Олекса Підлуцький - Рональд Рейган - людина, яка перемогла Імперію зла

Та, звичайно ж, головною причиною популярності Рейгана стали реальні здобутки його адміністрації, перш за все економічна політика, що з легкої руки журналістів отримала назву «рейганоміки». Сам Рейган називав її «економікою, орієнтованою на пропозицію» (supply-side economy). Суть її зводилася до зниження податків як найефективнішого засобу відродження ділової активності та економічного підйому в країні. І справді, справи в Рейгана не розійшлися зі словами — в перші три роки свого президентства він щороку знижував прибутковий податок на 10 відсотків. При цьому це стосувалося і бідних, і багатих. Було запроваджено податкові пільги на інвестиції у високі технології, що дозволило Америці суттєво посилити свій технологічний відрив від решти країн світу, включно з найближчими «переслідувачами» — Японією та Західною Європою. Було створено привабливі умови для іноземного капіталу і в країну хлинув потік інвестицій з усього світу.

За роки правління Рейгана Америка перетворилася з найбільшого в світі нетто-експортера на найбільшого нетто-імпортера капіталу. Рейган астрономічно збільшив державний борг США, ігноруючи похмурі застереження, що він перекладає сьогоденні проблеми на плечі наступних генерацій. Лише в перший рік свого правління Рейган скоротив витрати державного бюджету на 35 мільярдів доларів і взяв під контроль інфляцію, рівень якої за рік зменшився вдвічі — з 12,4 до 6 відсотків. Водночас Рейган різко урізав усі соціальні програми бюджету. «Це злочин, коли людина, здатна прогодувати себе сама, живе за рахунок податків своїх співгромадян», говорив президент. Унаслідок цього чисті доходи 10 відсотків найбагатших американців за перші три роки правління Рейгана зросли більше як на 20 відсотків і настільки ж скоротилися реальні доходи 10 відсотків найбідніших. В’їдливі журналісти негайно охрестили президента «Робін Гудом навпаки, який відібрав гроші в бідних і віддав їх багатим». Проте більшості американців, вихованих у традиціях індивідуалізму та розрахунку на власні сили, цей курс сподобався.

Єдине, на що президент не шкодував бюджетних коштів — військові витрати. Рейган відкинув досягнуті урядом Картера домовленості з Радянським Союзом про обмеження стратегічних озброєнь і натомість почав «зоряні війни» проти «Імперії зла», як він публічно (і вельми недипломатично) охрестив СРСР. Суть Стратегічної оборонної ініціативи, яка коштувала десятки мільярдів доларів, зводилася до створення ефективної системи протиракетного захисту над всією територією Штатів, яка б позбавила СРСР можливості гарантовано знищити США у випадку виникнення ядерної війни. Новий виток гонки озброєнь, з одного боку, сприяв стрімкому розвиткові в Сполучених Штатах нових технологій, з іншого, — призвів до того, що Радянський Союз надірвався економічно. А це стало однією з причин горбачовської перебудови і, зрештою, краху СРСР. З кінця 1950-х років і до 1989 року головною ідеєю Рейгана було звільнення Східної Європи від комуністичного панування. І хоча остаточний крах СРСР і «світової системи соціалізму», відбувся вже за президента Буша-старшого, як слушно зауважив член Ради національної безпеки США Джордж Блуер, «саме в період Рейгана світ переконався, що демократичний капіталізм здолав соціалізм».

За часів президентства Рейгана, року так десь 1983-го, радянські експерти «переконливо» доводили, що рівно через двадцять років під тягарем величезного державного боргу американська економіка зазнає неминучого краху, який призведе якщо не до ліквідації Сполучених Штатів як таких, то до різкого зменшення їхнього економічного та політичного впливу в світі. Комуністичні «прогнозисти» влучили пальцем у небо. Незабаром припинив своє існування сам Радянський Союз, а Штати стали єдиною в світі наддержавою, абсолютним лідером у сфері високих технологій. І якщо до президентства Рейгана можна було вести мову про скорочення відриву між США та іншими світовими центрами сили в сфері економіки та політики, зокрема Євросоюзом та Японією, то нині цей розрив тільки збільшується. І не в останню чергу завдяки потужному поштовху, який Америка отримала в епоху Рейгана і який відчувається досі.

Доля Рейгана після завершення президентських повноважень склалася трагічно. У 1994 році йому було поставлено страшний діагноз — хвороба Альцгеймера. Ця невиліковна хвороба мозку веде до поступового розпаду особистості. Відтак Рейган прийняв важке, але гідне рішення — попрощався з нацією і усамітнився разом із Ненсі в своїй каліфорнійській резиденції. Він хотів, щоб Америка і цілий світ запам’ятали його сильним та розумним. Так Рейган прожив ще 10 років, а в останні місяці не впізнавав уже навіть Ненсі.