетніші з персів, тримаючи списи за звичаєм оберненими долі. Далі їхали вершники, ще тисяча добірних персів, а за кіннотою ще десять тисяч добірних персів, які йшли пішки. Тисяча з них на нижньому кінці списа замість ремінців мали золоті гранатові яблучка і вони оточували ще інші дев'ять тисяч, а ті, яких вони оточували, мали срібні гранатові яблучка. Золоті яблучка мали ще ті, що тримали списи вістрями долі, а ті, що йшли безпосередньо за Ксерксом, мали на списах яблука. За цими десятьма тисячами йшли слідом десять тисяч кінних персів. За цією кіннотою було залишено порожній простір в дві стадії, а за ним ішло інше нерегулярне військо.

42. Перське військо з Лідії підійшло до річки Каіку і до місійської країни, а посуваючись далі за Каік, залишило ліворуч гору Кан(1), через Аттарней до міста Карена. А звідти перетяло рівнину Теби (2) і пройшло біля міста Атраміттея і Пеласгійського Антандра. Обійшовши зліва Іду, воно заглибилося в область Іліона. І коли вони заночували в передгір' ях Іди, загримів грім і на військо впали блискавки і повбивали чимало людей.

43. Коли військо прибуло до ріки Скамандр(1), яка була першою рікою, відтоді, як вони вирушили з Сардів, і почали переправлятися, води Скамандра пересохли і їх не вистачило щоб напилося військо і тварини. Отже, кажу, ледве Ксеркс прибув до цієї річки, він зійшов на Пріамів Пергам, який йому дуже кортіло відвідати. Огледівши його, він запитав і йому докладно все з'ясували. Він приніс у жертву тисячу биків Афіні Іліонській (2), а маги зробили зливання на честь героїв. Після завершення цих обрядів уночі на табір напав панічний страх. Коли розвиднилося, вони вирушили звідти, залишивши ліворуч міста Рой-тейон, Офрініон і Дардан, який межує з Абідосом, і ще ліворуч залишили Гергіту (3), місто тевкрів.

44. Коли вони прибули в Абідос, Ксеркс побажав оглянути всі свої війська. І оскільки для нього було споруджено абідосцями за наказом царя на одному горбі(1) бельведер із білого мармуру, там він сидів і дивився на узбережжя і оглядав сухопутне військо та кораблі. Коли він так дивився, йому заманулося побачити змагання в швидкості кораблів. Відбулося це змагання, і переможцями виявилися фінікійці з Сідона, і він був у захваті від цього змагання і від свого війська.