Але вказівки про можливу ліквідацію стосувалися не цілих етнічних груп, а конкретних активістів, які співпрацювали з ворогом або вели боротьбу проти ОУН та Української держави.
Іншим представникам національних меншин гарантувалися такі самі права, як і етнічним українцям.
Схожі тези стосовно етнічних груп сформульовано в рішеннях Другої конфренції ОУН в 1942 році. Тут теж виокремлено поляків та євреїв. Щодо перших наголошувалося на потребі «злагіднення польсько-українських відносин», а щодо євреїв — на недоцільності брати участь у антиєврейських акціях, оскільки це відволікає увагу від головного ворога. З усіма іншими національними меншинами пропонувалося започаткувати дружні відносини та співпрацю на ґрунті спільного фронту поневолених народів.
Єврей Мандик Хасман (1929–2013) — вояк УПА
У лютому 1943 р. Третя конференція ОУН вкотре повторила ідею створення спільного фронту поневолених народів для спільної боротьби проти держав-окупантів.
Постанови Третього надзвичайного великого збору ОУН у серпні 1943 р. остаточно затвердили тезу про «повне право національних меншостей плекати свою власну по формі й змісту національну культуру» та «рівність усіх громадян України незалежно від їх національності в державних та громадських правах та обов’язках».
Жодних винятків для «підозрілих» етнічних груп цей текст не містить. Саме ці рішення стали основою політичної програми УПА, відображеної в документі «За що бореться Українська Повстанча Армія».
УПА складалася переважно з українців, які становили більшість на теренах, охоплених повстанською боротьбою, але у її лавах також перебували і представники інших національностей.
Наприклад, єврей Лейба-Іцик Добровський був співробітником політичного відділу Штабу УПА на Волині. Він став автором листівок-звернень УПА до народів Кавказу та Середньої Азії із закликом вступати до УПА. У документах та спогадах знаходимо імена інших євреїв, які перебували в УПА як лікарі. Це Шая Варм, який протягом 1943–1944 рр. урятував життя багатьом повстанцям, Самуель Нойман, Арон Козловський, Абрагам Штерцер та інші. У складі одного з повстанських загонів певний час воював єврейський юнак Мандик Хасман.
В УПА у 1943–1944 рр. існували також так звані національні відділи — узбецькі, грузинські, азербайджанські та інші. Донесення радянських партизанів відзначають, що значна частина вояків УПА станом на початок 1944 р. не була українцями за національністю. Документи фіксують також непоодинокі випадки співпраці з українським підпіллям євреїв, поляків, чехів та представників інших національних меншин.
Отже, головна мета боротьби УПА полягала у здобутті незалежної Української держави у межах етнічних українських земель. Повстанці формулювали своє ставлення до представників національних меншин виключно через призму ставлення конкретних людей або структур (а не національностей як спільноти) до боротьби УПА та до самої Української держави.
Міф 34. Шарль де Ґолль мріяв командувати УПА, а Че Гевара захоплювався стійкістю українських повстанців
«Якби в мене була така армія, як УПА, німецький чобіт ніколи не топтав би землю Франції», — казав Шарль де Ґолль, президент Франції у 1958–1969 роках.
«Яка армія може похвалитися тим, що ще протягом десяти років по закінченні Другої світової війни могла вести бойові дії без підтримки ззовні? Четники Михайловича в Югославії склали зброю через рік після приходу до влади Тіто. “Зелені брати” у Прибалтиці трималися два роки. Армія Крайова у Польщі — також два роки. УПА виявилася найстійкішою», — заявив Че Гевара.
Олександр Гунько, блог «Че Гевара і генерал де Ґолль захоплювалися бандерівцями», «Газета по-українськи», 13 жовтня 2013 року
Суть міфу
Лідер французького руху Опору і президент Франції Шарль де Ґолль мріяв про армію на кшталт УПА, а кубинський революціонер Че Гевара називав українських повстанців взірцем найстійкішого партизанського руху.
Факти стисло
Немає жодного французького джерела, яке б містило фразу президента Франції. У різних варіаціях вислів існує тільки в україномовних публікаціях. Так само у творах Че Гевари не йдеться про Українську повстанську армію.
Факти докладніше
Фраза генерала де Ґолля, в якій він захоплюється УПА, з’явилася в обігу в 1990-х роках в Україні. Вислів президента Франції існує в різних варіантах, де міняються окремі слова, але зміст — той самий.
Читать дальше