Геродот - Історії в дев'яти книгах. КнигаVIII - Уранія

46. З острів'ян егінці дали тридцять кораблів. Вони мали ще й інші оснащені, але на них вони охороняли свою країну, а з тридцятьма кораблями, найкращими з тих, що в них були, вони взяли участь у морській битві при Саламіні. Егінці – це дорійці з Епідавра, а їхній острів за давнини називався Ойнона(1). За егінцями прийшли халкідяни, які приставили стільки кораблів, скільки було в них при Артемісії – двадцять кораблів, а еретрійці дали також двадцять. Вони – іонійці. За ними прибули кеосці з таким самим числом кораблів. Вони з іонійського племені і походять із Афін. Наксосці дали чотири кораблі. їхнє місто послало їх, щоб вони об'єдналися з мідійцями, як це зробили й інші острів'яни, але вони не підкорилися цьому наказові і пішли об'єднатися з еллінами за порадою одного видатного громадянина, Демокріта , який був тоді тріерархом. Наксосці – іонійці, що походять із Афін. Стірейці дали стільки кораблів, скільки їх було при Артемісії, а кітносці дали один корабель і одну пентеконтеру. Обидва вони – дріопи. На флоті працювали також серіфосці, сіфносці та мелосці, бо лише вони серед острів'ян не дали варвару води і землі.
47. Всі ті, що взяли участь у поході, мешкають по цей бік теспротій-ців(1) і ріки Ахеронту. Справді, теспротійці є сусідами ампракійців і левкадійців і вони прибули взяти участь у поході з далеких країв. Проте з тих, які мешкають по той бік від цих країв, кротонці були єдиними з тих, хто поспішили на допомогу Елладі, що зазнала небезпеки, на одному кораблі, яким керував триразовий пітіонік Фаілл (2). Кротонці належать до племені ахейців.
48. Інші, про яких я уже згадав, приставили для флоту трієри, а мелосці, сіфносці і серіфосці – пентеконтери. Мелосці, які походять із Лакедемона, дали дві, сіфносці, які з походження іонійці з Афін, кожні з них по одній. Загальне число кораблів, крім пентеконтер, доходило до трьохсот сімдесяти восьми.
49. Коли зібралися на Саламіні стратеги тих міст, які я назвав, вони почали радитися. Еврібіад закликав усіх, хто хоче висловити свою думку, в якому місці буде найкращим дати морський бій, із тих місць, що їм належали, бо Аттіку вони вже покинули і він мав на думці інші місця. Думки більшості з тих, хто висловився, збігалися. Отже, вони пропонували попливти до Істму і вступити в бій біля узбережжя Пелопоннесу, і, крім усього іншого, вони наводили таке міркування, що коли їх буде переможено в морському бою при Саламіні, то вони будуть замкнуті на острові, де ніхто не прийде їм на допомогу, але коли вони битимуться біля Істму, то зможуть тікати до своїх домівок.
50. Коли пелопоннеські стратеги наводили ці міркування, туди прибув афінянин і приніс відомість про те, що вся Аттіка горить. Отже, стратег, який супроводжував Ксеркса, пройшовши через Беотію і спаливши місто теспійців, котрі його залишили і перейшли на Пелопоннес, спаливши також місто платейців, нарешті, прибув до Афін(1) і там розграбував все, що було. Спалив Теспею і Платею, довідавши від фіванців, що їхні мешканці не прийняли сторону мідійців.
51. Від того часу, коли варвари перейшли через Геллеспонт, відколи почався їхній похід, вони залишалися в тих краях протягом одного місяця, переходячи з Азії до Європи, а ще три місяці проминуло, поки вони досягли Аттіки, де тоді архонтом в Афінах був Калліад(1). Вони захопили долішнє місто, яке було безлюдним, і застали небагатьох афінян, котрі знайшли притулок у святилищі(2), храмових скарбників (3) і кількох бідняків, що загородили Акрополь дверима та дошками(4) і відбивали напади ворогів. Вони не відступили на Саламін за браком засобів і, крім того, вони гадали, що правильно зрозуміли зміст оракулу, який переказала Піфія, що дерев'яний мур не буде здобуто. Отже, вони казали, що саме така дерев'яна огорожа є сховищем, яке бог мав на увазі, а не кораблі.
52. Перси зайняли позицію на горбі навпроти Акрополя(1), який афіняни називають Ареопагом, і почали облогу в такий спосіб: вони обгортали стріли клоччям, підпалювали їх і вистрілювали на огорожу. Обложені афіняни продовжували чинити опір, хоча були доведені до розпачу і їхня огорожа вже не захищала їх. Вони не приймали пропозицій Пейсістратідів домовитися про здачу, але вигадували ще інші засоби оборони, а саме: щоразу, коли варвари хотіли наблизитися до брами, вони скочували на них величезні кам'яні брили (2), таким чином, Ксеркс протягом багатьох днів перебував у скрутному становищі, бо не міг їх подолати.
53. Проте нарешті варвари знайшли вихід із цього скрутного становища. Бо згідно оракулу було наперед визначено, що вся материкова Аттіка підпаде під владу персів. Хоч як там це було, в передній частині Акрополя, поза брамою і сходами, в одному місці, де, здається не було жодного вартового, де, мабуть, не сподівалися, що може зійти людина, звідти деякі піднялися поблизу святилища Аглаври, дочки Кекропа, незважаючи на те, що в цьому місці скеля була дуже стрімчастою. Ледве афіняни побачили їх на Акрополі, одні з них кинулися стрімголов із скелі і розбилися, а інші побігли до внутрішнього покою в храм. Перси, які вдерлися до Акрополя, насамперед, попростували до брами, відчинили її і почали вбивати благальників і, коли всі вже були мертві, вони розграбували святилище і підпалили все на Акрополі.
Читать дальше