Н. Дорофєєва - З історії грошей України

Перші монети на території античної Греції з'явились у І тис. до н. е. Як найбільші центри поширення монетної справи дослідники виділяють острови Лесбос, Егіни, Сіракузи.

Причинами, що сприяли такій ранній появі монет, називають зростаючий розвиток товарного виробництва і пожвавлення торгівлі.

Стародавні монети карбувались з електру — природного сплаву золота і срібла, що добували в долині ріки Пактола, у горах Тмола і Сіпіла в Малій Азії.

Афіни володіли найбільшими родовищами срібла і тому переважали сусідів щодо можливостей випуску грошей. Основна маса афінських монет із зображенням голови Афіни Паллади і сови виготовлена зі срібла з родовищ Лавріона.

На цих монетах ніколи не позначали їх номіналів, але завжди відрізняли за зображенням, розміром, вагою.

Монетних систем античності існувало досить багато. Серед найпоширеніших виділяють такі: мілетська, фокейська, перська, егінська, евбейська, аттична, корінфська (розглянемо їх детальніше за Табл. 1.}

Таблиця 1

1. Статер, срібло , Корінф , близько 400 р . до н . є .

2. Статер, золото , Рородс , близько 400 р . до н . є .

3. Тетрадрахма, срібло , Амфіполіс , близько 400 р . до н . є .

4. Драхма, срібло , Аргос , близько 360 р . до н . є.

5. Дідрахма, срібло , Олімпія , близько 360 р . до н . є .

6. Зображення богині Афіни, Афіни

7. Зображення сови, Афіни

Одна з монет аттичної системи — обол — мала ритуальне призначення. За давніми віруваннями, греки клали в рот померлому срібну монету (так званий «обол мертвих») — як плату за переправу через р. Стікс у потойбічне царство Гадеса.

У середині VIII — VII ст. до н. е. на узбережжі Чорного моря в пошуках вільних земель, ринку збуту товарів, вигідних партнерів для ведення торгівлі, шукаючи надійного притулку після поразок у політичній боротьбі в Елладі, прибувають греки — колоністи. Одним з перших грецьких поселень, що виникає на березі Бузького лиману, яке пізніше перетворилось на багате місто–державу, виникає Ольвія (у перекладі з грецької мови — «щаслива»). У VI—V ст. до н. е. розбудовуються такі грецькі міста-держави, як Херсонес,Пантікапей, Тіра, Феодосія, Танаіс.

Основу господарства тут становило ремесло і торгівля. Саме торгівля, що досить швидко й успішно розвивалась у цих містах, сприяла водночас і розвитку товарно-грошових відносин цих територій.

Примітивні форми грошей у грецьких містах-колоніях на рубежі VIII —VII ст. до н. е. поступаються монеті, яка полегшувала купівлю.

Одним із важливих пам'яток архаїчного і матеріального духовного побуту колоністів є оригінальні грошові знаки у вигляді наконечників стріл. «Стріли» були поширені в багатьох античних поселеннях, що свідчить про початкову спільність культурних традицій та економічних інтересів грецького поселення.

Першими монетами, карбованими тут у VI ст. до н. е., є монети з електру.

Згідно з дослідженнями Л. Я. Казаманової, у грошовому обігу міст Північного Причорномор'я склались дві стійкі тенденції. Одна з них — традиція використання найдешевшого металу — міді. Друга тенденція відображена в концепції приватного випуску грошей, яка прослідковується вже з моменту появи «стріл». Так визначився подвійний характер емісії в цих містах: державний і приватний. Для прикладу, в Ольвії довгий час випускали монети без додаткових імен чи знаків. Це монети полісних або приватних випусків. У Тірі карбування монет було зосереджене майже виключно в руках держави. На противагу їй, Ольвія постійно використовувала приватних осіб для міського карбування (правове становище й організація приватних випусків є ще не повністю вивчені), які для цього об'єднувались у гільдії з кількох осіб.