Н. Дорофєєва: З історії грошей України

Монетний двір— підприємство для карбування монет, виготовлення орденів, медалей та інших державних металевих відзнак.

Скарб— певна сума зібраних разом металевих монет,

які заховані в землі, дуплах дерев, під фундаментами будинків тощо. Скарби були засобом збереження грошей у виняткових обставинах (під час воєн, стихійних лих).

Функції грошей—

• міра вартості;

•засіб обігу;

•засіб нагромадження або утворення скарбів;

•засіб платежу;

•світові гроші.

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Введенський А., Дядиченко В., Стрельський В. Допоміжні історичні дисципліни. — К., 1963.

2. Воронов Ю. Страницьі истории денег. — Новосибирск, 1986.

3. Гальчинський А. Теорія грошей. — К., 1996.

4. Гарбуз Б. Нумізматична колекція Національного музею історії України //Вісник НБУ. — 1995. - № 3. — С. 84 - 90.

5. Гловінський Е. Гроші // Енциклопедія українознавства. Т. 2.— Львів, 1992. - С. 447 - 450.

6. Голуб Г., Семенюк Л., Смовженко Т. Гроші. Кредит. Банки. — Львів, 1997.

7. Из истории денег // Украина-бизнес. — 1995. — № 6. — С. 3.

8. Козлов Г. Теория денег и денежного обращения. — М., 1946.

9. Котляр Н. Кладоискательство и нумизматика. — К, 1974.

10. Кучеренко Э., Мошнягин Д. Нумизматика в школе. — М., 1968.

11. Потин В. Нумизматика и история денежного обращения. // Деньги и кредит. — 1988. — № 3. — С. 67 — 69.

12. Потин В. О названиях монет // Деньги и кредит. — 1988.— № 8. - С. 77 - 80.

13. Пруссова Л. Экономика в вопросах и ответах. — К., 1998.

14. Федоров-Давьідов Г. Монетьі — свидетели прошлого. — М., 1985.

15. Фенглер, Гироу, Унгер. Словарь нумизмата. — М., 1993.

16. Щелоков А. Свидетели истории. — М., 1987.

17. Янин В. Изучение вспомогательных исторических дисциплин // Очерки истории науки в СССР. Т. 2. — М., 1960.

Говорячи про монетне виготовлення в цілому, не можна не торкнутися питання техніки виготовлення монет.

Монета має два боки: лицьовий — аверс, зворотний — реверс. Ребро монети (обріз) має назву «гурт».

Відомі два способи виготовлення монет:

лиття;

карбування.

Лиття у більшості випадків застосовувалось при виробництві великих мідних монет, карбувати які було досить складно.

Техніка лиття розвивалась в Ольвії у VI ст. до н. е. і Стародавньому Римі у IV ст. до н. е. (незалежно один від одного).

Відливання монет відбувалось групами. Після цього литники розрубувались і на місці розрубки залишався слід. Форми для лиття виготовлялись з глини. Форми складались з двох половинок, у результаті зміщення яких монета іноді набувала неправильної форми гурту.

Карбування — найпоширеніший спосіб виготовлення монет.

Необхідними інструментами для карбування були: ковадло, молот, кліщі, щипці, штемпелі лицьової і зворотної частин, на яких вирізано те чи інше зображення. Монетне коло раніше відливалось у певній вазі й розмірі. Ударом штемпеля по монетному колу негативне зображення штемпелів наносилось на монету. Нижній штемпель був врізаний у ковадлі й мав більш глибокий рельєф. Верхній штемпель мав циліндричну форму і накладався на монету. Весь процес карбування однієї монети тривав близько 6-7 секунд.

У добу античності карбування монет велось одним штемпелем (карбували лише лицьовий бік — аверс).

Загалом, монети карбувались двома штемпелями — для виконання зображення на аверсі та реверсі.

Цікавим є питання щодо видів випусків монет. Їх налічується три:

регулярні (випуски монет, котрі постійно перебувають в обігу, емісія яких періодично поновлюється);

пам'ятні або ювілейні (випуск яких приурочено до знаменної державної події);

подарункові або донативні (їх емісія досить незначна, оскільки призначені вони суто для подарунка; наприклад, главі однієї держави, який перебуває з візитом у цій країні).

Важливе місце в історії грошей України займає вивчення історії грошей античних держав Греції та Риму, оскільки слов'янські племена, що проживали на території сучасної України, мали жваві торговельні відносини з купцями — представниками цих держав. Останні навіть заснували міста-колонії у Північному Причорномор'ї. В новітній час археологами під час розкопок виявлено велику кількість грецьких і римських монет, які поширювались на наших землях у VI ст. до н. е. — IV ст. н. е.