Геродот - Історії в дев'яти книгах. КнигаVII - Полімнія

51. Після того Артабан сказав: «Царю мій! Оскільки ти не дозволяєш нікому ні перед чим вагатися, проте прийми від мене одну пораду, бо коли йдеться про багато справ для обговорення, воно неодмінно затягається. Кір, Камбісів син, підкорив персам і змусив виплачувати данину всю Іонію, за винятком Афін(1). Отже, цих людей я раджу тобі не вести аж ніяк проти їхніх батьків, бо і без них ми зможемо подолати наших ворогів. Адже вони, якщо підуть разом із нами, неодмінно будуть або найнесправедливішими, намагаючись поневолити свою метрополію, або будуть найсправедливішими, допомагаючи афінянам зберегти їхню свободу. Отже, коли вони будуть найнесправедливішими, вони не принесуть нам багато користі, а коли вони будуть найсправедливішими, тоді вони спроможуться завдати багато шкоди твоєму військові. Отже, згадай і про давнє прислів'я, що людина одразу після початку не може передбачати кінець».

52. На це Ксеркс відповів: «Артабане! В думках, які ти висловив, ти без сумніву помиляєшся і, власне, в тому, що боїшся, чи не зрадять нас іонійці через свої почуття, що про них ми маємо найнадійніший доказ: і про це ти й сам можеш судити та й інші, які супроводили Дарія в поході на скіфів, бо тоді вони могли чи знищити все перське військо, чи врятувати його, проте вони виявили свої почуття справедливості та відданості і не завдали нам жодної шкоди. Крім того, вони залишили в нашій країні своїх дітей і своїх жінок і все своє майно, і тобі не спало на думку, що вони могли б учинити нам прикрості. Отже, і цього не слід тобі побоюватися, але будь певний і постарайся захистити мою родину та мою державу, бо лише тобі серед усіх я доручаю моє берло».

53. Так він сказав і відіслав Артабана до Сусів, а потім покликав до себе найславніших персів. Коли вони прийшли до нього, він звернувся до них із такою промовою: «Я вас покликав, шановні перси, і я хочу, щоб ви були хоробрими людьми і не принизили подвигів наших предків персів, великих і подиву гідних, щоб кожен із вас зокрема і всі ви разом приклали всі зусилля, бо висока мета, яку ми поставимо перед собою, рівною мірою обходить усіх нас. Я попереджую вас, щоб у цій війні ви використали всі ваші можливості і ось із якого приводу: згідно з відомостями, що я їх маю, люди, проти яких ми виступаємо, хоробрі і якщо ми їх переможемо, вже жодне військо на світі не зможе чинити нам опір. А зараз помолімось богам, які протегують нашій перській країні, і нехай почнеться похід».

54. Цього дня вони готувалися до походу, а наступного дня чекали на схід сонця, бо хотіли побачити його і палили на мостах різні пахощі і вкладали на шляху миртове гілля. Щойно піднялося над обрієм сонце, Ксеркс зробив зливання на честь моря з золотого келеха і водночас виголосив молитви до сонця(1), щоб із ним не сталося якогось лиха, що могло б завадити йому завоювати Європу, поки він не дійде до її краю. Після молитви він кинув келих у Геллеспонт, а також іще золотий кратер і перський меч, який називається акінаком. Про ці речі я не можу сказати з певністю, чи він кинув їх у море як присвячені сонцеві, чи він розкаявся в тому, що наказав відшмагати Геллеспонт, і хотів виправити зроблений ним у гніві вчинок і кинув ці речі як дар морю.

55. Коли закінчилися ці церемонії, почала проходити мостом, тим, що з боку Понту Евксіну, вся піхота та вся кіннота, а тим мостом, що з боку Егейського моря – обоз та обслуга. На чолі виступили десять тисяч персів, усі з вінками на голові, а за ними основні частини війська, що склалися з суміші різних народів. Вони проходили цілий день і ще наступного дня, попереду вершники і ті, що тримали списи вістрями додолу. І вони також мали вінки на голові. За ними йшли священні коні і священна колесниця, потім їхав сам Ксеркс і списоносці, та тисяча вершників, а позаду все інше військо. Водночас і кораблі вирушили до протилежного узбережжя. Проте я чув, що цар пройшов мостом після всіх.

56. Коли Ксеркс переправився в Європу, він оглянув своє військо, що посувалося під ударами батогів. Його військо йшло протягом семи днів і семи ночей, не зупиняючись ні на хвилину. Ксеркс уже перейшов через Геллеспонт, коли, як кажуть, один– геллеспонтець сказав: «Зевсе! Навіщо ти прибрав образ перса і змінив ім'я Зевса і назвався Ксерксом і привів із собою машканців усієї землі і хочеш згубити Елладу, хоча в твоїй руці було таке зробити і без усього цього?»

57. Коли всі отак пройшли і були готові продовжити похід, там сталося чудо, якому Ксеркс не надав значення, хоч його легко було розтлумачити: отже, кобила народила зайця. Це чудо ясно означало, що Ксеркс поведе своє військо проти Еллади з такими пишністю та бундючністю, але щоб урятувати своє життя, повернеться до того місця, з якого вирушив, біжачи як заєць. На той час, коли він був у Сардах, сталося ще одне чудо, що стосувалося до нього, одна ослиця народила віслюка з двома статевими органами, чоловічим над жіночим.